1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо створення загальних економічних моделей інвестиційної політики акціонерного товариства та моделі, яка описує залежність сили владних повноважень суб’єктів інвестиційної політики від концентрації статутного капіталу в умовах економіки України. 2. Визначено поняття “інвестиційна політика акціонерного підприємства” як діяльність груп суб’єктів, пов’язана з визначенням сукупності підходів та рішень щодо формування інвестиційної стратегії підприємства, пріоритетів у виборі джерел інвестування, напрямків та об’єктів інвестування з орієнтацією на певні категорії інвесторів. 3. Систематизовано класифікацію суб’єктів інвестиційної політики залежно від того, до якої групи вони належать: інсайдер-неакціонер, інсайдер-акціонер, аутсайдер-акціонер, аутсайдер-неакціонер. Результат інвестиційної політики буде залежати від співвідношення векторів інтересів суб’єктів, з одного боку, та їх владних повноважень, з іншого. 4. На основі співвідношення розподілу повноважень між менеджерами та акціонерами, а також рівня концентрації статутного капіталу і його розподілу розглянуті можливі варіанти розподілу контролю над підприємством: контрольним пакетом акцій володіють інсайдери або аутсайдери. За ознакою розподілу капіталу між різними власниками визначені шість типів корпоративних моделей. 5. Виявлено, що перевага інтересів тієї чи іншої групи суб’єктів створює умови для обмеження інтересів інших груп. Сукупність дії прямих (фактори корпоративного впливу) та непрямих (фактори інвестиційного середовища) чинників впливу на інвестиційну політику дозволяє зменшити зловживання повноваженнями суб’єктів, які формують інвестиційну політику. 6. Запропоновано для характеристики розподілу статутного капіталу між акціонерами застосовувати коефіцієнт концентрації статутного капіталу. На основі аналізу особливих значень коефіцієнту концентрації можна зробити наступні висновки: якщо 1 < h < 2, статутний капітал будемо оцінювати як висококонцентрований; при варіюванні значення показника в інтервалі 2 < h < 3 статутний капітал вважатимемо як помірковано концентрований; при 3 < h < + статутного капітал – неконцентрований. 7. Розглянуто вплив владних повноважень суб’єктів інвестиційної політики залежно від концентрації статутного капіталу в акціонерному товаристві. Виявлено, що зі збільшенням концентрації акціонерного капіталу сила владних повноважень акціонерів зменшується, а сила владних повноважень менеджерів збільшується. 8. Узагальнено основні елементи інвестиційної політики. Такими можна вважати: визначення мети інвестування, формування інвестиційної стратегії, вибір оптимальної структури джерел інвестиційних ресурсів, пошук форм інвестування, формування механізму управління інвестиційним процесом; визначення ефективності інвестиційної діяльності. 9. На основі зв’язку між основними напрямками інвестиційної політики та залежності від їх трансформації під впливом інтересів економічних суб’єктів пропонується описувати інвестиційну поведінку акціонерних підприємств на основі створених моделей інвестиційної політики: “Вічний боржник”, “Господар”, “Гравець”, “Хижак”; 10. Обґрунтовано механізм прийняття рішень щодо інвестиційної політики акціонерного підприємства та розроблена матриця тактичних рішень у рамках типових моделей інвестиційної політики на мікрорівні, які можуть бути використані для підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства. 11. Проаналізовано інтереси та повноваження суб’єктів інвестиційної політики що важливо з точки зору становлення ефективних основ корпоративного управління та їх запровадження на акціонерних підприємствах в Україні. |