1. У дисертації міститься теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, яке виявляється у розкритті феномену Математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Шевченка (1893-1940). Це завдання вдалося розв’язати завдяки використанню системного підходу, сучасних методів дослідження, теоретичного осмислення процесів становлення науки, які продемонстрували нагальну потребу розвитку вітчизняного природознавства і медицини в Науковому товаристві ім. Шевченка, розгляду його в контексті суспільно-політичного і культурного життя України. Виявлення феномену МПЛС НТШ дозволило вписати цю самобутню наукову організацію в історію не лише української, а й світової науки. Системний аналіз функціонування МПЛС НТШ дав змогу комплексно дослідити цю актуальну тему, розкриту попередніми дослідниками лише частково. 2. Нерозробленість історією науки деяких важливих питань, пов’язаних із виявленням феномену МПЛС НТШ, зокрема її внеску в розвиток природознавства і медицини, спонукала в процесі виконання дисертаційної рооти здійснити певну корекцію історико-наукового дослідження, надавши йому не лише конкретного, а й теоретичного спрямування. Використання нового концептуального підходу, залучення до наукового обігу нових джерельних матеріалів і наукових фактів сприяло поглибленому висвітленню цього унікального явища, заповненню прогалини в історії як даної Секції, так і розвитку науки в НТШ. 3. На основі опрацьованих літературних джерел і матеріалів архівів Києва, Львова і Санкт-Петербурга вперше здійснено комплексний аналіз становлення та функціонування МПЛС НТШ, охарактеризовано наукову спадщину її визначних членів – математиків, природознавців і лікарів. Заснування та функціонування цієї секції стало закономірним наслідком як розвитку капіталістичних відносин і науково-технічного прогресу в Україні наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ ст., так і розвитку природознавства та медицини, які вимагали організації наукового осередку науки в Галичині. Дослідження історії організаційно-видавничої та наукової діяльності МПЛС НТШ, аналіз їх форми та змісту, структури, програми та правил видання “Збірника МПЛС”, забезпечили публікацію не тільки наукових досліджень, але й критичних оглядів зарубіжних досягнень у галузі математики, природознавства, антропології та медицини. Це дає підстави для висновку про важливе значення для науки такої структури як МПЛС НТШ. Визначено, що творчий доробок членів Секції слід згрупувати за сімома основними напрямами досліджень: математика, фізика, географія, біологія, антропологія, медицина та наукова термінологія. 4. Зміст “Збірника МПЛС” НТШ (статті, дослідження, архівні та бібліографічні матеріали, наукова хроніка) є цілісною панорамою розвитку природознавства й медицини, що відтворює колізії життя науковців у їх натуралістичному прояві, піднімає на поверхню унікальні вітчизняні пласти будівництва природознавства та медицини, виявляє функціональні й концептуальні підвалини розвитку природничої науки і медицини, актуалізує проблеми сучасного природознавства та медицини і, таким чином, творить унікальну пам’ятку природознавства та медицини, а також їхнім творцям. 5. Математичні дослідження в Секції були найвагомішими. Започаткував науково-математичний напрям в Україні Володимир Левицький (більшість його праць присвячена теорії функцій, зокрема розвитку теорії медулярних та автоморфних функцій фуксового типу). На основі функціонально-алгебраїчного переходу він вивчав теорію аналітичних інваріантів диференціальних рівнянь та їх групові властивості. Низка його робіт стосується окремих питань математичного аналізу, проективної й диференціальної геометрії. Основні праці з алгебри, теорії чисел та з історії математики належали Миколі Чайковському. Наукові інтереси Мирона Зарицького охоплювали в основному проблеми теорії множин, математичної логіки, теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії функцій дійсної змінної. Оригінальні алгебраїчні таблиці логарифмів були складені спеціалістом із квантової механіки Володимиром Кучером. Декілька математичних праць опублікував у “Збірнику МПЛС” визначний математик із Східної України Михайло Кравчук з питань вищої алгебри, математичного аналізу, теорії функцій дійсної та комплексної змінних, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей, математичної статистики. 6. Природничі дослідження представлені в МПЛС НТШ фізикою, географією, біологією та антропологією. а) Фізика. Першим українським фізиком вважається Іван Пулюй (його дослідження були важливим етапом у створенні підґрунтя для відкриття К. Рентгеном Х-променів, йому належать визначні досягнення в галузі електротехніки). Фізик-експериментатор Олександр Смакула опублікував фундаментальну монографію “Монокристали” (1909). Світові відома “формула Смакули” та запатентований ним спосіб просвітлення оптики, який спричинив революцію в оптичній, фотографічній та кінематографічній технологіях. Визначний український кристалофізик Остап Стасів відомий своєю монографією “Електронні та іонні процеси в кристалах”. Фізик-теоретик Зенон Храпливий свої наукові здобутки пов’язав з теоретичними дослідженнями, які ґрунтувалися на рівняннях Х. Дірака, що дозволило об’єднати квантову механіку з теорією відносності. Нарешті, Володимир Кучер, як автор монографії “Основи електроніки” (1910), детально дослідив природу катодних, анодних і рентгенівських променів та питання радіоактивності. Він вивчав закон електропровідності в металах і газах. б) Географія. Переважна частина досліджень у МПЛС НТШ на початку ХХ ст. належала визначному географу та геоморфологу Степану Рудницькому. Він зробив значний внесок у розвиток різних галузей географічної науки: геоморфологію (науку про