Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати наступні науково-прикладні висновки та пропозиції: На основі аналізу літературних джерел, критичної оцінки міжнародної і вітчизняної практики обґрунтовано, що категорія якості життя населення є стратегічним напрямком соціальної політики будь-якої держави.
2. В формуванні соціальної політики на підставі категорії ЯЖН встановлено, що ця категорія прийшла на зміну категорії рівня життя та доповнює і розширює її завдяки вирішенню проблеми умов життя.
3 В системі категорій життєдіяльності населення якість життя, як основна складова добробуту населення, включає в себе соціальні індикатори рівня та умов життя. Тому вона в найбільшому ступеню відповідає постіндустріальному суспільству, на шлях котрого стала Україна 4. Враховуючи неможливість і недоцільність інтегрованої оцінки якості життя населення завдяки синтетичному або комплексному показнику, в роботі обґрунтований висновок, що в методологічному сенсі та на підґрунті світової практики, в якості найбільш узагальнюючих показників в дисертації прийняті два індекси: індекс убогості населення (ІУН) та індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). За своєю специфікою вони можуть і повинні знайти своє застосування у практиці вимірювання рівня якості життя та при розробці відповідних програм її реалізації. Однак їх використання можливе лише на умовах врахування особливості трансформаційних процесів, які притаманні українській економіці, соціального розвитку держави та менталітету українського народу. Встановлено, що соціально-економічний розвиток Україні в 2000 році є переломним, починаючи з якого спостерігається стале економічне зростання. Тому соціально-економічні умови в сучасний період визнані як такі, що відповідають завданням розробки програм якості життя та їх реалізації. Діюче законодавство, зокрема, Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” і підзаконні акти до нього в цілому відповідають сучасній соціальній політиці в частині пріоритетів щодо ЯЖН. В дисертації зроблений висновок про можливість реалізації норм права, які витікають з законодавства, хоча окремі підзаконні акти та механізми потребують окремих доопрацювань, про що йде розмова та конкретні пропозиції. Зокрема, крім визначених у законодавстві соціальних індикаторів, доцільно розробити ще дві їх підсистеми:
що дозволяють здійснювати аналіз якості життя регіону з урахуванням суспільної і екологічної безпеки та соціально-політичної стабільності; що мають служити мобільним інструментом виміру „соціального клімату” окремого регіону у порівнянні із національним рівнем і допустимими параметрами соціального добробуту на основі оцінки співвідношення витрат і вартості життя з прийнятих міжнародних стандартів. 7. Згідно прийнятим за основу ІУН та ІРЛП в умовах специфіки української дійсності необхідно також використовувати: середньостатистичні показники, показники обмежень, показники нерівності у порівняні їх:
з мінімальними соціальними стандартами, що є граничними параметрами життєдіяльності людини; з нормативами, що дозволяють оцінити ступінь відхилення реальної соціально-економічної ситуації у конкретному регіоні від граничних значень. Обґрунтовано висновок, що контроль за соціальною стабільністю повинен здійснювати в наступних площинах:
за рахунок зіставлення загальнонаціонального і міжнародних, регіонального і національного рівнів інтегрованого індексу розвитку людського потенціалу за трьома соціальними індикаторами: тривалість життя, рівень знань (освіти), участь у суспільному житті на умовах доповнення індикаторами, що пристосовані до української сучасності; завдяки оцінці певних соціальних індикаторів стосовно конкретній групи населення; шляхом розрахунків окремих соціальних індикаторів за формулою „витрати і випуск” (за термінологією ООН). Де „витрати” – це вкладення урядових і неурядових структур в грошовому вимірюванні у соціальну сферу. „Випуски” відображають кінцеві результати соціальної політики у вигляді структури, обсягу та якості соціальних послуг. Оцінка об’єктивних економіко-статистичних індикаторів ЯЖН Кіровоградської області за 25 показниками, що кореспондують до інтегрованих ІУН та ІРЛП, відповідають раніше зробленим висновкам, відносно рівнів, динаміці та темпів соціально-економічного розвитку країни, дозволила зробити висновок про обумовленість і одночасне підвищення рівня соціальних індикаторів ЯЖН.
10. Зіставлення даних об’єктивної та суб’єктивної оцінки за проведеними з участю автора дисертації соціологічними дослідженнями за 13 соціальними параметрами, що тісно корелюють з ІУН і ІРЛП, дозволяє підтвердити найважливішу значущість чотирьох синтетичних індикаторів, що були визначені як актуальні у аналізі методологічних основ та оцінки сучасного стану ЯЖН. Цей висновок дозволяє обґрунтувати необхідність першочергового вирішення відповідних чотирьох основних проблем у підвищенні якості життя населення: подолання бідності; забезпечення достатнього рівня грошових доходів населення; вирішення проблеми працевлаштування та зайнятості; покращення медичного обслуговування та скорочення смертності населення.
11 З більш детального аналізу індикаторів, що окреслюють окрему проблему подолання бідності, як першочергову у переліченій сукупності проблем підвищення ЯЖН, на відміну від загальноприйнятої точки зору, що рекомендує додержання чотирьох соціальних індикаторів, з урахуванням української дійсності в роботі прийняті шість. Саме вони обумовлюють відповідні базові напрямки підвищення рівня ЯЖН через подолання бідності. До цих напрямків відносяться: використання результатів позначеного сталого економічного зростання на соціальний захист; реструктуризація видаткової частини державного і регіонального бюджетів; усунення дискримінації стосовно умов праці, а також у відношенні жінок, етнічних меншостей та інших груп населення; охорона навколишнього середовища; забезпечення участі всіх верств населення у процесах прийняття рішень відносно розподілу ресурсів і доходів; законодавче закріплення прав людини через свої громадські організації. 12.Найбільш пріоритетними щодо розвитку людського потенціалу згідно ІРЛП вважаються такі механізми, що одержали найбільш високий рейтинг у соціологічному дослідженні: забезпечення достатнього рівня грошових доходів населення; підвищення працевлаштування та зайнятості; покращення медичного обслуговування та збільшення тривалості життя. 13. На підставі узагальнення виконаного в дисертації аналізу методології і практики проведення соціальної політики відносно якості життя, що притаманні світовій спільноті та українській дійсності, за участю автора розроблена Цільова комплексна програма „Якість життя населення Кіровоградської області”, яка врахована в прийнятій “Стратегії соціально-економічного розвитку Кіровоградської області на 2004-2011 роки”. 14. Реалізація цієї програми, щонайменше забезпечує нормативний рівень та умови життя населення на підставі гармонізації та єдності інтересів суспільства і громадян, що в кінцевому результаті підвищує ЯЖН, наближає її до світових стандартів і є обов’язковою умовою демократизації суспільства та входження нашої країни в Європейський Союз. |