Анотація до роботи:

Ященко Т. А. Каузація в російській мові: онтологія та концептуалізація. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 – російська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвістичної реалізації каузації як релятивної мегакатегоріі, що відображає генетивні зв’язки у світі та мові і включає категорії умови, причини, наслідку, допусту і мети. Пропонується новий підхід до аналізу мовної моделі каузації в межах лінгвістичної концептології, що дає можливість вивчати каузацію не тільки як менталінгвістичне явище, але й як феномен культури. Лінгвокогнітологічний підхід здійснено на рівні лінгвоконцептологічного аналізу різних дискурсів. Розглянуто ментальні механізми становлення каузації, а саме: встановлено співвіднесеність між внутрішньою формою слова і змістом концепту, розкрито питання про каузальність у міфологічному мисленні, подано результати дослідження феномена двійництва як архетипової проекції каузації, обґрунтовано положення про порівняння як концептуальну базу каузативного генезису. Доведено правомірність визначення модальності як фундаментальної характеристики каузації, з'ясовано мовні механізми реалізації її ціннісної складової. Розроблено нові принципи дослідження образного плану каузації з орієнтацією на лінгвокультурологічний аналіз та реконструкцію міфологічних джерел метафор.

Лінгвоконцептологічне дослідження тексту роману Ф.М. Достоєвського „Преступление и наказание”, доповнене функціонально-комунікативним аналізом, дає підстави для твердження про домінуючу роль каузації в його архітектоніці.

1. Правомірність розглядання каузації як релятивної мегакатегорії, що відображає генетивні зв’язки у світі й мові, доводиться результатами аналізу дискурсів різних типів, лексикографічних матеріалів, а також даних історії російської мови та інших мов.

2. Онтологічна суть каузації розкривається в безперервній взаємодії з гносеологією, тому що події та їх причини складають первинну категорію природної онтології, але сам по собі факт встановлення людиною каузального зв’язку між „породжувальною“ та „породженою“ ситуаціями належить до царини гносеології.

3. Для виявлення онтологічної суті каузації в такому розумінні недостатніми є традиційні парадигми логіко-синтаксичного та функціонально-семантичного підходів до вивчення мовної реалізації логічних відношень обумовленості.

Найбільш перспективним є лінгвокогнітологічний підхід з притаманною йому підвищеною увагою до ментальних процесів мовної особистості. Лінгвокогнітологічна парадигма дослідження дає можливість вивчати каузацію не лише як менталінгвістичне явище, але і як феномен загальнолюдської та національної культури. Такий підхід реалізовано в роботі на рівні лінгвоконцептологічного аналізу різних дискурсів.

Проведене дослідження показало, що каузація реалізується на різних мовних рівнях, але сферою її конвергентного вияву є дискурс, який уможливлює найбільш повне та коректне вивчення цієї мегакатегорії.

4. Вважаємо, що до культурних концептів можуть бути зараховані тільки Причина і Мета з додаванням Наслідку як невід’ємної поняттєвої складової. Умова і допуст, при всій їх важливості для мовної свідомості, не зараховуються до культурних концептів. Концептуалізація Причини і Мети обґрунтовується, крім даних еволюціоністського підходу до їх вивчення, такими положеннями: а) наявністю національної специфіки в осмисленні цих концептів та особливостей їх мовної презентації; б) існуванням системного зв’язку між ціннісною та образною складовими концептів, а також аксіологічним характером Причини і Мети, що реалізується через мовну модальність і конотативний фон слів із семантикою причини та мети.

5. Доведено доцільність розробленої та реалізованої в дисертації нової методики лінгвістичного аналізу мовної реалізації категорії каузації, суттю якої є:

– дослідження внутрішньої форми слова-найменування концепту як шлях до прояснення його еволюції;

– виявлення й аналіз лексико-семантичних груп слів, що виражають причину, мету і наслідок;

– характеристика співвідношень між лексичною семантикою і концептуальним значенням слів, що іменують не тільки каузальні концепти, але й інші найважливіші концепти російської культури (Любов, Серце, Душа, Провина, Покаяння тощо), які включаються в поле каузації в широкому розумінні;

– системний опис і лінгвокультурологічний аналіз метафоричних каузальних реляторів.

6. Досліджено такі ментальні механізми становлення категорії каузації:

– уявлення про загальний генетивний зв’язок між явищами життя природи та людини, притаманне міфологічній свідомості;

– еволюція досліджуваних концептів втілена у внутрішній формі та у етимології слів-найменувань концептів (причина, следствие, цель) і як понятійна основу, і як культурний компонент, суттєвий для народної свідомості. Використання методів порівняльного, контрастивного та лінгвокультурологічного аналізу каузальної лексики, зокрема прийменника ради, відкриває нові можливості для дослідження взаємодії концептів Мета, Причина, Радість у концептосфері російської мовної свідомості і в контексті світової культури;

– розвиток феномена „двійництво“ як архетипової проекції каузації, звернення до якого не лише допомагає виявити шлях до формування каузальних відносин, але й відкриває нові можливості для усвідомлення каузації як феномена психології та культури;

– становлення каузації в ментальній сфері порівняння, що підтверджується фактами історії мови, а також пареміологічними текстами.

