У дисертації на методологічному рівні вирішено важливу науково-теоретичну та практичну задачу формування механізму активізації інвестиційної діяльності в Україні, що обумовить подальший розвиток цього виду підприємництва і таким чином – накопичення інвестиційних коштів як підґрунтя соціально-економічного зростання країни, що дозволяє зробити наступний висновок. 1. Наукове узагальнення теоретичних основ інвестиційної діяльності можливе лише за умов критичного переосмислення існуючих теорій і концепцій та уточнення понятійного апарату. Рис. 2. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні В дисертації визначено сутність економічної категорії „інвестиційна діяльність” як послідовної, цілеспрямованої системи економічних (виробничих) відносин суб'єктів господарювання з приводу формування і використання інвестиційних ресурсів, регулювання процесів інвестування, виникаючих у відповідному інвестиційному середовищі і спрямованих на отримання прибутку або на досягнення певного соціального ефекту в умовах ризику. Інвестування – лише одна з форм прояву інвестиційної діяльності, це форма реалізації інвестиційних ресурсів. Інвестиційні процеси є різноманітними, характеризуються різними тенденціями, що пов'язані з динамікою інвестицій. Інвестиційні процеси мають свої особливості на мікро - і макрорівнях. Інвестиційна діяльність неможлива без інвестиційних ресурсів (інвестицій). Інвестиція це не форма, а головна компонента інвестиційної діяльності, інструмент, без якого ця діяльність неможлива. 2. Розроблено концепцію управління інвестиційною діяльністю господарюючих суб’єктів. Аргументовано, що кінцеві результати інвестиційної діяльності залежать від багатьох чинників, дія яких є суперечливою і непередбачуваною. Історичний досвід довів, що в країнах трансформаційної економіки основними елементами механізму управління інвестиційною діяльністю є фінансово-кредитні важелі, від яких в значній мірі залежать всі складові економічної системи суспільства. Отже, основна увага повинна бути зосереджена на активізації інвестиційної діяльності банківської системи, на вдосконаленні бюджетно-податкової політики як найважливішого інструменту інвестиційної активності і на розвитку фондового ринку як істотного чинника залучення інвестиційних ресурсів. 3. Аналіз банківської системи в області активізації інвестиційної діяльності став підґрунтям для висновку, що на сучасному етапі її основними задачами мають бути: стабілізація валютного курсу національної грошової одиниці із застосуванням державних заходів, що відповідають тенденціям світових ринків; ефективне співвідношення експорту і імпорту товарів, тобто підтримка позитивного торговельного сальдо за рахунок підтримки вітчизняного виробника; розвиток фондового і валютного ринку з метою розширення форм інвестування; ліквідація бюджетного дефіциту і збільшення обсягів бюджетних інвестицій; державний контроль над темпами інфляції за допомогою точного визначення розмірів грошової маси; розвиток інфраструктури ринку; розширення інформаційного поля серед потенційних інвесторів, зокрема підвищення рівня інформованості населення; ефективний розвиток банківської системи за рахунок впровадження прогресивних форм кредитування. 4. Встановлено, що основним показником зростання інвестиційної привабливості об’єктів в країні з ринковою економікою є наявність фондового ринку. Активізація інвестиційної діяльності за рахунок функціонування фондового ринку можлива у випадку реалізації наступних заходів: легалізації централізованих організованих торгів на фондовій біржі; розширення інфраструктури фондового ринку за рахунок впровадження ефективного механізму обігу муніципальних і цінних регіональних паперів (затвердження Закону України “Про інститути інвестування”); обмеження випуску безготівкових цінних паперів; стабілізації взаємозв'язку між емісією цінних паперів і інвестиційною активністю; розробки законодавчого механізму, регулюючого роботу інвестиційних і іпотечних банків і перегляду чинного банківського законодавства; створення фонду захисту вітчизняних і іноземних інвесторів; забезпечення реальної дії принципів функціонування фондового ринку. Контроль над їх дотриманням потрібно покласти на НБУ і ДКЦПФР, а державне регулювання – на Верховну Раду України. 5. Доведено, що подолання інвестиційної кризи в Україні, в першу чергу, можливе шляхом активізації інвестиційної діяльності економічних суб'єктів, що обумовить накопичення власних інвестиційних коштів. Інвестиція – це умова й інструмент реалізації підприємницької діяльності, з приводу якої між господарюючими суб’єктами виникають виробничі відносини, спрямовані на одержання прибутку, що супроводжується ризиком його повної або часткової втрати (досягнення певного соціального ефекту). Головними проблемами господарюючих суб’єктів є мобілізація інвестиційних ресурсів і економіко-правове середовище, що сприяє тому. А вирішення цих проблем залежить як від діяльності самих економічних суб'єктів, так і від регулюючих функцій держави. 6. Теоретично аргументовано і практично підтверджено, що успішна інвестиційна діяльність не може здійснюватися без впливу держави. Подальше вдосконалення механізму державного регулювання інвестиційної діяльності передбачається в наступному: по-перше, в Бюджетному кодексі України необхідно передбачити наявність спеціального фонду (бюджету розвитку; по-друге, необхідно ініціювати перегляд Закону України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон; по-третє, слід ініціювати розгляд повноважень місцевих органів влади, зокрема територіальних громад, шляхом законодавчого затвердження на місцях відповідних комісій; по-четверте, доцільно ініціювати процедуру реєстрації інвестиційних проектів на місцевому і регіональному рівні; по-п'яте, потрібно ініціювати процедуру адміністративної відповідальності інвестиційних суб'єктів господарювання, діяльність яких приводить до деформації бюджету. Умовами активізації інвестиційної діяльності господарюючих суб'єктів є наступні: наявність стабільного і прозорого правового поля; визначення ролі держави як основного регулятора, що забезпечує вигоди господарюючим субєктам; лібералізація інвестиційної діяльності; обов'язковий контроль над діяльністю законодавчої, виконавчої і судової влади шляхом створення суспільних організацій інвесторів. Основні результати дослідження пройшли наукову та практичну апробацію, що підтверджено довідками щодо використання напрямків, зокрема Ворошиловської районної у місті Донецьку Ради, Мар’їнського відділення АКБ «Правекс-банк» смт. Мар’їнка Донецької області, ТОВ «Вельма» м. Донецьк, МКП «Алмаз» м. Донецьк, АКІБ «Укрсиббанк» (відділення № 208) м. Донецьк. |