1. Встановлено, що у галузі садівництва родина Scrophulariaceae представлена як значною кількістю видів (1163), так і багатим сортовим асортиментом, який становить майже 1,0 тис. культиварів (без урахування провідної культури Antirrhinum majus – 730 сортів). Водночас виявлено, що до асортименту декоративних культур України входить менше 5 % видів та близько 4 % сортів родини від їх кількості, що використовується в провідних країнах світу. 2. За попередніми даними рослини родини Scrophulariaceae можна розглядати як вагоме джерело значної кількості перспективних інтродуцентів для збільшення асортименту квітникових рослин Лісостепової зони України. 3. Визначено, що пріоритетними для збагачення видового складу квітниково-декоративних рослин в Україні є роди: Penstemon Schmidel., Veronica L., Pedicularis L., Calceolaria L., Verbascum L., Linaria Mill., Mimulus L., Castilleja Mutis ex L., Ourisia Comm. ex Juss., Scrophularia L., Lagotis Gaertn., Antirrhinum L., Diascia Link et Otto, Digitalis L., Mazus Lour, Nemesia Vent., Parahebe W.Oliv., Selago L., Zaluzianskya F.W.Schmidt. 4. Для поліпшення асортименту сортів квітникових рослин першочергову значущість мають численні селекційні варіанти таких видів та культур: Angelonia angustifolia Benth, Diascia x hybrida hort., Digitalis purpurea L, Linaria maroccana Hook. f., Mimulus x hybridus hort., Torenia furnieri Lindl ex Foarn та види родів Nemesia, Penstemon, Verbascum L., Veronica L. 5. Встановлено, що послідовність закладання і формування органів рослин в меристемах вегетативної та генеративної сфер трьох видів Scrophulariaceae (Antirrhinum majus, Verbascum blattaria та Veronica longifolia) типові для раніше досліджених видів дводольних рослин. Морфологічні особливості, тривалість окремих етапів органогенезу та їх співвідношення з фенологічними фазами онтогенезу відзначається глибоко вираженою видоспецифічністю. 6. Визначено, що в 16 інтродукованих видів родини Scrophulariaceae онтогенез або річний цикл розвитку (для багаторічників) завершується повноцінним плодоношенням з насіннєвою продуктивністю від 0,1 до 16 г на рослину, з кількістю від 1,5 до 79 тисяч насінин на одну рослину. За комплексом показників, з урахуванням якості насіння (схожість та енергія проростання), більшість досліджених видів характеризуються високим рівнем насіннєвої продуктивності в даному районі інтродукції при вибраних режимах культивування, що відкриває перспективи для їх успішного насінництва в умовах Центрального Лісостепу. 7. Показники репродуктивного успіху у більшості з 16 інтродукованих видів родини мають високі значення в даній зоні вирощування (50,9 % - 86,2 %). При цьому рівні вкладу жіночої й чоловічої складових у процес формування морфологічно та фізіологічно повноцінного насіннєвого матеріалу становлять: жіноча ефективність репродукції 32 % - 95 % , чоловіча – 43 % - 95%, (залежно від виду). 8. Критичними факторами при формуванні насіння в даній зоні у двох видів з невисоким показником насіннєвої продуктивності (Mimulus х hybridus та Nemesia strumosa) є низька жіноча пропозиція та жіноча ефективність репродукції, що повинні бути враховані при проведенні селекційних робіт та агротехнічних заходів з поліпшення рівня репродуктивної здатності в названих рослин. 9. Антропогенно-видозмінене формування пагонової системи (шляхом одноразового відчуження верхівкових метамерів головного пагона) у трьох модельних видів Scrophulariaceae з різною тривалістю онтогенезу (Antirrhinum majus, Verbascum blattaria та Veronica longifolia) супроводжується збільшенням ступеня їх розгалуженості і кількості та співвідношення пагонів другого й наступних порядків, відчутним зниженням росту, зміною кількості та розмірів суцвіть і величини квітки, а також незначним зсувом фенофази цвітіння у бік більш пізніх строків без зменшення її загальної тривалості. 10. Враховуючи позитивні, з точки зору декоративності, зміни габітусу особин при антропогенно-видозміненому формуванні пагонової системи у порівнянні з генетично-детермінованим у трьох модельних видів Scrophulariaceae: Antirrhinum majus, Verbascum blattaria та Veronica longifolia, а також факт збереження, а в окремих випадках і підвищення їх насіннєвої продуктивності, цей прийом рекомендується для широкого практичного використання у названих рослин та для випробування у інших, особливо середньо- та високорослих видів, для швидкої неселекційної зміни їх структури і поліпшення декоративності, що сприятиме розширенню потенціалу їх використання в квітникових композиціях. 11. 16 інтродукованих видів Scrophulariaceaе, що пройшли первинне інтродукційне випробування, отримали високі оцінки за комплексом показників, які визначають їх декоративність та господарсько-біологічні якості. Тому вони оцінюються як добре адаптовані до едафо-кліматичних умов Лісостепу і рекомендуються як об’єкти для збагачення асортименту рослин для озеленення, колекційних та експозиційних фондів, а також для використання в селекційній роботі і комерційній діяльності. 12. На підставі даних порівняльного аналізу рослин, отриманих при їх вирощуванні розсадною культурою, у Alonsoa mersdionalis, A. incisifolia, Asarina barclaiana, Antirrhinum majus, Calceolaria tripartita, Kickxia elatina, Nemesia strumosa, Linaria bipartita, Mimulus cardinalis, M. x hybridus, Penstemon strictus, Veronica longifolia та прямим посівом у грунт Antirrhinum majus, Diditalis purpurea, D. davisiana, Linaria repens, Verbascum blattaria, встановлено, що їх насіннєва продуктивність вища при вирощуванні розсадною культурою. Відповідно, цей спосіб рекомендується як обов’язковий елемент агротехніки в насінництві цих видів. Агротехніка цих видів при використанні для озеленення має базуватись на розсадній і безрозсадній культурі, а її деталі визначатимуться вимогами щодо строків отримання квітучих рослин. |