Анотація до роботи:

Вовкотруб Ю. М. Історія розвитку прикладної механіки в Україні в XIX – першій чверті XX ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України. – К., 2006.

У дисертації розкрито процес зародження, становлення та розвитку прикладної механіки в Україні в XIX – першій чверті XX ст. Виявлено та досліджено основні наукові напрями еволюції прикладної механіки в Україні в окреслений період, зокрема вчення про механізми, опір матеріалів, динаміка машин, основи машинознавства.

Виділено передісторія та три етапи розвитку прикладної механіки в Україні до першої чверті XX ст.

Виявлено перший в Україні твір з прикладної механіки “Теорія машин” (1826; 2-е вид. 1829) Ф. І. Меховича. Розкрито роль М. А. Дяченка, І. І. Рахманінова, В. М. Лігіна, Х. І. Гохмана у становлення та розвитку прикладної механіки в Україні. Охарактеризовано внесок вітчизняних вчених-машинознавців у розвиток прикладної механіки досліджуваного періоду.

Таким чином, науковою працею заповнено прогалину у вітчизняній історіографії в питанні генезису та еволюції прикладної механіки в Україні в XIX – першій чверті XX ст.

1. З’ясовано ступінь вивченості проблеми і стан джерельної бази, вперше комплексно здійснено історіографічний аналіз внеску вітчизняних вчених у розвиток прикладної механіки в Україні в XIX – першій чверті XX ст. Встановлено, що наявна джерельна база є в цілому репрезентативною для дослідження поставленої проблеми, представлена різноманітними матеріалами, основними серед яких є перші видання монографій, підручників учених-машинознавців та архівні документи.

2. Виявлено джерела, до сьогодення практично не досліджені і тому не використані в сучасних наукових дослідженнях, що дозволило ввести в науковий обіг нові та мало відомі факти розвитку вітчизняної прикладної механіки окресленого періоду. Так, в науковий обіг введено:

– перший в Україні твір з прикладної механіки “Теорія машин” (1826, 2-е видання – 1829), який до тепер зберіг своє значення. Він належить Ф. І. Меховичу (1784 – 1852) – професору Кременецького ліцею та Київського університету, архітектору і спеціалісту в галузі прикладної механіки, ім’я якого незаслужено забуто, а науковий доробок практично не досліджено;

– нові документи ДАК (фонд 16), що розкривають роль професора Київського університету І. І. Рахманінова у становленні прикладної механіки як наукової та навчальної дисципліни та у становленні технічної освіти України.

3. Шляхом узагальнення джерельної бази відтворено цілісну історико-наукову картину і окреслено основні етапи розвитку прикладної механіки в Україні в XIX – першій чверті ХХ ст. у її зв’язку з теоретичною механікою, нарисною та кінематичною геометріями, будівельною механікою, опором матеріалів, з’ясовано їх взаємовплив.

4. Виділено передісторію та три етапи розвитку прикладної механіки, що дозволяє більш чітко охарактеризувати відтворену картину:

– XVII – початок XIX ст. слід вважати передісторією прикладної механіки в Україні, оскільки у цей період проходило інтенсивне накопичення знань про машини (млини, годинники, транспортні, вантажопідйомні машини, різні верстати) і було зроблено перші спроби введення цих знань, як статики “простих машин” у навчальний процес Києво-Могилянської та Львівської академій, Харківського колегіуму;

– перший етап (перша половина XIX ст.), накопичення досвіду викладання прикладної механіки в Харківському та Київському університетах;

– другий етап (друга половина XIX ст.), становлення прикладної механіки як навчальної дисципліни, формування вищої технічної школи в Україні;

– третій етап (перша чверть XX ст.), розвиток прикладної механіки як науки при навчальних закладах системи вищої технічної освіти.

5. Обґрунтовано, що поширення прикладних знань і становлення прикладної механіки як науки значною мірою обумовлювалися соціальними умовами України в системі Російської та Австро-Угорської імперій, запізнілим у порівнянні з європейськими країнами промисловим розвитком, і відповідно запізнілим створенням професійної мережі вищих технічних навчальних закладів в Україні.

6. Виявлено та досліджено основні наукові напрями розвитку прикладної механіки в Україні в окреслений період. Це перш за все становлення науки про механізми, опір матеріалів як вчення про міцність частин машин, динаміка машин, основи машинознавства. Важливими дисциплінами інженерної освіти були нарисна геометрія та креслення. Напрямок вивчення машин, який складався із з’ясування сутності їх частин – механізмів та пошуку систематики останніх, привів до двох розділів теорії механізмів – аналізу та синтезу.

