1. У теоретико-методологічних основах картографічних досліджень радіоекологічної ситуації вихідним є поняття “картографічні дослідження”, проблема впливу радіаційного забруднення території внаслідок техногенно-екологічної аварії на ЧАЕС, підсистема “населення-навколишнє середовище” як об’єкт картографічних досліджень, що визначатиме упорядкування даних радіоекологічного моніторингу в системі моніторингових карт, комплекс понять, термінологію, які слід враховувати під час картографічного відображення явищ, що відбуваються у підсистемі, та об’єктів і їх поведінки (стан навколишнього природного середовища, взаємодія підсистем населення і навколишнього середовища, екологічна ситуація, екологічний потенціал, екологічна ємність, екологічні проблеми, еколого-географічна ситуація, зв’язок екологічних проблем з проблемами самовідтворюваного (сталого) розвитку регіонів). 2. У наукову платформу картографічних досліджень зони впливу аварії на ЧАЕС введено поняття системого аналізу стосовно чинників радіоекологічної ситуації; систему принципів картографічного моделювання (картографічної символізації і генералізації, математичної формалізації) у поєднанні з принципами системності (функціональності та взаємозв’язків, цілісності, структурності, єдності змісту і систем засобів картографічного зображення). 3. Поняття “картографічні дослідження радіоекологічної ситуації” ми розуміємо як специфічний тип досліджень, які базуються на картографічному методі пізнання складних об’єктів реальної дійсності та інформації, що міститься в результатах екологічних досліджень певної території. “Картографічне моделювання” у дослідженнях визначеного об’єкту - метод систематизації та візуалізації інформації про параметри системи, які визначають серед інших радіоекологічну ситуацію на певній території. 4. З позицій радіоекології та географії нами дано визначення радіоекологічної ситуації як територіально визначених наслідків дії радіаційного забруднення середовища на людей, тварин і рослин. 5. Радіоекологічне картографування трактується як один із напрямків проблемно орієнтованого картографування, яке є відгалуженням еколого-географічного картографування. В його основу покладено метод системного картографічного моделювання, що дає змогу узагальнювати результати різноманітних радіоекологічних досліджень у межах моніторингу певного часу і певного простору (географічно визначеного). 6. Використання методів моделювання, зокрема структурно-графічного, дозволило створити уявлення про об’єкт, що підлягає радіоекологічному моніторингу. Створення структурно-графічних моделей системи-оригіналу “населення - навколишнє середовище”, що перебуває під дією радіаційного чинника, є важливим методичним засобом передкартографічних досліджень. Об’єкт розглянуто відповідно до часових проміжків існування (і впливу) різних комплексів радіонуклідів, і тому було поставлене питання про організацію моніторингу радіоекологічної ситуації у три етапи. 7. Концепція триетапного радіоекологічного моніторингу пов’язана з потребами в інформації про ситуацію та комплекс заходів щодо захисту людей, дезактивації довкілля після вибуху й викиду радіоактивних речовин зі зруйнованого блоку ЧАЕС (1986 р.) і до її відносної стабілізації (1993 р.) - оперативний етап; про зміну у радіоекологічній ситуації, яка перебуває під дією іншої групи радіонуклідів (особливо Cs137 та Sr90), та зміни у соціально-економічних компонентах системи “населення - навколишнє середовище” - етап середньострокового моніторингу, тривалість якого майже відповідає періоду напіврозпаду Sr90 (10-100 років після вибуху на ЧАЕС). Етап довгострокового радіоекологічного моніторингу має тривати протягом життя близько 50 поколінь нащадків тих, хто постраждав від впливу радіаційної катастрофи (1 500-1 700 років). На цьому етапі на перше місце виступають не тільки і не стільки спостереження радіоекологічної ситуації, скільки соціально-екологічний моніторинг генетичного здоров’я людей. 8. Побудовано теоретичні структурно-графічні моделі об’єктів картографічного моніторингу радіоекологічної ситуації на основі аналізу і логічної систематизації результатів досліджень різних напрямків науки та розроблено відповідну тематику карт, які забезпечують етапи радіоекологічного моніторингу. 9. Розробка пропозицій щодо картографічного забезпечення довгострокового радіоекологічного моніторингу протягом наступних століть базувалася на концепції повсякчасного дотримання екологічної безпеки життєдіяльності людей та суспільства, яка втілена у структурно-графічній моделі радіоекологічного моніторингу (див. рис. 2). Пропозиції щодо змісту довгострокового радіоекологічного моніторингу пов’язані з поняттям картографічного моніторингу, який у вивченні складних систем реальної дійсності та проблем, що в них виникають, становить інтегруючу основу не лише для узагальнення моніторингової інформації, а й для спостереження за станом різноманітних об’єктів. Визначено основні напрямки картографічного моніторингу радіоекологічних проблем. 10. Поліський район у дисертаційному дослідженні слугував “полігоном” картографічного моделювання радіоекологічної ситуації, яке базувалося на детальному аналізі інформаційної бази для подання її в атласі. 11. У науковій концепції атласу окреслено основні програмні положення картографічних робіт, що виконуються, аспекти відображення об’єкта картографування, які визначають комплекс завдань, специфіку методики розробки атласу, його призначення, тематику і масштаби карт та їх компоновку. Її методологічною основою є результати передкартографічних досліджень радіоекологічної ситуації: структурно-графічні моделі системи об’єктів, які мають бути картографічно зображені; тематика карт, яка відповідає певним етапам радіоекологічного моніторингу; методичні здобуття еколого-географічного картографування (практично опрацьовані теми карт, показники об’єктів та їх картографічне втілення тощо). 12. Інформаційна база для побудови карт атласу мала досить складну структуру. В ній чітко виділялися два блоки: перший - джерела картографічної інформації та другий - статистичної. Вихідне джерело для побудови карти-основи для усіх карт атласу - топографічна карта масштабу 1:200 000. Нами було визначено тип атласу Поліського району як радіоекологічного атласу. 13. Подано обгрунтування змісту 26 карт цього атласу (табл.2) та розроблено зміст їх легенд, визначено показники та характеристики об’єктів, способи й прийоми їх відображення. 14. Радіоекологічний атлас Поліського району призначено для аналізу радіоекологічної ситуації та вирішення проблем оздоровлення довкілля, забезпечення умов, сприятливих для життєдіяльності людей та господарської реабілітації району. 15. Сучасні можливості комп’ютерної техніки і ГІС-картографування придатні для створення атласів аналогічного змісту і призначення. |