Для виявлення цих ментальних процесів необхідним є використання різноманітного мовного матеріалу та інформації з інших антропологічних наук (психології, етнології, етнопсихології, етнографії тощо).

7. Основними джерелами виявлення ціннісної складової культурних концептів є конотативне забарвлення лексичних одиниць і контекст. Дослідження фактичного матеріалу показало, що аналіз модального плану відкриває реальні можливості для виявлення власне лінгвістичного вираження ціннісної складової Причини і Мети як культурних концептів.

8. Дослідження підтвердило доцільність запропонованого в роботі нового підходу до аналізу образної складової каузації, основними принципами якого є:

– визнання основоположної ролі порівняння в становленні каузальних відношень;

– орієнтація на лінгвокультурологічний аналіз образного виявлення всіх компонентів каузальної ситуації на рівні висловлення і дискурсу;

– аналіз образного сценарію каузації.

9. Дискурсивний аналіз роману Ф.М. Достоєвського „Преступление и наказание“ довів домінуючу роль феноменів Причина і Мета в його змісті та архітектоніці.

Вивчення мовної реалізації цих феноменів пов’язується з діалогічністю дискурсу як „когнітивною універсалією“. Лінгвоконцептологічний аналіз тексту роману, доповнений функціонально-комунікативним, дозволив виявити перетинання концептів Причина і Мета з іншими важливими концептами (Призначення, Щастя, Серце, Любов, Гордість, Покаяння тощо) та їх місце в концептосфері російської мовної свідомості.

10. Як показало проведене дослідження, зв’язок концептів Причина і Мета з граматичною системою російської мови виявляється в різноманітності граматичних форм вираження каузації. Така різноманітність свідчить про виняткову значущість каузації в російській мовній свідомості та можливість якнайтоншої диференціації значень. Аналіз метафоризації каузальних відношень підтвердив релятивність „параметру глибини“ для російської мовної свідомості.

11. Відображення каузації в російській мові пов’язується з такою особливістю російської самосвідомості, як спрямованість на емоційно-інтуїтивне, „серцеве“ пізнання. Не заперечуючи корисності логічних міркувань загалом, вважаємо, що для традиційної російської мовної свідомості „внутрішнє розуміння“ є важливішим від раціонального логічного доказу.

12. Обґрунтований у дисертації новий підхід до вивчення каузації як феномена мови і культури переконує в можливості виявлення національної специфіки мовної інтерпретації універсальних логіко-філософських понять.

Публікації автора:

1. Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании: монография. – Симферополь: «ДИАЙПИ», 2006. – 478 с. (Рецензії: Синельникова Л., Прадід Ю. // Мовознавство. – 2007. – № 3. – С. 93-95; Стряпчая С.А. // Русский язык, литература и культура в школе и вузе. – К., 2007. – № 6. – С. 64 - 66; Маслова В.А. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Т.20 (59). – № 1. Филология. - Симферополь. – С. 400 – 401).

2. Ященко Т. А. О некоторых особенностях выражения каузальных отношений в русских народных сказках // Язык и культура. V Международная научная конференция. – Киев, 1998. – Т. 3. – С. 128 – 135.

3. Ященко Т. А. Каузальные связи в поэзии и прозе М.Волошина // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 1998. – № 3. – С. 305 – 308.

4. Ященко Т. А. „Крымские сонеты“ А. Мицкевича как диалог культур // Диалог культур в аспекте проблем обучения в высшей школе. – Луганск, 2001. – С. 159 – 163.

5. Ященко Т. А. Этимология и семантика лексемы „причина“ как аспекты исследования культурного концепта // Ученые записки Таврического национального университета. Серия, Филология. – № 3. 15 (54) – Симферополь, 2002. – С. 106 – 112.

6. Ященко Т. А. Концептуальная метафора каузальности (каузирование неволи) // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2002. – № 34. – С.76 – 79.

7. Ященко Т. А. О причинных и следственных средствах связи в текстах русских пословиц // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – № 1. 15 (54). – Симферополь, 2002. – С. 230 – 233.

8. Ященко Т. А. Современные лингво-методические основы изучения причинно-следственных отношений в иноязычной аудитории // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – № 2. 15 (54). – Симферополь, 2002. – С. 97 – 104.

