У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки й обґрунтування теоретичних, методичних і прикладних аспектів побудови та реалізації системного процесу управління формуванням і розвитком інвестиційного потенціалу підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході проведеного дослідження, є такими: 1. Інвестиційний потенціал виражає вартісну характеристику інвестиційних можливостей і привабливості підприємства, що вимірюється його загальною вартістю, довгострокове зростання якої є метою процесу інвестування. Крім того, інвестиційний потенціал відображає сукупність інвестиційних ресурсів, що забезпечують задоволення матеріальних, фінансових та інтелектуальних потреб відтворення. Високий рівень інвестиційного потенціалу опосередковує розширене відтворення, що забезпечує приріст ринкової вартості підприємства. 2. Головною умовою формування інвестиційного потенціалу підприємства є його орієнтування на довгострокові цілі економічного розвитку. Для цього необхідно визначити стратегію формування інвестиційного потенціалу, яка повинна враховувати динаміку економічних процесів. Таким чином, стратегічні перспективи розвитку повинні ґрунтуватись на аналізі потенціалу підприємства та альтернативних шляхів його використання. 3. У якості методичного апарату щодо оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства необхідно використовувати три основні підходи: ресурсний, який визначає інвестиційний потенціал з урахуванням можливостей залучення інвестиційних ресурсів підприємства, функціональний або структурний підхід, який характеризує інвестиційний потенціал як динамічну систему, що складається з ресурсних складових і дозволяє максимізувати вартість, і цільовий підхід, який спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу необхідному. 4. Індикатором ефективності використання інвестиційного потенціалу є зростання ринкової вартості підприємства, оскільки вона складається з грошових потоків підприємства і створює передумови для залучення позикових коштів. Кількісно вартість підприємства нами визначена як приведена до теперішнього часу оцінка майбутніх грошових потоків. 5. Розроблено матрицю оцінки інвестиційного потенціалу, яка дозволяє визначити рівень інвестиційного потенціалу підприємства. Вона поділяє підприємства за критерієм високого, середнього, низького рівнів інвестиційного потенціалу. Матриця є універсальною для підприємств різних видів економічної діяльності. Основним принципом її побудови є взаємопорівняння інтегрованої оцінки інвестиційної привабливості та активності підприємства. 6. Визначено, що досліджені хімічні підприємства мають слабку організаційну складову інвестиційного потенціалу, що призводить до зниження загального рівня ефективності інвестиційної діяльності підприємства. Основними чинниками, які стримують розвиток інвестиційного потенціалу, є: відсутність єдиного центру, який займається розробкою інвестиційної стратегії та розглядом поточних інвестиційних пропозицій, формуванням програм розвитку та бюджетів; традиційний механізм розробки інвестиційної програми – “знизу-вверх”; врахування при аналізі альтернатив функціонування інвестиційного потенціалу переважно фінансових вигод; недостатній рівень використання програмного забезпечення. 7. Оптимізація інвестиційних ресурсів і побудована її графічна модель свідчить, що хімічні підприємства максимізують свою фінансову рентабельність, коли частка позикових коштів у структурі інвестиційних ресурсів становить 55%. 8. Сукупність процесів перетворення вхідних інвестиційних ресурсів у інвестиційний потенціал нами трактується як технологія формування та розвитку інвестиційного потенціалу підприємства. Структуризація технології здійснена за параметрами “формування”, “функціонування” та “розвиток”. Їх взаємозв’язок забезпечується через вплив детермінантів технології, а саме інвестиційної поведінки та активності, інноваційного потенціалу та економічного зростання. Ефективність впровадження технології забезпечується організаційними заходами. 9. Реалізацію запропонованої технології формування та розвитку інвестиційного потенціалу на хімічних підприємствах проведено за такими пріоритетними напрямками: нарощування обсягів виготовлення нової конкурентоспроможної та імпортозамінюючої продукції; удосконалення організації виробництва; розробка та впровадження ресурсозберігаючих технологій; зменшення витрат на енергоносії; удосконалення організаційно-економічних механізмів функціонування підприємств. |