Анотація до роботи:

Мироненко С.Г. Історико-науковий аналіз становлення і розвитку основних напрямів фізіології репродукції тварин в Україні. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.23 – історія біології. Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН, м. Полтава, 2007 р.

Викладено результати історико-наукового аналізу становлення і розвитку основних напрямів фізіології репродукції тварин в Україні та роль досягнень вітчизняних учених у цьому процесі. Висвітлено етапи започаткування І.І.Івановим досліджень з фізіології репродукції тварин в Україні (1910 р.) при створенні технології штучного осіменіння, а також історичні передумови і процес становлення науково-дослідних структур в Україні та формування в них наукових шкіл. Виявлено і обґрунтовано пріоритет українських учених у розробці актуальних проблем репродуктології і накреслено тенденції подальшої спрямованості досліджень. Доведено, що фізіологічні експериментальні, теоретичні та методологічні розробки протягом 1910-2000 рр. стали базисом для створення вітчизняних репродуктивних біотехнологій, у яких фізіологія репродукції знайшла своє практичне втілення.

1. Дисертація є комплексною працею, у якій уперше, на основі історико-наукового аналізу і теоретичного узагальнення добутків українських учених з вирішення проблем фізіології репродукції тварин протягом 1910-2000 років, розкрито основні закономірності розвитку і тенденції подальшої спрямованості цього процесу.

2. Історія розвитку біології репродукції в Україні пов’язана з дослідженнями процесів запліднення і штучного осіменіння, започаткованими у 1910 р. всесвітньо відомим українським ученим І.І. Івановим. Аналіз процесу багаторічних досліджень І.І.Іванова з біології репродукції тварин виявив взаємозалежність і стимулюючий взаємовплив фізіології репродукції і репродуктивної біотехнології, про що свідчить історія розвитку цих галузей науки. А саме, починаючи від джерела фізіології репродукції, детальне вивчення цим ученим її особливостей у самок відкрило можливість розробки методу штучного осіменіння, а останній уперше надав можливість вивчення фізіологічних і морфологічних особливостей сперміїв тварин різних видів. Наші дослідження показали, що така тенденція у розвитку фізіології репродукції зберігається і розвивається протягом усього проаналізованого історичного періоду, а саме: розкриття фізіологічних взаємозв’язків у системі мати-плід створило основу для розробки методів трансплантації ембріонів, а остання, у свою чергу, стала інструментом у експериментальних дослідженнях з біології репродукції; розробка теоретичних основ і технології кріоконсервації сперміїв і ембріонів стала можливою лише на підставі розкриття морфо-функціональних їх особливостей і саме успіхи клітинної і молекулярної біології репродукції сприяли розробленню новітніх репродуктивних біотехнологій.

3. Аналіз історичного процесу становлення, реорганізації і розвитку мережі наукових закладів в Україні свідчить, що йому передували роки занепаду народного, особливо аграрного, господарства, що було обумовлено суцільною низкою економічно-соціальних потрясінь: економічною кризою 1900-1903 рр., російсько-японською війною 1904-1905 рр., революцією 1905 – 1907 рр., голодом через неврожай 1911 р., першою світовою війною 1914 –1920 рр., жовтневою революцією 1917 р., голодом 1921-1923 та 1933 рр.

4. Проаналізований матеріал з розвитку біологічної науки в Україні протягом 1910 –1950 рр. свідчить, що процес становлення наукових центрів з біології репродукції був обумовлений соціально-економічними факторами, зокрема створенням системи радгоспів і колгоспів і зростанням потреб населення у продуктах тваринництва, а тому і планування наукової тематики відбувалось на основі тісної взаємодії з господарськими організаціями. Першочерговий розвиток одержали наукові центри з репродуктивної біотехнології, яка вимагала докорінного знання фізіології репродукції кожного виду тварин, а отже, і невідкладного розвитку цієї науки.

5. Початком інтенсивної розробки основних проблем фізіології репродукції тварин в Україні можна вважати 30-ті рр. ХХ ст., що пов’язано зі створенням мережі науково-дослідних закладів і лабораторій на базі існуючих навчальних та наукових установ. При цьому, з метою вирішення проблем розвитку тваринництва, основну увагу було зосереджено на створенні фундаментальної науки, у першу чергу – фізіології репродукції. Протягом 1930 – 1950 рр. в Україні були проведені численні науково-експериментальні роботи з дослідження фізіологічних процесів репродуктивного апарату тварин. На основі глибокого пізнання фізіологічних його особливостей були створені методи регуляції репродуктивної здатності самців і самок для практичного застосування у біотехнологічних процесах.

