1. Розвиток економіки будь-якого регіону неможливий без відповідного інвестиційного забезпечення. Зважаючи на недостатність інвестиційних ресурсів у регіонах України, на перший план виходить необхідність розроблення дієвих механізмів їх залучення та розміщення. Особливо актуальною є розробка та застосування таких механізмів у прикордонних регіонах, які через своє розташування мають певну специфіку економічного розвитку. Вона пов’язана з історичним особливостями і проявляється у відсутності великих промислових комплексів, наявності великої кількості військових об’єктів тощо. Наслідком цього є порівняно низький рівень соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів. 2. Для забезпечення обґрунтованості підходів до формування механізмів реалізації інвестиційної діяльності уточнено зміст поняття «інвестиції», яке трактується як вкладення коштів, матеріальних чи нематеріальних цінностей (згідно з їх ринковою вартістю), як правило, довгострокове, у реальний сектор економіки з метою отримання прибутків чи досягнення іншого ефекту. Де під іншим ефектом розуміється підвищення рівня життя та соціального обслуговування населення, поліпшення умов праці, приріст економічних показників тощо, а реальний сектор економіки – це виробнича сфера, комунікаційна та соціальна інфраструктура. Виділено особливості побудови регіонального інвестиційного ринку, що відображається і на механізмах реалізації інвестиційної діяльності. До них відносять: представництво держави місцевими органами самоврядування, які не можуть самостійно змінювати законодавчу та нормативно-правову базу інвестиційної діяльності; обмеженість такого джерела інвестицій, як ресурси фінансових посередників; наявність транскордонних зв’язків. 3. Інвестиційна діяльність є передумовою розвитку економіки регіону. Дослідження розвитку інвестиційної діяльності в Україні та в регіонах привело до висновку про поступову її активізацію, однак темпи її приросту не в стані повністю задовольнити потреби економіки у фінансових ресурсах. Незадовільною є регіональна структура джерел інвестиційної діяльності – більше ніж 68 відсотків інвестицій фінансується за власні кошти підприємств і лише 7,9 та 6,8 відсотка за кошти іноземних інвесторів та фінансових установ відповідно. У прикордонному регіоні нами виділено нову групу факторів, що впливають на інвестиційну діяльність, – транскордонні. До неї віднесено: рівень розвитку транскордонних зв’язків; ступінь їх організованості; цілеспрямованість; юридичне та документальне забезпечення; наявність транскордонних утворень (єврорегіонів). Самі по собі вони участі в інвестиційній діяльності не беруть, але є потужним стимулом до залучення іноземних інвестицій в економіку регіону. 4. Для теоретичного обґрунтування проведення аналізу та розробки рекомендацій уточнено зміст поняття «транскордонність», яка трактується як зв’язок, який накладається на прикордонні регіони сусідніх країн їх геополітичним розташуванням. Під цим зв’язком розуміється сукупність політичних, економічних та соціальних чинників, які виникають у процесі транскордонного співробітництва як особливої сфери зовнішньоекономічної, політичної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів діяльності. Досліджено вплив транскордонного співробітництва на регіональну інвестиційну діяльність. Доведено існуючий між ними зв’язок, який проявляється у підвищеній активності інвесторів з території сусідньої країни. 5. Західні прикордонні області різняться за рівнем соціально-економічного розвитку. Найкраще розвинена Львівська, середньорозвинена – Закарпатська, слаборозвинена – Волинська. Пов’язано це, перш за все, з їх прикордонним розташуванням, різним рівнем промислового розвитку та агропромисловим профілем Волинської та Закарпатської областей. Ще однією причиною є низький рівень співпраці з прикордонними територіями західних країн, особливо це стосується залучення іноземних інвестицій та спеціалістів. Для посилення розвитку західних прикордонних областей потрібно стимулювати інвестиційну діяльність. Причому залучати необхідно як внутрішні, так і зовнішні інвестиційні ресурси. 6. За результатами аналізу інвестиційної активності в досліджуваних областях виявлено відносно невисокий її рівень. Найбільше інвестицій 2003 року було вкладено у Львівській області – приблизно 3 083 млн. грн. (сьоме по країні значення). Ситуація в Закарпатській та Волинській областях – гірша. На Закарпатті інвестовано 1 180 млн. грн. (15-й показник), на Волині 821 млн. (22-й). На основі цього зроблено висновок про необхідність активізації інвестиційних процесів у досліджуваних областях. 7. Фінансові посередники в регіоні представлені, в основному, банківськими установами. Міжрегіональний аналіз функціонування банківської системи засвідчив значні її регіональні диспропорції. Так більш як половина банків – юридичних осіб функціонує в м. Києві. Це призвело до значного перерозподілу фінансових ресурсів між регіонами через банківську систему. Щодо західних прикордонних областей, то із Львівської області вимито понад мільярд гривень. Таке явище негативно впливає на розвиток у ній інвестиційній діяльності, а відповідно й на розвиток економіки. Для його обмеження запропоновано державі в особі Національного банку України встановити норматив щодо залучення / вилучення фінансових ресурсів у регіонах установами банків, які розташовані за межами регіону реєстрації Головного банку, на рівні не більшому ніж 0,8, або 80%. Тобто сума всіх вкладених у регіоні банком коштів не має бути меншою за 80% від усіх залучених у регіоні фінансових ресурсів. При виконанні цих вимог банківська ланка регіонів із краще розвинутою фінансовою інфраструктурою буде обслуговувати економічні процеси регіонів з менш розвинутою фінансовою інфраструктурою (а як правило – гірше розвинутих у соціально-економічному плані), тим самим стабілізуючи та стимулюючи процеси у них, не породжуючи негативних наслідків на зразок «вимивання» коштів. 8. Основними напрямами активізації інвестиційної діяльності у прикордонних регіонах є: посилення транскордонної співпраці з регіонами країн-сусідів; удосконалення діяльності регіональної фінансової інфраструктури; запровадження державної політики збалансування соціально-економічного розвитку регіонів; стимулювання банківської інвестиційної діяльності; розбудова прикордонної та транспортної інфраструктури. 9. Основними заходами щодо удосконалення діяльності фінансової інфраструктури прикордонного регіону є: заснування Банку розвитку транскордонного співробітництва; проведення реформи банківської системи, яка передбачає створення нової ланки банківських установ – регіональних спеціалізованих банків, упровадження гнучкої політики щодо оподаткування доходів банків та інших фінансових установ від інвестування проектів з розбудови прикордонної інфраструктури; залучення іноземного капіталу у вітчизняну банківську систему. 10. В останні роки зростають темпи приросту іноземних інвестицій в економіку прикордонних регіонів, але, попри це, суми їх є незначними у порівнянні навіть із прикордонними регіонами Польщі. Як висновок необхідно активізувати механізми залучення іноземних інвестицій, особливо з прикордонних територій сусідніх країн ЄС, для чого потрібно використовувати фактор транскордонного співробітництва. Шляхом до залучення іноземних інвестицій має стати активізація презентаційних та інформаційних заходів у рамках налагодження транскордонної співпраці. Важливим тут є формування списку об’єктів пріоритетного інвестування прикордонного регіону, причому пропозиції в ньому мають бути декількома мовами. Цей список необхідно передавати регіональним органам влади, зацікавленим та потенційним закордонним інвесторам. Також цей список потрібно помістити в Інтернет. Зазначений комплекс заходів у разі своєчасного та повного його застосування сприятиме активізації інвестиційних процесів у прикордонних регіонах та позитивно вплине на розвиток їхньої економіки. |