Анотація до роботи:

Копійка В. В. Характеристика активованих лімфоцитів у експерименті та клініці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03. 00. 09 – імунологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертація присвячена розробці та впровадженню нового напрямку оцінки стану імунної системи людини - аналізу інтенсивності імуногенезу та міграції активованих лімфоцитів у внутрішньому середовищі організму. В роботі за допомогою досліджень у короткострокових та тривалих культурах лімфоцитів виявлено, що на циркулюючих лімфоцитах залишковими ознаками їх попереднього імуногенезу в лімфоїдних органах є: частота асоціацій акроцентричних хромосом, розмір клітин, авідність Т-лімфоцитів до еритроцитів барану, інтенсивність люмінесценції лімфоцитів, флуорохромованих акридиновим оранжевим. На основі виявлених активаційних ознак розроблені відповідні методи: 1) цитогенетичний; 2) цитоморфометричний; 3) авідний розетковий; 4) люмінесцентний із застосуванням акридинового оранжевого. Імуногенезна характеристика окремих імуногенезних методів доведена кореляційними зв’язками їх показників в культурі лімфоцитів (in vitro) і в крові обстежених (in vivo), включно із застосуванням моноклональних антитіл до панспецифічних (CD3, CD4, CD8, CD16, CD20) і стадіоспецифічних (CD25) мембранних структур.

У дисертації зроблено узагальнення зрушень частот активованих лімфоцитів у культурі (in vitro) і в динаміці захворювання різних груп обстежених (in vivo), що дало можливість розробити новий напрямок у імуногенезному (патогенетичному) підході до вивчення стану імунної системи, а саме – аналіз інтенсивності імуногенезу та міграції активованих лімфоцитів у внутрішньому середовищі організму.

1. Виділені й охарактеризовані відносно пролонговані залишкові ознаки активації на циркулюючих в організмі людини лімфоцитах: частота асоціацій акроцентричних хромосом, розмір клітин, авідність до еритроцитів барана, інтенсивність люмінесценції з акридиновим оранжевим.

2. Розроблена і апробована група імуногенезних (патогенетичних) методів:

цитогенетичний, заснований на аналізі частоти КЛ 0+2 ААХ;

цитоморфометричний, заснований на аналізі частоти КЛ 6,0 мкм і частини КЛ 10,0 мкм, а також за відносним і абсолютним індексом розмірності;

авідний розетковий із еритроцитами барана, заснований на аналізі рівня КЛ 8 ЕБ і відносного та абсолютного індекса авідності ;

люмінесцентний із застосуванням акридинового оранжевого, заснованого на аналізі рівня І 640 нм.

3. Встановлена імуногенезна (патогенетична) значимість класів активованих лімфоцитів:

цитогенетичні КЛ 0+2 ААХ характеризують усі постпроліферативні лімфоцити;

цитоморфометричні КЛ 6,0 мкм – постпроліферативні диференційовані лімфоцити з високою міграційною здатністю; частину
КЛ 10,0 мкм із ознаками бластності внаслідок напруги імунітету як показник зрушення лімфоцитарної формули крові вліво;

авідний розетковий КЛ 8 ЕБ - стадії активації Т-лімфоцитів до вступу їх у проліферативну стадію;

люмінесцентний із застосуванням акридинового оранжевого, заснованого на аналізі рівня І 640 нм – усі стадії імуногенезу, на яких спостерігаються метаболічні зрушення нуклеїнових кислот.

4. У стимульованих ФГА лімфоцитарних культурах перші піки активованих лімфоцитів спостерігаються через 31 годину для авідних розеткових класів, через 55 годин - для люмінесцентних показників, РБТЛ була максимальною через 72 години, тоді як частота КЛ 6,0 мкм і КЛ 0+2 ААХ – через 96 годин; у процесі культивування мали місце хвилеподібні зміни показників як відображення гетерогенного вступу лімфоцитів у мітотичний цикл.

