Анотація до роботи:

Осташевський В.І. Характеристика продуктивності та біологічних особливостей норок різних типів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, Львів, 2006.

Робота присвячена вивченню впливу генотипових і паратипових факторів (типу норок, рівня годівлі, поживності та структури раціонів, вгодованості, зміни величини живої маси в періоди підготовки до гону і початку гону та спаровування в різні періоди статевої охоти) на репродуктивні показники норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів і з’ясуванню генетичного потенціалу за показниками багатоплідності, молочності, живої маси, довжини тіла, розвитку шкіри, її елементів та волосяного покриву, а також визначення кореляційної залежності між продуктивними та біологічними особливостями норок досліджуваних типів для впровадження в селекційно-племінну роботу.

Встановлено вищу багатоплідність у групі норок із підвищеною масою: для стандартного темно-коричневого (1222 г) 7,50 голів і сріблясто-голубого типів (1113 г) 7,60 голів, раціон яких протягом підготовчого періоду до гону за поживною цінністю містив у середньому на 210 ккал ОЕ, в тому числі білка-24,19 г, жиру-6,82 г, БЕР-9,47 г

У дисертації здійснений порівняльний аналіз репродуктивних показників норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів залежно від рівня годівлі, поживності і структури раціонів, вгодованості, зміни величини живої маси в періоди підготовки до гону і початку гону та спаровування в різні періоди статевої охоти. Встановлено генетичний потенціал самців та самок норок окремих типів щодо живої маси, довжини тіла, розвитку шкіри і її структурних елементів, волосяного покриву. Досліджено морфологічні та біохімічні показники крові.

Результати досліджень дозволять позитивно впливати на репродуктивні показники норок досліджуваних типів та використовувати комплекс селекційних і гісто-біохімічних методів, що значно пришвидшить роботу зі створення високопродуктивних типів.

1. Вищу багатоплідність виявлено у норок стандартного темно-коричневого типу (7,25 голів), найнижчу – у сапфірового типу (6,28 голів), проміжне місце займають самки сріблясто-голубого типу (6,72 голів). Кращими за діловим виходом молодняку були самки сріблясто-голубого типу (6,47 голів), друге місце займають самки стандартного темно-коричневого типу (6,43 голів), а найнижчий показник відмічено у норок сапфірового типу (5,44 голів).

2. При збільшенні живої маси норок до рівня заводської вгодованості вища багатоплідність була у норок сріблясто-голубого (7,60 голів) і стандартного темно-коричневого типів (7,50 голів). У норок сапфірового типу за рівнем зміни живої маси на період початку гону кращими за багатоплідністю були норки зі стабільною живою масою й ті, яким її знижували до рівня заводської вгодованості (6,35 і 6,37 голів).

3. Повторне спаровування самок норок у другий період статевої охоти скорочує тривалість їх вагітності для самок стандартного темно-коричневого типу на 4,60 дня, сріблясто-голубого – на 3,47 дня та сапфірового типу – на 3,72 дня, в результаті чого багатоплідність самок і діловий вихід молодняку норок збільшується на 5,43 і 2,63 %; 7,24 і 6,93 %; 3,00 і 9,08 % відповідно.

4. Найвищою інтенсивністю лінійного росту характеризувалися норки стандартного темно-коричневого типу, а найнижчою самці та самки сапфірового типу, проміжне місце займають ровесники сріблясто-голубого типу. За показником розвитку довжини тіла самці та самки (48,2 і 42,0 см) стандартного темно-коричневого типу у віці 180 днів переважали тварин сріблясто-голубого на 0,6 і 0,7 см та сапфірового типу на 1,4 і 1,5 см.

5. У самців і самок норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів у 210–денному віці встановлено достовірну різницю за абсолютними та відносними показниками розвитку внутрішніх органів. Кращим розвитком внутрішніх органів (печінки, легенів, серця, нирок та селезінки) володіли самці та самки стандартного темно-коричневого типу (65,4; 14,1; 11,1; 11,8; 3,60 г і 48,4; 10,2; 9,6; 8,10; 2,70 г), які характеризувалися в цей період вищою живою масою тіла порівняно із сапфіровим типом. Проміжне місце було у норок сріблясто-голубого типу.

6. Встановлено залежність між інтенсивністю росту маси тіла самок у молочний період та розвитком ширини сальних залоз шкіри у віці 210 днів. У самок норок стандартного темно-коричневого типу в молочний період спостерігалась найвища інтенсивність росту при ширині сальної залози шкіри 43,3 мк, друге місце зайняли самки сріблясто-голубого типу - 38,3 мк, а найнижча – у самок сапфірового типу - 35,0 мк. Існує позитивна кореляційна залежність між розвитком ширини сальних залоз та інтенсивністю масового росту самок в молочний період. У норок стандартного темно-коричневого типу коефіцієнт кореляції коливався в межах від +0,544 до +0,793, сріблясто-голубого – від +0,251 до +0,796 та сапфірового типу – від +0,014 до +0,432.

