У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і викладено основні положення, що виносяться на захист: становлення наукової нумізматики в Україні відбувалося за загальноєвропейськими традиціями, поетапно протягом XVI–XIX ст. Кожний етап мав певні організаційні форми: перший XVI–XVIII ст. (зумовлений появою інтересу до монети як до історичної і культурної пам’ятки) – приватна збірка монет, другий починаючи з кінця XVIII ст. (охарактеризований цілеспрямованим нагромадженням нумізматичного матеріалу) – публічні мюнцкабінети і музейні колекції, третій з середини XIX ст. (визначений систематизацією монетного матеріалу) та четвертий з другої половини XIX ст. (окреслений формуванням понятійно-категоріального апарату нумізматики) – наукові нумізматичні осередки; з першої половини XX ст. розширюється об’єкт і предмет нумізматики, поряд з вивченням монет як реліктів минулого, досліджуються скарби як джерело до історії грошового обігу; друга половина XX ст. характеризується черговим розширенням об’єкта нумізматики, до монет і скарбів долучаються вагові тягарці, штемпелі тощо. Водночас розширюється предмет досліджень, поряд з нумізматикою та історією грошового обігу активно вивчаються питання грошово-вагової метрології, грошового господарства та лічби монет; з огляду на визначення нумізматики у XIX ст. як науки про монети, історіографія нумізматики України періоду середньовіччя представлена низкою праць, присвячених питанням атрибуції та класифікації монет вітчизняної емісії: давньоруським срібляникам та златникам, галицько-руським денаріям та грошиками, монетам Володимира Ольгердовича, джучидським дирхемам та генузько-кримським аспрам і фолісам. Немаловажна роль в розв’язанні питань атрибуції та класифікації згаданих монет належить вітчизняним нумізматам – В. Антоновичу, Я. Волошинському, М. Мурзакевичу, І. Ступницькому; у дослідженнях першої половини XX ст. нові методи аналізу щодо якісних змін у скарбах спричинили створення топографічних праць, в яких виділялися періоди грошового обігу, що в свою чергу обумовило формування дослідницьких проблем грошового обігу середньовічної України. Пріоритет у створенні топографій, в яких фіксувалися періоди грошового обігу України належить іноземним дослідникам – М.Бауеру, О.Ільїну, О.Сіверсу М.Щекатіхіну; з 70-х років XX ст. у нумізматиці середньовічної України домінує комплексний підхід до вивчення грошового господарства на території республіки. Шляхом системного і порівняльного аналізу нумізматичного і писемного матеріалу дану методику успішно розвивають М. Котляр, О. Огуй, С. Пивоваров, Р. Шуст; попри значну наукову активність у вивченні проблем нумізматики України періоду середньовіччя досі остаточно нез’ясованими залишаються питання емісії подільських півгрошиків, про яку повідомляють писемні джерела, карбування литовських монет типу “колюмна” у м. Луцьк, обрізання празьких грошів та литовського контрамаркування монет, яке, найвірогідніше, здійснювалося в Україні; пріоритетним завданням сучасної української нумізматики є створення корпусу монет, що перебували в грошовому обігу України періоду середньовіччя. Основні положення дисертації викладені у наступних публікаціях авторки: 1) Турмис Н. В. До питання про методи нумізматичних досліджень І. Г. Спаського // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Вип. VIII. – Дрогобич: Вимір, 2001. – С. 196–205. 2) Турмис Н. В. Становлення наукової нумізматики на Україні у XIX ст.: етапи та організаційні форми // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Вип. 5-6. – Львів: Вид-во Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – С. 86–94. 3) Турмис Н. В. Давньоруське карбування: історіографія проблеми // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Вип. XI. – Дрогобич: Каменяр, 2003. – С. 156–165. 4) Турмыс Н. В. Нумизматические исследования на Украине в XIX в. // Одиннадцатая Всероссийская Нумизматическая конференция. Санкт-Петербург (14–18 апреля 2003 г.). Тезисы докладов и сообщений. – Санкт-Петербург: Изд-во Гос. Эрмитажа, 2003. – С. 232–233. 5) Кметь В. Ф., Турмис Н. В., Шуст Р. М. Стан і перспективи розвитку спеціальних історичних дисциплін // Українська історіографія на зламі XX–XXI ст.: здобутки і проблеми / За ред. Л. О. Зашкільняка. – Львів: ПАІС, 2004. – С. 229–259. 6) Турмис Н. В. Передумови становлення грошової системи Київської Русі. Історіографічний контекст // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. VII. – Дрогобич: Коло, 2004. – С. 50–62. |