Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Українська мова


Кущ Ольга Петрівна. Категорії ствердження і заперечення в українській мові: Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. М.Коцюбинського. Кафедра української мови. - Вінниця, 2002. - 156арк. - Бібліогр.: арк. 139-156.



Анотація до роботи:

Кущ О.П. Категорії ствердження і заперечення в українській мові.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова.- Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2002.

У роботі визначено статус стверджувальних і заперечних синтаксично нечленованих речень, систематизовано стверджувальні й заперечні нечленовані речення за ознаками вияву ними категорій ствердження і заперечення, за модальними відтінками, за емоційно-експресивним забарвленням їхніх комунікативних функцій; визначено причини функціонування нечленованих речень із прихованим ствердженням та прихованим запереченням, виявлено функції ствердження і заперечення в розповідних і питальних реченнях, проаналізовано особливості стверджувальних і заперечних нечленованих речень, які відображають модальні нашарування в їхній синтаксичній семантиці, описано емоційно-стилі- стичні відтінки в значеннях стверджувальних і заперечних нечленованих речень.

1. Ствердження й заперечення - це логіко-синтаксичні категорії, які здебільшого реалізуються в різноманітних мовленнєвих контекстах. Як особливі реченнєві реалії, ствердження й заперечення беруть участь у формуванні і виявленні предикативності - цієї найголовнішої ознаки речення, що нею виражається відношення наявного в реченні змісту до дійсності.

2. Нечленовані речення, серед них і нечленовані стверджувальні й заперечні речення слід трактувати як особливі комунікативні конструкції, однак нереченнєві, тобто такі, які самі по собі не становлять речення. За прийнятою у дисертації концепцією, нечленовані речення трактуються як своєрідні синтаксичні засоби вираження модальних значень, через які мовець фіксує й реалізує своє неоднакове ставлення до дійсності.

3. Ствердження й заперечення поєднані складними відношеннями, зв'язком. Їх об'єднують і одночасно роз'єднують явища, ознаки перехідного типу; це такі нечленовані речення, які балансують між ствердженням і запереченням; це нечленовані речення, яким належить проміжне місце між нечленованими стверджувальними й заперечними реченнями.

4. Нечленовані речення своєрідно співвідносні із звичайними реченнями, їм властиві деякі з тих ознак, які повною мірою збігаються з мовними ознаками справжніх речень: 1) інтонацією закінченого чи відносно закінченого вислову; 2) здатністю мати в своєму складі якийсь показник суб'єктивно-модального значення: частку, вигук, вставне слово, щонайрізнішу повторюваність чи поєднання їх; 3) нечленоване речення може поширюватись словоформами у функції членів речення, вступати в синтаксичні відношення з іншими висловами, поєднуватися з ними в складне речення, своєрідно формувати певні елементи структури тексту.

5. Нечленовані речення виражають характерні для власне-речень модально-логічні категорії ствердження, заперечення, запитання, спонукання тощо. Відповідно до цього й прийнято розрізняти нечленовані стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, емоційно-оцінні, нечленовані речення мовленнєвого етикету.

6. Нечленовані стверджувальні речення містять позитивно стверджувальну відповідь на поставлене питання, підтверджують думку співрозмовника. Обов'язковою ознакою таких нечленованих речень слугує інтонація, а також властива їм суб'єктивна модальність.

7. Стверджувальні нечленовані речення залежно від їхньої функції в зв'язному мовленні класифікуються на такі групи: 1) власне стверджувальні нечленовані речення, які виступають прямою позитивною відповіддю на поставлене запитання; 2) стверджувальні нечленовані речення, якими підтверджується думка мовця попередньої репліки; 3) стверджувальні нечленовані речення з додатковим модальним навантаженням; 4) стверджувальні нечленовані речення з додатковим емоційним забарвленням; 5) умовно стверджувальні речення; 6) питально-стверджувальні нечленовані речення.

8. Заперечення в мовленні, як і ствердження, також може виражатись: експліцитно та імпліцитно.

9. Основний засіб експліцитного вираження заперечення в українській мові - частки не, ні. Для вираження значення послабленого заперечення вживаються фразеологізовані звороти, різні поєднання службових слів, тощо.

10. За своєрідністю лексико-граматичних засобів нечленовані речення поділяються на такі групи: 1) нечленовані речення, виражені частками; 2) нечленовані речення, виражені модальними словами; 3) нечленовані вигукові речення; 4) нечленовані речення, виражені фразеологічними зворотами.

11. Основна сфера вживання нечленованих речень - усне розмовно-побутове мовлення, а також мовлення художньо-літературне в його діалогічній формі. Тільки зрідка простежуються нечленовані речення в монологічних художніх текстах, частково і в певних жанрах мовлення публіцистичного, наукового.

Публікації автора:

  1. Синтаксично нечленовані стверджувальні речення // Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць.- Київ, 1998.- С. 102-109.

  2. Нечленовані речення з прихованим ствердженням та прихованим запереченням // Система і структура східнослов'янських мов: Міжкафедральний збірник наукових праць.- Київ, 1998.- С. 245-249.

  3. Категорія заперечення та її вираження в нечленованих реченнях // Наука і сучасність: Збірник наукових праць.- Київ, 1999.- С. 84-91.

  4. Про функціонування стверджувальних і заперечних нечленованих речень // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія.- Вінниця, 2000.- Вип. 2.- С. 198-203.

  5. Нечленовані речення та їхнє лексико-граматичне вираження // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія.- Вінниця, 2001.- Вип. 3.- С. 202-205.

  6. Функціонування синтаксично нечленованих конструкцій в усному мовленні // Мовна дійсність в Україні: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції.- Вінниця, 1994.- С.

  7. Терміни у сфері синтаксично нечленованих конструкцій // Українська термінологія і сучасність: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції.- Київ, 1996.- С. 31.

  8. Принцип економії у трактуванні синтаксично нечленованих конструкцій // Актуальні проблеми синтаксису: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 85-річчю проф. І.І.Слинька.- Чернівці, 1997.- С. 79-80.

  9. Стверджувальні й заперечні нечленовані речення як реалізація категорій ствердження і заперечення // Граматичні категорії української мови: Тези Всеукраїнської наукової конференції.- Вінниця, 2000.- С. 78-80.