7. У віці 30, 60, 90, 120, 150, 180 днів у крові самців та самок норок стандартного темно-коричневого типу була вища кількість еритроцитів, лейкоцитів та вміст гемоглобіну порівняно із тваринами сапфірового типу; проміжне місце було у представників сріблясто-голубого типу. Ці показники змінювались залежно від віку та статі. У віці 180 днів у крові самців та самок стандартного темно-коричневого типу кількість еритроцитів становила 9,64 ^.10¹²/л і 9,25^.10¹²/л, лейкоцитів–6,76^.10⁹/л і 6,48^.10⁹/л, вміст гемоглобіну складав 182,0 г/л і 188 г/л відповідно.

8. Зі зниженням енергії масового росту тварин у віці 150, 180, 210 днів та змінами, що відбуваються в даний віковий період у шкірно-волосяному покриві самок норок внаслідок линьки і дозрівання волосу, спостерігається підвищення вмісту загального білка в сироватці крові у самок сріблясто-голубого (71,9-75,6 г/л) і сапфірового типів (70,9-76,8 г/л). У норок стандартного темно-коричневого типу процес дозрівання волосу проходить на два тижні пізніше, ніж у сріблясто-голубого та сапфірового типів, що може бути причиною його зниження у віці 210 днів (76,3-73,7 г/л). Отже, вміст у сироватці крові загального білка, білкових фракцій у самок норок змінювався залежно від віку, линьки та повноти дозрівання волосу.

9. За показником загальної товщини шкіри і довжини сальних залоз достовірна різниця спостерігалась у сріблясто-голубого (P<0,001 і P<0,001) та стандартного темно–коричневого типів (P<0,05 і P<0,001), а за товщиною сітчастого шару – у сріблясто-голубого типу (P<0,01).

10. Покривний волос у норок сріблясто-голубого типу довший від пуху в середньому на 14,6 мм, коротший у тварин сапфірового типу –9,5 мм, проміжне місце встановлено для стандартного темно-коричневого типу – 10,9 мм. За середніми показниками розвитку довжини покривного волосу самки норок стандартного темно-коричневого (20,7 мм) і сапфірового типів (19,5 мм) поступались сріблясто-голубому типу (22,3 мм), проте за його товщиною були кращими. За довжиною пухового волосу кращими були самки стандартного темно-коричневого (9,8 мм) і сапфірового типів (10 мм) порівняно із сріблясто-голубим типом (7,7 мм).

11. В умовах звірогосподарства “Галичхутро” вища рентабельність вирощування молодняку норок на забій з метою одержання шкуркової продукції встановлена для сапфірового типу (65,17 %), порівняно із норками стандартного темно-коричневого (56,56 %) і сріблясто-голубого типів (53,08 %).

Публікації автора:

1. Щербатий З.Є., Осташевський В.І. Проблеми створення перспективного норківництва в умовах західного регіону України // Сільський господар. – 2003. – №11-12. – С. 27-28 (дисертантом проведено дослідження та підготовлено статтю до друку).

2. Щербатий З., Ковалик Н., Осташевський В. Розведення норок у звірогосподарстві “Галичхутро” // Сільський господар. – 2004. – №7-8. – С. 37-39 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

3. Щербатий З.Є., Осташевський В.І. Особливості росту і розвитку молодняка норок різних типів у постнатальному онтогенезі в умовах західного регіону України // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького – Львів, 2004. – Т. 6 (№3). – Ч. 5. – С. 78-86 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

4. Економічна ефективність розведення норок окремих типів в племрепродукторі звірогосподарства “Галичхутро” / Осташевський В.І, Щербатий З.Є., Кирилів Я.І., Муха В.П. // Сільський господар. – 2005. – №11-12. – С. 27-29 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

5. Осташевський В.І. Морфофізіологічні показники внутрішніх органів норок // Збірник матеріалів 5 міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. Вінницький державний аграрний університет, 17-19 травня 2005 р. – Вінниця, 2005. – С. 178-180 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

6. Осташевський В.І., Щербатий З.Є. Білковий склад сироватки крові норок у період дозрівання волосу // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2005. – Вип. 39. – Ч. І – С. 31-34 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

7. Осташевський В.І., Щербатий З.Є. Відтворна здатність самок норки різних типів залежно від їх живої маси в періоди проеструсу і еструсу // Збірник наукових праць Вінницького державного університету. – Вінниця, 2005. – Вип. 22. – С. 108-116 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

8. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Кирилів Я.І. Взаємозв’язок молочності самок окремих типів норок з функціонально-активними структурами шкіри // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького.– Львів, 2005. – Т. (№ 2). – Ч. 6. – С. 204-210. (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

9. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Кирилів Я.І. Вікові зміни біохімічного складу крові норок різних типів // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин і Державного науково – дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6, №2. –С. 173-179 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

10. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Кирилів Я.І. Морфологічні особливості шкірно-волосяного покриву норок різних типів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького – Львів, 2005. – Т. 4 (№ 27). – Ч. 2. –С. 157-162 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

11. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Муха В.П. Стан і перспектива розвитку норківництва в умовах племрепродуктора звірогосподарства “Ґаличхутро” // Сільський господар. – 2005. – № 7-8. – С. 19-21 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

12. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Павлів Б.А. Вплив живої маси, вгодованості та спаровування норок в окремі періоди статевої охоти на їх багатоплідність // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького – Львів, 2005. – Т. 7(№2). – Ч. 3. – С. 202-209 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

Анотації