Анотація до роботи:

Дульська І.В. Інвестиційна діяльність в машинобудівному комплексі Центрального економічного регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена питанням інвестиційної діяльності в

машинобудівному комплексі, як технолого-, наукомісткій та кваліфіковано працемісткій галузі спеціалізації Центрального економічного регіону України зі значним промисловим, науково-технічним потенціалом (до складу якого входять Київська і Черкаська області та м. Київ) протягом перехідного періоду до ринкової соціально орієнтованої економіки високотехнологічного укладу.

Поглиблено теоретико-методологічні засади інвестиційної діяльності в машинобудівному комплексі, визначено основні соціально-економічні принципи, передумови та концептуальні підходи щодо активізації та підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в період посилення регіоналізації економіки. Удосконалено регіональний механізм активізації інвестиційної та інноваційної діяльності у високотехнологічній галузі спеціалізації регіону на базі збільшення ринкової регіональної самоорганізації суспільно-економічної системи шляхом ширшого використання конкурентних переваг і ресурсів регіону.

Основні результати дисертаційного дослідження впроваджено в науково-методичне забезпечення активізації та підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності у технологічній галузі спеціалізації регіону.

У дисертації отримано нові науково обґрунтовані результати, які розв’язують наукове завдання поглиблення теоретико-методологічних засад інвестиційної діяльності в МБК регіону в перехідний період до соціально орієнтованої ринкової економіки технологічного укладу. Це дало змогу розробити і обґрунтувати напрями та шляхи активізації і підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності МБК регіону, який базується на регіональній ринковій самоорганізації.

За результатами проведеного дослідження сформульовано наступні висновки:

1. Інвестиційна діяльність є багатофакторним соціально-економічним процесом відтворення капіталу, що включає формування інвестиційних ресурсів, інвестування, продуктивну діяльність, реалізацію, утворення доходу (ефекту). Її наслідком є ефекти економічного, відтворювального, інституційного, науково-технічного, соціального, екологічного типу та локального (регіонального) і загальнодержавного напряму дії.

1. Закономірності дії чинників, формування цілей, напрямів, джерел інвестиційної діяльності в перехідний період відбивають інституційну незавершеність ринкової моделі. Система заходів активізації, підвищення соціально-економічної ефективності

інвестиційної діяльності потребує передбачення специфіки цього періоду.

2. Активізація інвестиційної діяльності в МБК має базуватися на системі

принципів, де основним технологічним принципом має стати максимізація частки доданої вартості, створеної технолого-, наукомістким і кваліфіковано працемістким способом; економічним - пріоритетність розвитку МБК в рамках промислової, інвестиційної, кредитної, податкової, амортизаційної, інноваційної, цінової, зовнішньоекономічної, конкурентної політики та політики стимулювання попиту; організаційним - державне управління розвитком потенційно найбільш ефективних галузей МБК; сприяння фінансово-промисловому і промисловому структуруванню; інституційним - завершення реформування власності, інституційне становлення корпоративної власності, ефективних схем управління державними активами; екологічним - екологізація виробництва, виробництво екофільної продукції, соціальним - пріоритет висококваліфікованої зайнятості, соціальне партнерство.

3. Соціально-економічна трансформація має йти в напрямі збільшення ринкової самоорганізації регіональних підсистем національної соціально-економічної системи, яка дає територіальним громадам можливість збільшувати конкурентоспроможність територіально-господарських комплексів через підтримку пріоритетів регіонального розвитку, особливо високотехнологічних (МБК), за наявності механізмів інтенсифікації саморозвитку регіону; управлінській і фінансовій децентралізації.

4. Регіональному розвитку сприяє система заходів, які більш повно враховують цілі регіонального розвитку при визначенні напрямів загальнодержавного розвитку; передбачають обмежений територіальний протекціонізм галузей спеціалізації регіону, укрупнення адміністративних суб'єктів для вирівнювання фінансових можливостей, територіально-корпоративну ознаку територіальних громад.

5. Інвестиційна діяльність в МБК ЦЕР відповідає його ролі в територіально-господарському комплексі, що впливає на тенденції зміни структури виробництва, зайнятих, ОФ та їх відтворення: МБК м. Києва обслуговує потреби мегаполіса, зберігає високотехнологічні, наукомісткі позиції, реформування тут іде найбільш інтенсивно; МБК Київської області орієнтований на розвиток високотехнологічних виробництв в агломераціях; МБК Черкаської області обслуговує потреби АПК, розвивається технологомістке виробництво, орієнтоване на вивіз.

6. В ході дослідження відповідності інвестиційних стратегій в підгалузях МБК ЦЕР пріоритетам структурної перебудови територіально-господарських комплексів встановлена наявність структурно-галузевих диспропорцій: інвестиційна діяльність здійснюється за умов нераціонального використання ОФ, їх відтворення, трудонадлишковості; фінансові результати нестабільні. Позитивним є покращення відтворювальної і технологічної структури капіталовкладень, скорочення недобудов.

7. Оцінка інтенсивності інноваційно-інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР, з огляду на наявний науково-технічний потенціал регіону, ряд заходів державної науково-технологічної політики і підтримку місцевої влади, показує, що масштабна інноваційна діяльність не стала пріоритетом інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР, його науково-технічний, кваліфікаційний потенціал виявляється невикористаним.