6. Процес формування наукових шкіл з репродуктології в Україні був пов’язаний з наявністю у наукових осередках учених, творчий потенціал яких забезпечував методологічно правильний підхід до вирішення складних проблем разом з очолюваним ними колективом їх учнів-науковців. Серед фундаторів найбільших українських наукових шкіл з репродуктології слід відзначити відомі у всьому світі імена видатних вітчизняних учених – І.І.Іванова, І.В.Смирнова, О.В.Квасницького, Г.В.Звєрєвої, Ф.І.Осташка.

7. Сформовані протягом 1930-1950 рр. потужні українські школи репродуктологів виявилися здатними вирішувати проблеми цього напряму на світовому рівні. Про це свідчить пріоритет вітчизняних теоретичних і методологічних розробок з фізіології репродукції протягом 1950-2000 рр., які були спрямовані на підвищення відтворювальної здатності маточного поголів’я і плідників. Зокрема, це: теорії локально-міжтканинної диференціації фізіологічних процесів у матці і циклічної лабільності гомеостазу метаболічних процесів у цьому органі; загальні та спеціальні теорії кріобіології і об’єктивні моделі фізіологічних механізмів кріоушкодження і кріопротекції гамет і ембріонів. Це також методологічна система фізіологічної стимуляції відтворювальної здатності маточного поголів’я і плідників.

8. Існуюча сьогодні світова тенденція до скорочення поголів’я самок і плідників за рахунок підвищення їх продуктивності вимагає і вимагатиме надалі фундаментальних розробок з фізіології репродукції всіх видів сільськогосподарських тварин. Аналіз сучасних світових наукових розробок такого плану свідчить про те, що в процесі розкриття регуляторних механізмів репродуктивних процесів відбувається перехід фізіології з органного, тканинного і навіть клітинного рівня на генно-молекулярний, а тому можна очікувати поглиблення цієї тенденції і в подальшому.

9. Фізіологічні експериментальні, теоретичні та методологічні розробки українських учених протягом 1910-2000 рр. стали базисом для відкриття планетарного масштабу (І.В.Смирнов) і створення вітчизняних репродуктивних біотехнологій, у яких фізіологія репродукції знайшла своє практичне втілення. Хронологічне зіставлення основних результатів, одержаних вітчизняними та зарубіжними ученими, надало можливість підтвердити пріоритет ряду наукових розробок з проблем репродуктології, здійснених в Україні.

Публікації автора:

1. Мироненко С.Г. Внесок українських наукових шкіл у вирішення проблем фізіології репродукції тварин // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип. 1. – С.19-22.

2. Мироненко С.Г. Формування і розвиток наукових шкіл з фізіології репродукції тварин в Україні // Світ медицини та біології. – 2006 -№ 3. –С. 122 – 126.

3. Мироненко С.Г. Вклад провідних українських вчених в заснування та розвиток кріобіології тварин // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. – Вип. 1. – С.19-22.

4. Мироненко С.Г. Історія трьох відкриттів у галузі біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин в Україні // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2004. - № 79. – С. 51-57.

5. Мироненко С.Г. Історичні аспекти становлення репродуктології с.-г. тварин // Вісник аграрної науки. – 2005. - №3. – С. 79-82.

6. Мироненко С.Г. Здобутки вчених Західного регіону України у вирішенні проблем біотехнології репродукції тварин // Біологія тварин. – 2004. – т.6. - № 1-2. – С. 401-405.

7. Мироненко С.Г. Ілля Іванов – видатний біотехнолог XX століття // Історична пам’ять. – Полтава, 2002. - №1-2. – С.128-133.

8. Мироненко С.Г. До історії започаткування та впровадження у практику штучного осіменіння свиней в Україні // Українській селянин. – Черкаси, 2002. – Вип.6. – С.137-139.

9. Мироненко С.Г. Пріоритет українських вчених у заснуванні та розвитку біотехнології репродукції тварин // Матеріали IV Добровської конференції з наукознавства та історії науки (3-11 березня 2004 р.). – К.: Фенікс, 2005. – С. 326-332. – (Наука та наукознавство. – 2004. - № 4. Додаток. – 360 с.).