Основна концепція проведеного дослідження полягає в розробці комплексного підходу до обґрунтування і реалізації стратегічних планів розвитку підприємств на основі вибору джерел інвестиційних ресурсів і оптимізації їх структури й обсягів, що забезпечують реалізацію інвестиційних проектів розвитку підприємств. На теоретичному рівні доведено, що стратегічне планування при трансформації умов господарювання є організуючою основою всього процесу підготовки і реалізації інвестиційного проекту розвитку підприємства. 1. Визначено, що сучасний стан економіки України характеризується погіршенням господарської діяльності більшості промислових підприємств. Це вимагає здійснення ринкових перетворень, що забезпечують перехід до нового технологічного способу виробництва, удосконалення процесів планування та управління розвитком промислових підприємств, формування нової стратегії їх розвитку, що забезпечує стійкий стан у ринковому середовищі. Визначено особливості стратегічного планування на підприємствах, систематизовано принципи і методи формування планів розвитку підприємств. 2. Складовою частиною стратегічного планування на підприємстві є планування інвестицій, розподіл ресурсів і вибір організаційних, технологічних і економічних рішень, що забезпечують досягнення поставлених у плані цілей. Доведено, що процес планування інвестицій у розвиток підприємства являє собою логічну послідовність і обґрунтованість процедур із підготовки й реалізації проектів і програм, що включають мету інвестування, обсяг і структуру наявних ресурсів, узгодження потреб у ресурсах і їх наявності, вибір оптимальних напрямів вкладення коштів. 3. Проаналізовано стан і фінансове забезпечення реалізації інвестиційних проектів на підприємствах України. Непослідовність переходу до ринкових відносин стала причиною повсюдного зниження для всіх підприємств джерел фінансування. Крім того, відсутній чіткий механізм взаємоузгодження між управлінськими структурами всіх рівнів, немає методики побудови системи фінансування інвестиційних проектів, система банківського кредитування є недосконалою, існуюча законодавча та нормативно-правова база не стимулює інвестора і не сприяє зниженню інвестиційних ризиків. У даний час існує значна кількість джерел фінансування інвестицій, що відрізняються умовами їх залучення. Тому вибір тих або інших джерел і розрахунок їх обсягів вимагають всебічного обґрунтування ефективності їх використання. 4. Обґрунтовано, що при плануванні фінансового забезпечення планів розвитку підприємств унаслідок невідповідності потреб і можливостей необхідні розрахунки щодо вибору найбільш ефективних напрямів капітальних вкладень, оцінка ефективності окремих інвестиційних проектів. Однак більш ефективним є реалізація не відособленого інвестиційного проекту, а їх сполучення, тобто інвестиційної програми. 5. Для активізації прибутку як джерела фінансування розвитку підприємства необхідні: стимулювання вкладення капіталу в інвестиційні проекти; надання державних субсидій і дотацій підприємствам, що здійснюють інноваційну діяльність; зменшення оподатковуваного прибутку на витрати підприємств із фінансування програм розвитку; розширення податкових інвестиційних пільг. 6. Доведено, що найбільш стійким власним джерелом інвестиційних ресурсів для розвитку підприємств є амортизаційний фонд, який у сучасних умовах втратив своє значення через прагнення підприємств знизити собівартість і ціну продукції за рахунок зменшення обсягів амортизації. Для надання амортизаційним відрахуванням провідної ролі у формуванні й використанні власних інвестиційних ресурсів на відновлення діючої виробничої бази запропоновано ряд заходів, основними з яких є: надання можливості підприємствам усіх форм власності права самостійно встановлювати і використовувати амортизаційний фонд, норми амортизаційних відрахувань, установлювати терміни використання основних засобів на основі застосування методів експертної оцінки й економіко-математичного моделювання. 7. На засадах аналізу діяльності банків у сфері інвестицій розроблено рекомендації для активізації інвестиційної діяльності банків, а саме створення надійної системи страхування внесків; регулювання процентних ставок по кредитах; установлення обґрунтованого співвідношення рівнів прибутковості промислового і банківського капіталів. 8. Доведено, що у зв’язку з обмеженим вибором джерел фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів підприємств необхідно визначити їх раціональну структуру, оптимізувати співвідношення між власними і позиковими коштами. Для цього розроблено методику знаходження раціональної структури фінансових ресурсів, необхідних для реалізації інвестиційного проекту розвитку підприємства, що може застосовуватися при виборі оптимального варіанта структури інвестиційних ресурсів, а також використовуватися інвестором для оцінки безпеки вкладення коштів. Установлено позитивний зв’язок між наявністю у підприємства власних коштів і можливістю одержання інвестиційних кредитів. 9. Розроблено рекомендації щодо оцінки й управління інвестиційними ризиками, що виникають у процесі реалізації інвестиційного проекту й обумовлені невизначеністю економічної ситуації. Основною метою оцінки інвестиційного ризику є виявлення вихідних показників, які є найбільш впливовими на результат, і визначення їх критичних значень – обіг, інвестиційні витрати, поточні дисконтовані витрати. 10. На базі проведених досліджень розроблено бізнес-план інвестиційного проекту ДВАТ “Шахта “Білицька” ДХК “Добропіллявугілля”, реалізація якого дозволяє збільшити обсяг виробництва вугільного концентрату на 19% і одержати середньорічний прибуток до 10 млн. грн. |