Нікітенко Ігор Святославович. Кам'яна сировина Криворіжжя доби бронзи. : Дис... канд. наук: 04.00.19 - 2008.
Анотація до роботи:
НІКІТЕНКО І.С. Кам’яна сировина Криворіжжя доби бронзи. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.19 – економічна геологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2008.
На основі дослідження сировини кам’яних артефактів доби бронзи відтворено історію використання кам’яної сировини Криворіжжя у зазначений історичний період. Розширено встановлений попередніми дослідниками перелік гірських порід, що використовувались. Встановлено особливості їх застосування. Виявлено взаємозв’язок між мінералого-петрографічними властивостями деяких порід та їх використанням, що свідчить про цілеспрямований видобуток певних відмін. Серед порід, що використовувалися, виділені ті, що спеціалізовано розроблялися. Розширено перелік порід, які були предметом товарно-обмінних відносин і, таким чином, доповнено новими фактами історію торгівлі кам’яною сировиною Криворіжжя з іншими регіонами протягом доби бронзи.
Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій наведена цілісна характеристика кам’яної сировини Криворіжжя, що складала основу для гірничого виробництва у зазначеному районі за доби бронзи. Визначені особливості видобування, використання та торгівлі кам’яною сировиною Криворіжжя на різних етапах досліджуваного періоду.
Основними висновками роботи є:
На Криворіжжі за доби бронзи використовувався значний спектр гірських порід. Для виготовлення певних видів знарядь використовувались певні види сировини, проте для деяких виробів такої системності не спостерігається. Серед окремих видів порід цілеспрямовано видобувалися відміни з певними фізико-механічними властивостями, що обумовлювалося їх мінералогічними та петрографічними особливостями.
Племенами катакомбної культури на Криворіжжі велася спеціалізована розробка метабазитів і долеритів для обміну, вапняків, аплітоподібних гранітів, мігматитів та плагіогранітів – лише для місцевого використання; племенами сабатинівської культури – талькових сланців для обміну, метапісковиків, метабазитів, аспідних сланців, вапняків, долеритів, аплітоподібних гранітів та мігматитів – для місцевого використання. Решта порід, що використовувались, не розроблялася.
За часів існування катакомбної культури Криворіжжя було частиною великої гірничої провінції, яка видобувала сировину для виготовлення сокир-молотів (метабазити, діабази та ін.) Роль досліджуваного району в ній визначається як місце видобутку порід з порфіровими включеннями. За часів сабатинівської та білозерської культур роль Криворіжжя, як і вважалося раніше, зростає до окремого центру з видобутку талькових сланців.
Деякі гірські породи до Криворіжжя привозилися з інших регіонів. Останні були як наближеними (долина р. Базавлук, Надпоріжжя та ін.), так і достатньо віддаленими (Донбас, Поділля та ін.) Більша частина кам’яної сировини, що використовувалась на Криворіжжі протягом доби бронзи (близько третини), мала місцеве походження.