9. Ященко Т. А., Петренко А. Д. Сопоставительное изучение русских и немецких фразеологизмов с каузальным значеним // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2003. – № 42. – С. 27 – 31.

10. Ященко Т. А. Сравнение как одна из основ развития отношений обусловленности // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2003. – № 37. – С. 191 – 194.

11. Ященко Т. А. Концептуальное представление `Причины` и `Цели` в „Толковом словаре живого великорусского язика“ В. И. Даля // Вісник Черкаського університету. Серія, Філологiчні науки. – Черкаси, 2003. – Вип. 46. – С. 55 – 62.

12. Ященко Т. А. Изучение отношений обусловленности в иноязычной аудитории: грамматический и лингвокогнитологический аспекты // Гуманітарнi науки. – К., 2003. – № 1. – С. 123 – 129.

13. Ященко Т. А. Семантика „Ради“ как область пересечения культурных концептов „Радость“, „Цель“, „Причина“ // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. – Вип. 6. – Т. 111. – Ч. 1. – С. 381 – 388.

14. Ященко Т. А. Лингвокогнитологический подход к изучению отношений обусловленности // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. – Одеса: Астропринт, 2003. – № 8. – С. 276 – 279.

15. Ященко Т. А. Метафоризация отношений обусловленности в современном публицистическом дискурсе // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Т. 16 (55). – № 1. – Симферополь, 2004. – С. 15 – 22.

16. Ященко Т. А. Мифологические основы метафоры обусловленности // Система і структура східнослов’янських мов: 3б.наук.пр. – Київ: Знання України, 2004. – С. 267 – 272.

17. Ященко Т. А. Пересечение культурного концепта „Цель“ с другими культурными концептами (на материале романа Ф. М. Достоевского «Преступление и наказание») // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Т. 17 (56). – № 1. – Симферополь, 2004.– С. 127 – 142.

18. Ященко Т. А. О некоторых особенностях реализации культурного концепта „Цель“ в романе Ф. М. Достоевского „Преступление и наказание“ // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2004. – № 49. – Т. 1. – С. 72 – 74.

19. Ященко Т. А. Внутренняя форма именования культурного концепта „Причина“ // Система і структура східнослов’янських мов: Зб.наук.пр. – Київ: Знання України, 2005. – С. 129 – 137.

20. Ященко Т. А. Культурный концепт и концептосфера как объект анализа (на материале повести В.Шукшина) // Система і структура східнослов’янських мов. – К: Знання України, 2005. – С. 211 – 218.

21. Ященко Т. А. Лингво-методологические основы изучения каузации в иноязычной аудитории // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в школах и высших учебных заведениях Украины: Сб. науч. тр. – К., 2005. – С. 88 – 91.

22. Ященко Т. А. Внутренняя форма слова-именования культурного концепта ‘Цель’ // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Т. 18 (57). – № 1. – Симферополь, 2005.– С. 79 – 83.

23. Ященко Т. А. Внутренняя форма РАДИ в аспекте лингвоконцептологического исследования // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – Симферополь, 2005. – Т. 18 (57). – № 2. – С. 377 – 382.

24. Ященко Т. А. Образное представление культурного концепта Цель // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2005. – № 69. – С. 157 – 162.

25. Ященко Т. А. Каузация: лингвистический и логико-философский аспекты исследования // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия, Филология. – Т. 19 (58). – № 1. – Симферополь 2006. – С. 229 – 241.

26. Ященко Т. А. Каузация как категориальная доминанта текстов М. Волошина // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия, Филология. – Т. 19 (58). – № 3. – Симферополь 2006. – С. 177 – 182.

27. Ященко Т. А. Концептуальная метафора ПУТЬ в публицистическом дискурсе // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в школах и высших учебных заведениях Украины: Сб. науч. тр. – К., 2006. – С. 220 – 227.

28. Ященко Т. А. Культурный концепт ‘Сердце’ в архитектонике текста романа Ф.М.Достоевского „Преступление и наказание“ // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія, Лінгвістика. – Вип. 4. – Херсон, 2006. – С. 208 – 211.

29. Ященко Т. А. Дискурсивное исследование каузальных версий в плане эпистемической модальности // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – Т. 20 (59). – № 1. – Симферополь, 2007. – С. 97 – 107.

30. Ященко Т. А. Модальность как языковой механизм выявления ценностной составляющей каузации // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. – Вип. 102. – Черкаси, 2007. – С.15 – 21.

31. Ященко Т. А. Реализация концептуального подхода к изучению ‘Причины’ и ‘Цели’ // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – Т. 20 (59). – № 3. – Симферополь, 2007. – С. 374 – 378.

32. Ященко Т. А. Анализ семантической структуры фразеологизмов в связи с преподаванием русского языка полякам // „Beitrдge zur Slavistik“ Die russische Sprache im Vergleich zur polnischen und deutschen Sprache. – Frankfurt am Main; Bern; New York; Paris, 1988. – С. 145 – 157.

