Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Перепелиця Наталія Михайлівна. Інвестування інноваційної діяльності наукових установ у насінництві овочево-баштанних культур. : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Перепелиця Н.М. Інвестування інноваційної діяльності наукових установ в насінництві овоче-баштанних культур. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами. – ННЦ “Інститут аграрної економіки”, Київ, 2008.

У дисертації узагальнено сутність і теоретичні аспекти інвестування інноваційної діяльності наукових установ аграрної сфери та досліджено зарубіжний досвід інвестування діяльності науково-дослідних установ.

Проведено аналіз сучасного рівня наукового забезпечення інноваційної діяльності в галузі овочівництва і баштанництва, структури та обсягів інвестування наукової діяльності установ мережі Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Визначено обсяги потреби інвестицій на створення та введення в господарський обіг нових сортів та гібридів овоче-баштанних культур. На основі рекомендованих цін на наукову продукцію зроблено прогноз надходження власних коштів Київської дослідної станції ІОБ УААН та розроблено схему самовідтворюваного інноваційного процесу в селекції овоче-баштанних культур.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної задачі інвестиційної підтримки інноваційної діяльності науково-дослідних установ галузі овочівництва і баштанництва. Основні висновки і результати, одержані у процесі досліджень, зводяться до такого.

1. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни постає потреба удосконалити понятійний апарат інвестиційної сфери економіки. Термін "інвестиції" приходить на зміну термінові "капіталовкладення", який застосовувався в радянській економічній літературі, що значно розширює сутність відповідної категорії, оскільки термін "інвестиції" є змістовнішим і відповідає умовам ринкової економіки.

Аналіз цілей і особливостей інвестицій дозволяє визначити їх як всі види грошових, майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в їхні основні та оборотні фонди, а також в інноваційний розвиток, від моменту зародження ідеї, її розробки й авансування до реального відшкодування та одержання прибутку або соціального ефекту. Інвестування – один з етапів інвестиційної діяльності, в результаті інвестиційні ресурси послідовно проходять через грошовий обіг або обмін еквівалентами на фондову і товарному ринках, і через виробництво у вигляді матеріальних потоків, коли вартість набуває форми виробничого капіталу. При цьому інвестор не може виступати в ролі кредитора, оскільки надання кредиту і здійснення інвестиційної діяльності відрізняються за своєю сутністю.

2. На основі теоретичного узагальнення системи трансформації наукової розробки до класу інновації визначено, що новація – це завершена форма наукового процесу, яка містить усі основні ознаки інновацій, крім інтеграції до системи товарно-грошових відносин. Експериментальне впровадження новації у виробництво, в процесі якого здійснюється всебічна апробація та перевірка на її відповідність рівню інновації з метою подальшої капіталізації, є нововведенням. Інновація – це використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності капіталізованих результатів інтелектуальної праці, науково-технічних розробок, через комерціалізацію спрямованих на удосконалення соціально-економічної діяльності.

3. Інноваційна діяльність, а саме комплексний процес створення, використання і розповсюдження нововведень з метою отримання конкурентних переваг, підвищення науково-технічного рівня виробництва й ефективності використання ресурсів підприємства, збільшення прибутковості свого виробництва є прогресивною формою ефективного розвитку будь-якого підприємства.

4. Одним із перспективних аграрних інноваційних підприємств є система установ Інституту овочівництва і баштанництва УААН, що має високий кадровий потенціал та великий обсяг перспективних завершених наукових розробок. Вона повною мірою охоплює всю різноманітність грунтово-кліматичних умов, що дає змогу створювати конкурентоспроможні сорти і гетерозисні гібриди для конкретної зони. Порівняння потенційних можливостей вітчизняних сортів і гібридів з іноземними аналогами свідчить про чітку тенденцію до досконалішого поєднання ознак продуктивності з якісними показниками саме у форм місцевого походження.

5. Науково-інноваційна діяльність аграрних науково-дослідних установ ґрунтується на бюджетних і спеціальних фондах. Поряд з обмеженим державним первинним фінансуванням фундаментальних і стратегічних прикладних досліджень вагому роль відіграє інноваційне вторинне фінансування, тобто рефінансування за рахунок реалізації та науково-технологічного супроводу впровадження й подальшого використання наукоємних технологій і ресурсів. Закінчені наукові розробки мають стати джерелом інвестування новітніх розробок науково-дослідних установ через їх комерціалізацію. Одним із шляхів комерційної реалізації наукової продукції є укладення ліцензійних договорів на її застосування.