форму земної поверхні), антропогеографію, політичну географію, картографію, соціально-економічну географію, демографічну географію. Вагомий внесок С. Рудницького у створення української наукової географічної термінології, у дослідження питань ономастики, зокрема в топоніміку. в) Біологія. Іван Верхратський опублікував низку праць, присвячених орніто- і іхтіофауні Західної України, детально розглянув факт зимового спросоння у птахів, досліджував питання про збереження цілісності Галицького Поділля, його окремих заповідних зон, флори, фауни і довкілля загалом. Його природничо-економічні дослідження стосувалися перлини Галицького Поділля та Європи – “Степу Пантелиха”. Природознавець Микола Мельник брав участь у підготовці таких фундаментальних видань НТШ, як “Атлас України і суміжних земель” (1937) і “Географія українських та суміжних земель” (1938-1943) за редакцією В. Кубійовича. У них М. Мельникові належать розділи про рослинність України, а також оригінальні карти поширення основних рослинних формацій на всій території проживання українського етносу. Це перші широкі західноукраїнські геоботанічні огляди, де проаналізовано закономірності поширення рослинності у взаємозв’язку з кліматичними та ґрунтовими умовами, історією формування флори й господарським впливом. г) Антропологія. Як члени МПЛС НТШ Федір Вовк, Іван Раковський, Ростислав Ендик є провідними українськими дослідниками про расовість, народність, психологічні типи українських і сусідніх слов’янських народів. Відзначимо основоположні праці антропологів Секції: Ф. Вовк – “Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини” (1908); І Раковський – “Расовість слов’ян” (1919); Р. Ендик – “Черепи залізної доби” (1930) та “Психологічні та антропологічні досліди над львівськими дітьми” (1932). д) Безсумнівна заслуга належить МПЛС НТШ і в розробці української наукової термінології, традиції якої у багатьох сучасних галузях знань забуті. Серед публікацій цього плану – праці І. Верхратського, В. Левицького, М. Мельника, І. Пулюя, С. Рудницького, Є. Озаркевича, М. Кравчука, І. Горбачевського та багатьох інших, які, власне, започаткували українську наукову термінологію, заклали термінологічний фундамент в українській науці, чим значно полегшили наукове спілкування між вітчизняними й іноземними вченими. ж) Лікарська справа. У 1898 р. при МПЛС було створено Лікарську комісію (ЛК). Головним організатором ЛК став відомий український лікар, організатор українського лікарського руху д-р Євген Озаркевич. Разом з ним до лав ЛК входили такі українські лікарі: Фелікс Щасний Сельський, Петро Сушкевич, Осип Дакура, Софія Морачевська-Окуневська, Лев Коссак, Мирон Вахнянин. Крім українських вчених-лікарів до неї входили також лікарі Праги, Відня, Перемишля і Східної України. 7. Визначення основоположних концептуальних засад функціонування МПЛС НТШ, що стали його творчими підвалинами, дозволило по-новому бачити складний шлях її зародження, виникнення і творчих звершень. Вивчення І. Верхратським майже всіх аспектів розвитку природознавства та медицини допомогло йому осягнути творчі глибини українських вчених і давало ключ до створення наукового осередку світового значення. Однією із складових комунікаційного процесу МПЛС НТШ є соціально-психологічне формування почуття причетності в авторів та учасників перебігу подій у розвитку природознавства та медицини до задоволення політичних, економічних і наукових потреб життя суспільства. Постійний ретельний контроль за матеріалами, які друкувалися, зумовив те, що “Збірник МПЛС” НТШ протягом 1893-1940 рр. був виключно науковим органом і не відображав розвитку боротьби тогочасних політичних сил та ідей в Україні й на Галичині. Це забезпечило йому тривале існування. Значна частина опублікованих матеріалів, апробованих у “Збірнику МПЛС” НТШ, ставала основою для майбутніх монографічних видань, визначила напрями творчих пошуків, що свідчить про вагомий внесок журналу в розбудову вітчизняної науки і медицини. 8. Упродовж 55 років “МПЛС НТШ”, об’єднуючи навколо себе наукові сили – математиків, природознавців і медиків, виконувала функцію науково-дослідницького осередку в Галичині. Завдяки проведенню ґрунтовних досліджень вітчизняними натуралістами і медиками, з урахуванням досягнень західноєвропейських та американських вчених і публікації своїх результатів досліджень на сторінках “Збірника МПЛС”, Секція стала суттєвим фактором і водночас засобом відображення розвитку природознавства та медицини. Аналіз МПЛС НТШ підтверджує її важливість як носія інформації про загальні тенденції розвитку природничої та медичної науки в Галичині у вказаний проміжок часу. 9. Використання матеріалів МПЛС є неодмінною умовою відтворення процесу розвитку природознавства і медицини в Україні в усій їх повноті й багатогранності; публікації збірника становлять цінну фактологічну базу для створення фундаментальної історії природознавства в Україні; для аналізу наукової спадщини та світогляду видатних членів МПЛС НТШ – О. Барвінського, І. Пулюя, І. Горбачевського, І. Верхратського, В. Левицького, І. Раковського та інших з метою вивчення багатьох аспектів минулого природознавства і медицини в Україні. Апробований у дисертації комплексний історико-джерелознавчий підхід до вивчення МПЛС НТШ, як фрагмента реальної дійсності при одночасному аналізі науково-інформаційного аналізу публікацій збірника Секції, може бути використаний при дослідженні всіх сучасних органів науково-природничої та медичної періодики. Все вищезазначене дозволяє визначити МПЛС НТШ як феномен, бо як явище, видатне й цілком самобутнє, вона посіла особливе місце в українській історіографії розвитку українського природознавства і медицини останньої чверті ХІХ – першої третини ХХ століття. |