5. Встановлені збіги корелятивних взаємозв’зків у культурі (in vitro) і крові обстежених (in vivo) між частотою цитогенетичних, цитоморфометричних і люмінесцентних класів активованих лімфоцитів. Відсутність такого зв’язку для авідних розеткових класів свідчить про короткостроковість наростання щільності CD2 структури в мітотичному циклі імуногенеза (до М-стадії) і зниження її в G₀-стадії при підготовці лімфоцитів до міграції з лімфоїдних органів.

6. В експериментах з порівняльного аналізу кількісних показників частот популяцій і субпопуляцій лімфоцитів крові, фенотипованих моноклональними антитілами (CD3 CD4 CD8 CD16 CD20), із частотою активованих лімфоцитів, маркованих запропонованими методами, виявлена позитивна кореляція тільки між відносними показниками CD16 і КЛ 10,0 мкм, що збігається з відомими морфологічними та функціональними ознаками натуральних кілерів, які мають морфологію великих гранулярних лімфоцитів і здійснюють ефекторні реакції без попередніх проліферативних стадій імуногенезу.

7. Виявлений ефект перерозподілу пулу активованих лімфоцитів із периферичної циркуляції (кров) у патологічний осередок (плевральний ексудат); причому кратність збільшення у 1,5-2 рази не була пов’язана з етіологією плевритів (запального або канцерогенного), а більше відбивала стереотипну імунологічну реакцію на ступінь порушення антиген структурного гомеостазу; в процесі міграції цитогенетичні класи КЛ 0+2 ААХ позитивно корелювали з цитоморфометричними КЛ 6,0 мкм і КЛ 10,0 мкм, а також авідними розетковими КЛ 8 ЕБ.

8. Наростання рівня зрушень показників частот активованих лімфоцитів у динаміці лікування було найбільше вираженим у групі дітей з алергопатологією респіраторного тракту в порівнянні з гострими пневмоніями і гострими бронхітами. Подальша лімфопенія класів активованих лімфоцитів серед дітей зазначених груп диктує необхідність подовженого динамічного спостереження з використанням методів імунокорекції.

9. Встановлено характерні зрушення рівнів класів активованих лімфоцитів у периферичній крові та їх чутливості до ФГА, а також сенсибілізації до антигенів тимуса і головного мозку, що пов’язано з особливостями патогенеза різних типів затримки внутрішньоутробного розвитку новонароджених (гіпотрофічного, гіпопластичного, диспластичного, недиференційованого) і участю в ньому імунної системи; це дозволяє проводити направлену імунокорекцію. У новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку на фоні тимомегалії, особливо при Т3, має місце напруження морфогенетичної функції імунної системи з вираженою активацією сенсибілізованих лімфоцитів до тимуса, що може дати привід для призначення замісної терапії гормонами тимуса.

Публікації автора:

1. Фролов О. К., Омельянчик Л. О., Новосад Н. В., Федотов Є. Р., Грицаєнко Ю. М., Лупиніс О. В., Копійка В. В. Новий напрямок патогенетичного аналізу імунної системи ссавців // Вісник Запорізького державного університету. Серія “Фізико-математичні науки. Біологічні науки”. - 1999. - №2. - С. 242-248.

2. Фролов О. К., Федотов Є. Р., Лупиніс О. В., Копійка В. В., Лагрон В. А. Динаміка активованих лімфоцитів в пролонгованих культурах лімфоцитів, стимульованих мітогенами та антигенами // Вісник Запорізького державного університету. Серія “Фізико-математичні науки. Біологічні науки”. - 1999. - №2. - С. 248-254.

3. Фролов О. К., Федотов Є. Р., Копійка В. В. Розробка та впровадження основних принципів патогенетичного аналізу // Вісник Запорізького державного університету. Серія “Фізико-математичні науки. Біологічні науки”. - 2001. - №1. - С. 218-222.