33. Ященко Т. А. Контекстуальные условия проявления каузальной семантики некоторых имен существительных // Studia i Materiaіy Wyїszej Szkoіy Pedagogicznej w Olsztynie. Nr.30 Olsztyn. – Польша, 1991. – C. 139 – 145.

34. Ященко Т. А. Функционирование наречий в роли причинного компонента // Studia z Filologii Rosyjskiej i Sіowiaсskiej. Zagadnienia jкzykoznawcze. Т. 21 Wyd. Uniwersytetu Warszawskiego. – Warszawa, 1992. – С. 49 – 63.

35. Ященко Т. А. Особенности функционирования несвободных сочетаний с каузальным значением // Przegl№d Rusycystycny. Zeszyt 1-2 (57-58). – Warszawa, 1992. – С. 75 – 81.

36. Ященко Т. А. Взаимодействие различных языковых уровней при выражении причинно-следственных отношений // Каузальность и структуры рассуждений в русском языке: Межвуз. сб. науч. тр. – Москва, 1993. – С. 5 – 12.

37. Ященко Т. А. О семантической периферии каузальности // Вестник Приазовского государственного технического университета: Сб. науч. тр. – Вып. 4. – Мариуполь, 1997. – С. 134 – 136.

38. Ященко Т. А. Гендернi начала мовної каузалiзацiї // Уповноважена освiта – шлях у третє тисячолiття. – К., 2000. – С. 110 – 114.

39. Ященко Т. А. Образное представление концепта `Душа` (В.Шукшин „Калина красная“) // Межкультурные коммуникации: пространство и время: Сборник докладов 3-й Международной научной конференции. Крым, Алушта, 25-29 мая 2004 г. – М.: Изд-во РУДН, 2004. – С. 75 – 79.

40. Ященко Т. А. Предлог ради в аспекте лингвоконцептологии // Труды и материалы III Международного конкресса исследователей русского языка „Русский язык: исторические судьбы и современность“. Москва – 2007. – С. 301 – 302.

41. Ященко Т. А. Роль лексических средств в организации одного из фрагментов функционально-семантического поля каузальности // Вопросы обучения иностранцев русскому языку. Лингвистика и методика. – Киев, 1990. – C. 54 – 58.

42. Ященко Т. А., Петренко А. Д. Особенности изучения фразеологизмов с каузальным значением в немецкой аудитории // Юбилейный сборник научно-методических статей. – Гамбург, 1990. – С. 25 – 33.

43. Ященко Т. А. Русские пословицы как материал для исследования функционально-семантического поля каузальности // Актуальные проблемы теории и практики современной лингвистики. – Бэльц, Молдова, 1991. – С. 133 – 134.

44. Ященко Т. А. Типовая ситуация „Воздаяние – действие“ с когнитивной точки зрения // Когнитивные процессы в языковом общении: теории и приложения. – Симферополь, 1995. – С. 99.

45. Ященко Т. А. Место каузативных глаголов и их дериватов в функционально – семантическом поле каузальности // Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы. – М. – Симферополь, 1997. – С. 348 – 350.

46. Ященко Т. А. Истинные и ложные мотивы поступков (Языковая реализация в тексте) // Когнитивные стратегии языковой коммуникации. – Симферополь, 1998. – С. 134.

47. Ященко Т. А., Бурлай М. Н. Компьютерная обучающая программа как средство оптимизации усвоения русских каузальных конструкций // Технические средства и Интернет в обучении русскому языку как иностранному.Techniczne rodki i Internet w nauczaniu jкzyka rosyjskiego jako obcego. Материалы международной научной конференции (20-21 сентября 1999 г.). Materiaіy miкdzynarodowej konferencji naukowej (20-21 wrzenia 1999 r.). – уd: Wydawnictwo uniwersytetu уdzkiego, 2000. – С. 29 – 31.

48. Ященко Т. А. О некоторых особенностях выражения „Причины“ и „Цели“ в современном публицистическом дискурсе // Прикладна лінгвістика у XXI столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії. Праці міжнародної наукової конференції. – Львiв, 2003. – С. 47.

49. Ященко Т. А. Каузация как релятивная категория // ‘Mega Ling’ 2006 Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій / Ред. В. А. Широков, С. С. Дікарєва. – Сімферополь: „ДиАйПи“.– С. 43.

50. Ященко Т. А. Концептуальное представление Цели в аспекте диалогичности романа Достоевского «Преступление и наказание» // XII Международная конференция по функциональной лингвистике. „Функционализм как основа лингвистических исследований“. Сборник научных докладов. – Симферополь: Доля. – 2005. – С. 383 – 384.