7. Охарактеризовано внесок вітчизняних вчених-машинознавців у розвиток прикладної механіки в XIX – першій чверті XX ст. Ними розроблено вчення про структуру і класифікацію механізмів машин, розвинуто методи кінематичного і кінетостатичного дослідження механізмів, кінематичної геометрії, а також синтезу механізмів, кінематичне та динамічне проектування кулачкових механізмів, теорію зубчастих механізмів, механізмів з гнучкими в’язями, досліджено просторові механізми.

8. У рамках досягнень світової науки XIX – першої чверті XX ст. в галузі прикладної механіки показано внесок українських вчених у її розвиток і простежено сприйняття доробку вітчизняної науки про машини у світі. Вітчизняні вчені одержали фундаментальні результати світового рівня з теорії стійкості руху (О. М. Ляпунов), теорії пружності та опору матеріалів (В. Л. Кирпичов, С. П. Тимошенко), теорії механізмів машин (В. М. Лігін, Х. І. Гохман), теорії векторів (Д. М. Зейлігер, І. М. Занчевський, О. П. Котельников), будівельної механіки (В. Л. Кирпичов, О. М. Динник, К. Симінський). Навчальні посібники Ф. І. Меховича, Д. С. Зернова, Х. І. Гохмана, В. М. Лігіна, В. Л. Кирпичова, Д. П. Рузського, М. Б. Делоне, О. О. Радцига, Я. В. Столярова, С. П. Тимошенка увійшли до світового фонду в галузі прикладної механіки.

Публікації автора:

1. Проблеми розвитку вищої технічної освіти України як основи становлення прикладної механіки (кінець XIX – початок XX ст.) // Історичні і політологічні дослідження: Науковий журнал. – Донецьк, 2003. 3/4 (15/16). – С. 88 – 92.

2. Розвиток сільськогосподарської освіти на теренах України наприкінці XVIII – XIX ст. // Український селянин: Праці науково-дослідного інституту селянства / Інститут історії України НАН України. – Черкаси, 2003. – випуск 7. – с. 26 – 28. – Співавтор В. М. Лазуренко.

3. Особливості запровадження здобутків науково-технічного прогресу у виробничу сферу України у дореформений період // Історичні і політологічні дослідження: Науковий журнал. 5/6 (17/18). – Донецьк, 2003. – С. 22 – 25. – Співавтор М. І. Бушин.

4. Історія механіки на теренах України з найдавніших часів до кінця XVIII століття // Історичні і політологічні дослідження: Науковий журнал. 3 (21). – Донецьк, 2004. – С. 76 – 80.

5. Внесок Ф. І. Меховича у становлення прикладної механіки в Україні // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О. Я. Пилипчук. – К., 2005. – Вип. 19. – С. 36 – 43.

6. Становлення знань про машини в Україні у XVII – XVIII ст. // Нариси з історії природознавства і техніки: Збірник наукових праць / Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Українське товариство істориків науки. – К.: Фенікс, 2005. – Вип. 45. – С. 9 – 16.

7. Зародження прикладної механіки як науки в Україні у першій половині XIX ст. // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 11. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. – С. 55 – 62. – Співавтор В. М. Лазуренко.

8. Сільськогосподарські машини та їх застосування в аграрному секторі Наддніпрянської України (II половина XIX – початок XX ст.) // Український селянин: Зб. наук. праць / За ред. А. Г. Морозова – Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2006. – Вип. 10. – С. 249 – 252.

9. Стан технічних знань в Україні в XVII – XVIII ст. та особливості становлення вітчизняної науки про машини в XIX ст. // Наука про машини в Україні (до 100-річчя з дня народження С. М. Кожевнікова). – К.: Фенікс, 2006. – С. 35 – 41.

10. Особливості промислових трансформацій в Україні у другій половині XIX ст. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Том 18. Історія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 5 – 6.

11. Особливості розвитку прикладної механіки в Україні у другій половині XIX ст. // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. Том 18. Історія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 59.

12. Внесок вітчизняних вчених К. О. Зворикіна та К. Г. Шіндлера у модернізацію сільськогосподарського машинобудування України наприкінці XIX – початку XX ст. // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. Том 3. Історія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 61 – 62. – Співавтор В. М. Лазуренко.

13. Особливості досліджень в галузі науки і техніки України наприкінці XIX – початку XX ст. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна і освіта “2003”. Том 7. Історія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 44 – 46. – Співавтор В. М. Лазуренко.

14. Зародження та генезис прикладної механіки в Харківському університеті у першій половині XIX століття // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. Том 8. Історія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 34 – 35.

15. Специфіка досліджень у галузі прикладної механіки на теренах України в другій половині XIX ст. // XVI наукова сесія Осередку наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах: Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 12 – 31 березня 2005 р. / За ред. В. В. Масненка. – Черкаси: Осередок НТШ у Черкасах, 2006. – С. 76 – 77.

16. Прикладна механіка на теренах України у другій половині XIX ст.: специфіка досліджень в галузі // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2006”. Том 5 – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 77 – 78.