8. Підприємства МБК різних форм власності, розміру і ступня інтеграції пристосувалися до ринкових умов, однак реформування відносин власності до структурно-галузевих деформацій відтворення додало структурно-трансформаційні диспропорції. Це проявляється у невідповідності інвестиційних стратегій інвесторів

різних підгалузей і форм власності їх ринковим та інституційним стратегіям.

9. Пріоритетами інституційної перебудови МБК ЦЕР має стати інвестиційне та інноваційне спрямування приватизації стратегічних підприємств, оптимізація структури державної власності; вдосконалення корпоративного управління.

10. Удосконалення потребує фондовий ринок, оскільки ступінь його комерціоналізації не відповідає мірі інституційної сформованості: інформація про емітентів має бути більш доступною для широкого кола потенційних фізичних інвесторів; має зрости прозорість корпоративної інформації. Інформація про ринкові активи МБК ЦЕР доступна на фондовому ринку фрагментарно. Виплати дивідендів на ці активи не систематичні, тому вони не є інвестиційно привабливими.

11. Структурним пріоритетом розвитку територіально-господарських комплексів ЦЕР повинні бути технолого- і наукомісткі виробництва МБК, які повніше використовують промисловий і науково-технічний потенціал регіону.

12. Виробництво нових видів продукції та її удосконалення в технолого- і наукомісткій галузі потребує вартісних НДДКР, завчасного пошуку джерел інвестицій, тому ефективна комерційно успішна інвестиційна діяльність в МБК потребує перспективного планування всіх сегментів попиту на продукцію МБК та співвідношення в них традиційного і інноваційного секторів.

13. Пропозиції по удосконаленню регіонального механізму активізації інвестиційної діяльності в МБК регіону засновані на: 1) мобілізації ресурсів регіонального рівня для реалізації конкурентних переваг території; 2) підтримці місцевих виробників; 3) розширенні попиту на місцеву продукцію; 4) залученні широкого діапазону інвесторів до розвитку стратегічних підприємств території, в т.ч. територіальної громади, 5) взаємодії місцевої виконавчої і представницької влади, їх участі в інвестиційних процесах; 6) системі місцевих майнових гарантій для зменшення інвестиційних ризиків.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Дульська І.В. Прогресивна організація виробництва як пріоритет розробки державної промислової політики // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – К.: РВПС України НАН України. – 2000. – С. 36-44.

2. Дульська І.В. Низькі доходи робітників машинобудування як один з факторів сучасного депресивного розвитку галузі // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки”: В 2 т. – К. – 2000. – Т 2. – С. 564-572 (визнана публікацією у фаховому виданні листом ВАКу № 02-76-06/1504 від 9 вересня 2002 р.).

3. Дульська І.В. Трудонадлишковість машинобудівних підприємств як один з факторів гальмування динамічного розвитку галузі // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – 2000. – Вип. 13. – С. 26-34.

4. Дульська І.В. Пріоритети промислової політики України в умовах глобалізації і побудови соціально орієнтованої економіки // Стратегія економічного розвитку

України: Наук. зб. – Вип. 1(8) – К.:КНЕУ. – 2001. – С. 164-173.

5. Дульська І.В. Інвестиційна діяльність в машинобудівному комплексі України:

проблеми і шляхи їх вирішення // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. – С. 192-201.

6. Дульська І.В. Про підвищення інвестиційної привабливості підприємств машинобудування України // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук.

пр.: У 2 ч. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. – Ч.1. – С. 130-139.

7. Дульська І.В. Актуальні питання активізації фондового ринку високотехнологічних підприємств машинобудівного комплексу України // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – Ч.1. – С. 128-136.

8. Дульська І.В. Формування регіонів як самодостатніх кластерів національної економіки // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. - К. РВПС України НАН України. – 2003. – Ч.1. – С. 31-37.

9. Дульська І.В. Регіональні передумови активізації інвестиційної діяльності у високотехнологічних галузях спеціалізації (на прикладі м. Київ) // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2003. – С. 57-65.

Статті в інших виданнях:

10. Дульська І.В. Машинобудування для АПК: деякі проблеми та шляхи їх вирішення // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АПК. – К.: РВПС України НАН України. – 1999. – С. 114-117.

Тези доповідей:

11. Дульська І.В. Вплив податків на інноваційно-інвестиційну діяльність // Матеріали доповідей V Міжнар. конгресу українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”: У 2 ч. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 2000. – С. 286-288.

12. Дульська І.В. Про посилення споживчої спрямованості машинобудування України // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Суспільно-географічні проблеми продуктивних сил України”. - К.: Ніка-Центр. – 2001. – С. 148-149.

13. Дульська І.В. Активізація фондового ринку високотехнологічних підприємств України: мета та способи “розігрівання” // Материалы VІІ Междунар. науч.-практ. конфер. “Актуальные вопросы развития инновационной деятльности”. // Приложение к научно-практическому дискуссионно-аналитическому сборнику “Вопросы развития Крыма”. – Симферополь. – 2003. – С. 160-164.

14. Дульська І.В. Роль місцевої влади в активізації фондового ринка високотехнологічних підприємств машинобудування України // Матеріали наук.-практ. конф. “Промисловості міста – інноваційний шлях розвитку”. – К.: ТОВ “ДІА” – 2002. – С. 48-53.

15. Дульська І.В. Роль адміністративно-територіальної реформи в становленні економічної самодостатності регіонів // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конфер. “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. – К.: ВГЛ Обрії. – 2004. – С. 113-114.