6. Практика ліцензійних операцій за кордоном свідчить, що наукові організації підвищують свої фінансові можливості за рахунок продажу ліцензій. Для ефективної реалізації майнових прав вітчизняних інноваційних установ на наукові розробки в галузі овочівництва і баштанництва необхідно:

створити спеціалізовану інституцію з колективного (довірчого) управління правами на сорти та гібриди рослин;

встановити порядок ціноутворення на інноваційну продукцію, що забезпечить прибутковість інноваційної діяльності в галузі овочівництва і баштанництва.

7. Мінімально допустиму ціну реалізації оригінального та елітного насіння овочевих і баштанних культур розраховувати на основі його нормативної собівартості з урахуванням витрат на створення сортів і гібридів як оригінальної надбавки.

Із застосуванням запропонованих методичних підходів визначено розміри оригінальних та елітних надбавок на насіння овочево-баштанних культур і розраховано рекомендовані ціни реалізації насіння помідорів селекції Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва та новостворених сортів часнику, редиски, капусти білоголової.

8. У систему обліку витрат на виробництво оригінального та гібридного насіння сільськогосподарських культур доцільно включити статтю “Відшкодування витрат на створення сорту (гібриду)”, в якій буде відображуватись амортизована вартість сорту чи гібриду, як нематеріального активу. На розмноженні насіння еліти та першої репродукції пропонується виокремити статтю “Витрати на використання об’єктів права інтелектуальної власності” для обліку витрат по придбанню прав на сорти сільськогосподарських культур, сплату зобов’язань за ліцензійними угодами, оригінальної надбавки, авторської винагороди, витрат на апробацію сортових посівів тощо.

9. Визначено обсяги потреби інвестиційного забезпечення створення та введення в господарський обіг нових сортів та гібридів, на основі рекомендованих цін на наукову продукцію зроблено прогноз надходження власних коштів Київської дослідної станції та розроблено схему самовідтворюваного інноваційного процесу в селекції овоче-баштанних культур.

Надходження коштів від реалізації елітного насіння, а саме – елітна надбавка та роялті, повинні стати основним джерелом власних інвестиційних ресурсів наукових установ галузі овочівництва і баштанництва, що забезпечить істотне зміцнення матеріально-технічної бази наукових установ.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

  1. Перепелиця Н. М. Реалізація інноваційного потенціалу наукових установ / Н. М. Перепелиця // Економіка АПК. – 2003. - №6. - С. 54-57.

  2. Перепелиця Н. М. Інноваційна діяльність наукових установ та економічна оцінка її результатів / Н. М. Перепелиця // Економіка АПК. – 2004. - №6. - С.90-94.

  3. Перепелиця Н. М. Бізнес-планування інноваційної діяльності в наукових установах / Н. М. Перепелиця // Економіка АПК. – 2005. - №9. - С. 64-67.

  4. Перепелиця Н. М. Економічна ефективність інновацій в овочівництві і баштанництві / Н. М. Перепелиця // АгроІнком. – 2006. - № 2. - С. 54-57.

  5. Перепелиця Н. М. Оцінка інноваційного продукту науково-дослідних установ аграрної сфери / М. Ю. Коденська, Н. М. Перепелиця // АгроІнком. – 2008. - №2 – С. 64-67.

Інші публікації:

  1. Перепелиця Н. М. Оцінка інноваційної діяльності наукових установ / Н. М. Перепелиця // Вісник аграрної науки Причорномор’я / Миколаївський держ. аграр. ун-т. [Редкол. : В.С.Шебанін (гол. ред.) та ін.] : Миколаїв, 2004. – 354 с. - с. 236-241. (Спеціальний випуск 2(26), том 2.)

  2. Перепелиця Н. М. Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності наукових установ аграрної сфери / Н.М. Перепелиця // Матеріали Форуму молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”. У двох томах. Т. 1. –Х. : ХНТУСГ. - 2005. - С. 251-252.

  1. Перепелиця Н. М. Методичні підходи оцінки вартості інноваційного продукту в насінництві овочевих культур / Н. М. Перепелиця // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць. - 2005. - Вип.39. Ч. ІІ. – 256 с.

  2. Перепелиця Н. М. Економічна оцінка інновацій в овочівництві / Н. М. Перепелиця, Т. В. Надвіренко // Матеріали наук. – практ. конф. молодих вчених і спеціалістів “Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва” : (29-30 листопада) 2005 року. Чабани. - К. : ЕКМО, 2005. - 155 с. – С.133-134.