Виступаючи засобом вираження мовної категорії якості, якісні прислівники на -ly є конституентами 53 синтаксичних моделей, що фіксують положення якісного прислівника на -ly по відношенню до означуваного дієслова-предиката в реченні. З них 39 синтаксичних моделей, які складають 73,58% усіх встановлених з даними прислівниками, виступають мовленнєвими реалізаційними варіантами 15 належних до мови-системи базисних моделей, кожна з яких фіксує елементний склад відповідного блоку реалізаційних моделей. Решта 14 моделей, що складають 26,42% від загальної кількості встановлених синтаксичних моделей, не мають аналогових варіантів. Частотність їх вживання невисока, кількість зафіксованих у них прислівників із числа досліджуваних не перевищує дві одиниці. З точки зору представлення в синтаксичній побудові речення виражена досліджуваними якісними прислівниками на -ly мовна категорія якості є за структурою прототипічною категорією. Її ядро з усіма досліджуваними прислівниками формують синтаксичні моделі-прототипи, що, виражаючи об’єктивно існуючі відношення між дією та її якісною характеристикою, втілюють найбільш характерні риси категорії якості. Інші моделі, залежно від відстані, на якій вони знаходяться від прототипічного ядра, формують ближню і дальню периферію, окремі з них є зонами перетину з категорією оцінки. Синтаксична модель, в якій прислівник займає положення безпосередньо після означуваного дієслова (V+Adv), є центральною моделлю ядерної зони для всіх досліджуваних одиниць. Вона відзначається найвищою частотністю вживання і в більшості випадків охоплює в середньому 50-60% досліджуваного матеріалу (лише для прислівника softly цей показник становить 84%). Цим самим, з одного боку, підтверджується думка більшості лінгвістів про те, що позиція адвербіального компонента по відношенню до дієслова у такій моделі є найбільш характерною і безумовно домінуючою, тобто нормою. З іншого боку, такий частотний розподіл між “нормативною” та іншими моделями свідчить про тенденцію наближення зафіксованого в них способу вираження якісної ознаки дії до моделі, що відображає традиційно нормоване бачення якісної ознаки у постпозиції по відношенню до означуваної дії. Це, в свою чергу, дозволяє припустити, що поняття норми не є абсолютним і може бути застосоване не лише до зазначеної моделі, а й до інших моделей ядерної зони, а також ближньої та дальньої периферії. Причину цього вбачаємо у відображенні в граматиці, до якої належать встановлені нами синтаксичні моделі, змін у способі мислення сучасної людини – творця художнього тексту як повноправного члена суспільства, який прагне до найбільш адекватного вираження своїх думок та почуттів у певну епоху розвитку соціуму. Активовані мовною реалізацією категорії якості лексичні фрейми належать до розряду класифікативних фреймів сполучуваності. Вони передають знання і думки про регулярно повторювану ситуацію, якою є мовна реалізація категорії якості, що проявляється у сполученні дієслова та конкретного якісного прислівника на -ly, а отже, відображають закріплений в мові досвід всіх її носіїв, є виразниками колективного знання. Всього з досліджуваними прислівниками зафіксовано 29 семантичних груп дієслів. З огляду на показники частотності вживання в тексті, лексичним прототипом по відношенню до прислівників abruptly, sharply, softly, desperately та happily виcтупає лексичний фрейм, який фіксує сполучення даних одиниць з дієсловами мовлення. Лексичний фрейм, слоти якого заповнені дієсловами руху, виступає прототипічним для прислівників slowly та joyfully. Для прислівника despairingly найбільш репрезентативним утворенням є фрейм, в якому зафіксовано сполучення даного прислівника з дієсловами розумової діяльності. Характерний для художнього стилю високий ступінь варіантності синтаксичних моделей, наявність безаналогових синтаксичних моделей та контекстів, можливість моделювання в яких відсутня, пояснюється специфікою прагматичної установки мовця (автора тексту). Її центром є прагнення останнього до вираження власного бачення представленої якісними прислівниками на -ly кваліфікації дії, що проявляється у суб’єктивізації кваліфікативних відношень між дією та її ознакою; маркуванні за допомогою досліджуваних якісних прислівників на -ly зон підвищеної уваги; наділенні якісних прислівників на -ly дискурсотворчим потенціалом. |