Анотація до роботи:

Семенова О.В. Інтонаційна організація тексту радіорепортажу (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі французької мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей функціонування інтонаційних компонентів у створенні інваріантної інтонаційної моделі тексту французького радіорепортажу.

Семантичний, синтаксичний та фонетичний рівні мови знаходяться в безпосередній залежності від контекстного оточення, що становить систему тісно пов’язаних та однонаправлених елементів смислу. Взаємодія цих рівнів сприяє створенню певної фоностилістичної моделі тексту французького радіорепортажу.

В дисертації обґрунтовано інваріантні й варіантні інтонаційні ознаки основних структурних одиниць (ритмічних груп, синтагм, фраз) тексту радіорепортажу, що виражаються через його мелодичні, часові й динамічні характеристики. Одержано нові дані про участь інтонаційних засобів в актуалізації комунікативного центру радіорепортажу. Уточнено роль пауз та її основні диференційні ознаки в делімітації тексту радіорепортажу.

Радіорепортаж – це усний публіцистичний текст, представлений автором-диктором масовій аудиторії радіослухачів, який інформує про назрілі проблеми у сфері громадського життя й надає рекомендації щодо вирішення цих проблем. Він виконує функцію інформування аудиторії з метою її переконання в правильності думки автора. Одним із головних стильотворчих чинників і фактором відбору функціонально-стилістичних засобів у французькому радіорепортажі є суб’єкт мовлення (автор-диктор). Індивідуальність автора радіорепортажу проявляється в риторичних засобах інтонації. Тексти радіорепортажів будуються за такою схемою: заголовок (застосовується для привернення уваги аудиторії), зачин (призначений для встановлення контакту зі слухачами), основна частина (слугує для розв’язання порушеної проблематики) та заключний блок (використовується для підведення підсумків радіорепортажу).

Інтонаційна архітектоніка тексту радіорепортажу визначається своєрідним характером реалізації. Встановлено, що усна реалізація тексту радіорепортажу представлена у вигляді заздалегідь підготовлених фрагментів тексту, представленого автором, і спонтанного мовлення у вигляді реплік учасників розмови. Особливість акцентуації спонтанного мовлення тексту радіорепортажу полягає в тому, що наголошеними виявляються службові частини мови: сполучники, артиклі, прийменники. Відсутність часового фактору, необхідного для корекції висловлювань, і неможливість повернутися до початку зумовлюють виникнення різного роду граматичних трансформацій.

У спонтанних висловлюваннях, що складають текст радіорепортажу, мелодика характеризується в основному висхідно-спадним тоном, рідко – спадним і виявляється характерною ознакою як кінцевих, так й некінцевих синтагм. Реалізація завершеної мелодики відрізняється більш високим частотним рівнем протягом усього звучання фрази, при цьому в більшості випадків показники ЧОТ кінця фрази є вищими. Ширина діапазону голосу також переважно вища. Спадний тон є важливим засобом ритмізації радіорепортажу. Цей мелодичний малюнок не є монотонним завдяки значній варіативності діапазону та різкості тональних змін.

Синтагматичне членування тексту радіорепортажу характеризується специфікою, яка притаманна всім усним реалізаціям цього функціонального жанру. До фонетичних ознак, які виділяють синтагму тексту радіорепортажу в мовленнєвому континуумі, відносять посилення наголосом останнього слова, обов’язкову паузу після синтагми, яка виявляється як перерва звучання і як перепад ЧОТ, інтенсивності та тривалості. Зміни в характері мелодії, темпу, гучності є ознаками межі між синтагмами.

Основним функціональним фактором, що визначає причину виникнення пауз у тексті радіорепортажу та координує їх тривалість, слід уважати необхідність семантичного членування тексту, що забезпечує структурну цілісність усього тексту.

Регулярна поява пауз хезитації в певних синтаксичних позиціях спонтанного мовлення французького радіорепортажу виявила мотивований характер хезитаційних явищ, які притаманні усному мовленню. Мовленнєві сегменти з паузами хезитації утворюють неподільні єдності, які не розпадаються на окремі, не пов’язані між собою сегменти. Паузи хезитації полегшують планування висловлювання та його лексичне наповнення, допомагаючи слухачеві зрозуміти та усвідомити інформацію. Інтонаційне оформлення пауз хезитації зумовлене, з одного боку, синтаксичними особливостями французького спонтанного мовлення, а з іншого, мовленнєвими особливостями мовця. Інтонаційна організація пауз хезитації має певні відмінності порівняно з паузами інших видів. Мелодичний контур допаузної ділянки характеризується спадним, висхідним рівним або спадно-висхідним тоном.

Перспективний напрямок подальших досліджень убачається у комплексному вивченні впливу психо-, соціо- та прагмакомунікативних факторів на інтонаційні параметри тексту радіорепортажу. Не позбавленим теоретичного і практичного інтересу могло б стати зіставлення даних спектрального аналізу сегментного рівня мовлення автора, що уможливило б виокремлення найбільш релевантних спектральних показників для диференціації слухачем розмаїття ставлень та інтенцій мовця.

Дослідницький доробок може бути використаний для опису системи інтонаційних моделей французьких текстів різної стилістичної спрямованості та при подальшому вивченні фоностилістики й лінгвістики тексту, а запропонована методика використання механізму функціонування інтонаційних підсистем у реалізації комунікативного текстового завдання сприятиме оптимізації навчання автентичної французької мови.

Публікації автора:

1. Композиційно-смислова стуктура франкомовного репортажу // Філологічні студії. – Науковий часопис. – № 4. – Луцьк: Планета, 2000. – С. 111-118.

2. Особливості паузації франкомовного репортажу // Наукові записки. – Серія Філологічні науки (мовознавство). – Вип. 22, ч. II. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.В.Винниченка, 2000. – С. 275-285.

3. Особливості ритмічної організації проблемного франкомовного репортажу (на матеріалі радіорепортажів) // Вісник КНЛУ. – Серія Філологія. – 2001. – Т. 4, № 1. – К.: КНЛУ. – С. 198-205.

4. Прагматичний аспект особистості автора франкомовного доподійного проблемного репортажу у руслі антропоцентризму // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – Вип. 2, ч. 3. – Т. XXIII. – К.: Логос, 2000, С. 224-229.

5. Співвідношення часової структури проблемного франкомовного репортажу та явищ хезитації // Вісник КНЛУ. – Серія Філологія. – 2002. – Т. 5, № 2. – К.: КНЛУ. – С. 81-87.

6. Ритміко-інтонаційна організація франкомовних проблемних репортажів // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції: “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – С. 128-129.

7. Синтагма в текстах радіопубліцістики (на матеріалі франкомовних проблемних репортажів) // “Актуальні проблеми менталінгвістики”: Науковий збірник. – Ч. I. – Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001, С. 147-150.

8. Доподійний проблемний франкомовний репортаж у світлі теорії мовної комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр.: Мови, культури та переклад у контексті європейского співробітництва. Спец. випуск з нагоди відзначення Європейского року мов. – К.: ВЦ Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, 2001. – С. 419-423.