Вираження інтенсивності прояву ознаки ”інтелектуальні здібності людини” у фразеології є значущим з точки зору пізнавального сприйняття дійсності. Процес її становлення базується на філософському законі переходу кількісних змін в якісні та конституюється шляхом екстраполяції відповідних логічних операцій (аналіз, синтез, порівняння, ототожнення, абстрагування, узагальнення тощо) на фразеологічну підсистему мови, що може бути підтвердженим лише при комплексному підході до аналізу цього явища. Інтенсивність є градуйованою семантичною категорією та становить собою кількісну характеристику певної якості у вигляді шкали (відносно визначеної норми якості), на якій інтенсема виступає як мінімальний дискретний репрезентант інтенсионалу ІЗЛ у фразеологічних одиницях. Якісна інтенсивність ознаки ІЗЛ пов’язана з образністю, емоційністю, оцінністю, переосмисленням основного значення, впливом екстралінґвальних чинників. Кількісна інтенсивність досягається лексичними, граматичними та лексико-граматичними засобами на основі якісних змін внутрішньої форми ФО. У процесі фразеотворення на інтенсивність ознаки ІЗЛ впливають як лінґвальні, так і екстралінвальні чинники. Становлення інтенсивності ознаки ІЗЛ при первинному фразеотворенні відбувається при взаємодії мотивації мисленнєвого процесу, дериваційних та екстралінґвальних чинників на основі слів, словосполучень і речень. До лексико-семантичних засобів становлення інтенсивності зазначеної ознаки у ФО належать метафоричне та метонімічне переосмислення, елімінація відтінків значення, суміщення несумісних понять, мейозис, оксюморон. Лексико-граматичними засобами її відтворення є: експлікація початкової форми, фразеологічна диференціація, перифрази, евфемізми, лексико-синтаксичні зсуви. До граматичних засобів відтворення інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеологічних одиницях належать ”підсилювальний” синтаксис, часові форми дієслова, ступені порівняння прикметників / прислівників тощо. Фонетичні засоби (зміна основного тону, фразовий, логічний та емфатичний наголоси, сила голосу, чергування темпу, паузація, алітерація), гармонійно взаємодіючи з граматичними та лексичними, сприяють підсиленню якісних показників інтенсивності в патерні первинного фразеотворення, у межах якого конституюється в основному якісна інтенсивність. Реалізація категорії ”інтенсивність ознаки ІЗЛ” пов’язана з образністю, експресивністю, емоційністю, стилістикою. Образність виступає однією з причин становлення цієї категорії у фразеології німецької мови. Експресивність є мовленнєвим втіленням інтенсивності у ФО, емотивність комплементарно її супроводжує, а інтенсивність вказує на характер її прояву в тій чи іншій ФО. Ступінь оцінності та емоційності мовної одиниці, від яких безпосередньо залежить і ступінь прояву інтенсивності ознаки ІЗЛ, корелює із стилістичним компонентом, оскільки обидва вони властиві функціонально обмеженим, стилістично маркованим ФО. Для вторинного фразеотворчого процесу характерна як якісна, так і кількісна моделі конституювання інтенсивності. Тут відбуваються активні модифікаційні процеси у ФО з інваріантним значенням ”інтелектуальні здібності людини”, причому на основі стійких мікротекстів фразеологічного та нефразеологічного плану. При вторинному фразеотворенні підсилення цієї ознаки відбувається внаслідок субституції компонентного складу, граматичної та орфографічної модифікації компонентів, розширення чи звуження значення, а також контамінації. Серед процесів, які регулюють прояв інтенсивності ознаки ІЗЛ, найбільшими преференціями користується субституція компонентного складу ФО, тоді як розширення, контамінація та звуження лише доповнюють цей арсенал. У роботі відзначено також помітне підсилення інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ внаслідок кількісного збільшення компонентного складу фразеологізмів (кількісна інтенсивність). Лексичні одиниці, які виступають розширювачами ФО, одночасно сигналізуючи про інтенсивність, утворюють двочленну систему, частини якої складаються зі слів-підсилювачів (сприяють більшій актуальності ознаки ІЗЛ) і слів-інтенсифікаторів (мають ”внутрішній інтенсив”). Модифікація фразеологічного значення у процесі діахронічного варіювання є засобом підсилення ознаки й ”оновлення” образу. Розроблена методика аналізу інтенсивності семантичної ознаки ”інтелектуальні здібності людини” на матеріалі фразеологічних одиниць німецької мови може бути застосована й до аналізу інших фразеологічних груп, а також для спеціального дослідження лексичних і граматичних засобів, що виражають інтенсивність будь-якої градуйованої ознаки в різних природних мовах. |