4. Копійка В. В. Цитоморфометричні та розеткові показники лімфоцитів крові новонароджених дітей із відставанням розвитку // Вісник Запорізького державного університету. Серія “Фізико-математичні науки. Біологічні науки”. - 2003. - №1. - С. 151-156.

5. Копійка В. В. Динаміка імунологічних показників під час лікування бронхолегеневої патології дітей промислового міста // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – Вип. 9. - №1. – С. 118-127.

6. Фролов О. К., Федотов Є. Р., Копійка В. В., Фролова Л. О. Патогенетичний аналіз імунної системи: основні принципи // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. - №3. – С. 14-21.

7. Пат. 48845 А Україна, МПК G01N33/48. Спосіб оцінки реакції бластної трансформації лімфоцитів у культурі клітин: Пат. 48845 А Україна, МПК G01N33/48 Фролов О. К. (Україна), Федотов Є. Р. (Україна), Копійка В. В. (Україна); Запорізький державний університет. - №2002010024; Заявл. 03.01.2002; Опубл. 15.08.2002; Бюл. Пром. власн. - №8. – С. 4.146.

8. Пат. 62690 А Україна, МПК G01N1/28, G01N1/30. Спосіб фарбування мазків венозної крові: Пат. 62690 А Україна, МПК G01N1/28, G01N1/30 Фролов О. К. (Україна), Федотов Є. Р. (Україна), Копійка В. В. (Україна), Фролова Л. О. (Україна); Запорізький державний університет. - № 2003044023; Заявл. 30.04.2003; Опубл. 15.12.2003; Бюл. Пром. власн. - №12. – С. 4.201.

9. Фролов А. К., Федотов Е. Р., Лупинос О. В., Копейка В. В., Куличенко Г.В., Грицаенко Ю. М. Функциональная характеристика иммунной системы по уровню новообразования и миграции активированных лимфоцитов в организме // Імунологія та алергологія. - 1999. - №3.- С. 80.

10. Фролов О. К., Федотов Є. Р., Копійка В. В., Куліченко Г. В. Механізми імунологічної регуляції антиген-структурного гомеостазу на ранніх етапах онтогенезу // Тр. 4-го Міжнародного симпозіуму "Биологические механизмы старения". – Харьков: Техно-АРТ, 2000. - С. 61.

11. Фролов А.К., Федотов Е.Р., Копейка В. В., Грицаенко Ю.М. Основные принципы патогенетического анализа иммунной системы // Аллергология и иммунология.-2000.- Т. 1, №2.-С. 126.

12. Фролов А. К., Федотов Е. Р., Копейка В. В., Фролова Л. А. Определение уровня миграции лимфоцитов при патогенетическом анализе иммунной системы // Імунологія та алергологія. - 2000. - №2-3. - С. 69.

13. Фролов О. К., Федотов Є. Р., Копійка В. В. Принципи патогенетичного аналізу участі імунної системи в гомеостазі // Фізіологічний журнал. - 2002. – Т. 48, №2. - С. 101.

14. Фролов А. К., Ткаченко Ю. П., Копейка В. В., Федотов Е. Р., Леженко Г. А. Состояние и прогноз морфогенетической функции иммунной системы у новорожденных с задержкой внутриутробного развития // Імунологія та алергологія. – 2002. - №2. – С. 49-50.

15. Фролов О. К., Ткаченко Ю. П., Леженко Г. О., Копійка В. В., Федотов Є. Р., Лоза В. А. Оцінка морфогенетичної функції імунної системи новонароджених із затримкою внутрішньочеревного розвитку // Перинатологія та педіатрія. – 2003. - №4. – С. 115.

16. Копійка В. В., Фролов О. К., Федотов Є. Р., Фролова Л. О. Новоутворення та міграція активованих лімфоцитів у внутрішньому середовищі організму – новий напрямок оцінки стану імунної системи // Тр. Міжнародної наукової конференції “Каразінські природознавчі студії”. – Харків: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2004. – С. 263-264.