У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні методологічних засад здійснення банківської інвестиційної діяльності і розробці методичних основ підвищення ефективності банківських інвестицій. Це дозволило сформулювати низку висновків теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру, які відображають вирішення завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети. 1. Аналізуючи точки зору зарубіжних та вітчизняних авторів на банківські інвестиції як економічну категорію, слід відмітити, що сутність цієї економічної категорії різними авторами розуміється в цілому однаково і зводиться до вкладення активів в основні фонди підприємств на порівняно тривалий строк з метою одержання прибутку. В дисертації уточнено сутність поняття ризику інвестиційних операцій банків і показано, що його конкретний зміст і кількісний вимір визначаються вибраною для дослідження моделлю. Різним моделям відповідає різне визначення ризику, а його кількісні виміри можуть суттєво відрізнятися. Ефективність банківських інвестицій в роботі розглядається з позицій системного підходу як ступінь досягнення поставлених банком цілей і вимірюється показниками, які характеризують різні сторони банківської діяльності. 2. В роботі показано, що найбільш уживані показники ефективності банківських операцій з цінними паперами можуть бути використані тільки для підвищення прибутковості портфеля інвестицій. Внесок портфеля цінних паперів у підтримку необхідної ліквідності банку і, як наслідок, у його більш ефективне функціонування, при цьому не враховується. Таке врахування вимагає побудови моделі, що зв'язує воєдино різноманітні сторони банківської діяльності: інвестиційну політику, керування активами і управління ліквідністю. Запропоновано основні методологічні підходи, що повинні лягти в основу цієї моделі. 3. Виконане в дисертації дослідження сучасного стану банківської системи України методом середньозважених банків груп показало, що результати макроекономічних впливів на банківську систему, як і раніше, залежать у першу чергу від впливу на діяльність найбільших і великих банків. Однак зміна пропорцій розмірів середньозважених банків певних груп (по відношенню до розмірів середньозваженого банку групи малих банків) свідчить про суттєве зменшення неоднорідності банківської системи України, поступове подолання монопольного положення надвеликих банків, правонаступників колишніх державних банків. Проведений аналіз інвестиційної діяльності банківської системи України показав, що, незважаючи на недостатній інвестиційний потенціал, банківська система розвивається динамічно і в недалекій перспективі може стати істотним джерелом інвестицій в реальний сектор економіки. 4. Виконане в роботі узагальнення міжнародного досвіду банківських інвестицій в цінні папери свідчить про те, що наявність розвинутого фондового ринку є одним з головних факторів, які впливають на інвестиційну діяльність банків. Порівняння української і міжнародної практики банківського інвестування показало, що в Україні інфраструктура фінансового ринку складається за американським зразком, але доля фінансування економіки за рахунок емісії цінних паперів залишається незначною. Це є основною причиною невиконання ринком цінних паперів покладених на нього діючою законодавчою системою функцій. 5. Дослідження місця інвестиційних операцій банків в економічному механізмі і їх ролі в управлінні банком показало, що сучасна криза в інвестиційному процесі в Україні являє собою загрозу здійсненню безперервного процесу суспільного відтворення, інвестиції банків є одним з важливих джерел фінансування реального сектора економіки. Операції з цінними паперами є складовими елементами, що визначають ефективність банківської діяльності, однак при управлінні портфелем ЦП банк переслідує суперечливі цілі: одержання прибутку від вкладених у ЦП коштів, зменшення ризиків, підтримка заданого центральним банком рівня ліквідності. Ці особливості повинні бути враховані при оцінці ефективності інвестиційних операцій банків. 6. В результаті виконаного дослідження показників ефективності найбільш поширених інструментів інвестиційного портфеля доведено, що для широкого діапазону параметрів облігації з періодично виплачуваними процентами і погашенням по номіналу, при лінійній залежності дохідності від розміру купонного доходу координати точки рівності дохідностей облігацій з різними термінами до погашення дорівнюють ставці порівняння і курсу облігації. Показано, що невисока дохідність облігацій і перевага короткострокових облігацій перед довгостроковими, при високих ризикових надбавках до ставки порівняння, обмежує розмаїтість ринку цінних паперів короткостроковими державними зобов'язаннями, роблячи практично неможливими на сьогоднішній день ефективні інвестиції банків у цінні папери. 7. Проведене в дисертації дослідження сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні і співставлення поглядів вітчизняних економістів на шляхи і методи подолання інвестиційної кризи дозволило виробити пропозиції по вдосконаленню механізму регулювання банківських інвестицій на основі взаємоузгодженої (на всіх рівнях прийняття рішень) системи показників оцінки ефективності інвестиційної діяльності банків і стимуляції цієї діяльності з використанням ієрархічних моделей функціонування окремого банку, банківської системи і більш загальної економічної системи. 8. Отримані в роботі результати дозволяють внести певні пропозиції по більш ефективному використанню інвестиційного потенціалу банків. Ми вважаємо, що в Україні недостатньо використовується її високий науковий потенціал і пропонуємо включити до державної комплексної програми формування ринкових механізмів у фінансовій, грошово-кредитній і виробничій сферах наступні положення: - розвивати наукові дослідження, присвячені практичним проблемам керування ринковою економікою, в тому числі формуванню ресурсної бази банку та управління нею; - розробити взаємоузгоджену (на всіх рівнях прийняття рішень) систему показників оцінки ефективності інвестиційної діяльності банків і стимуляції цієї діяльності. - створити при НБУ групу аналітиків, що займаються прогнозуванням і розробкою економічних моделей різних рівнів. Якісна розробка системи показників економічної ефективності неможлива без використання відповідних моделей. Складність і взаємозалежність систем регулювання економічної і банківської діяльності не дозволяють охопити їх адекватною аналітичною моделлю. Вихід, на нашу думку, полягає у створенні імітаційних моделей, що відбивають ієрархічну побудову відповідних систем регулювання - економічної, фінансової, банківської. | 