Дітковська І. Ю. Інтертекстуальність прози В. Пелевіна. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 російська література. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2003.
Дисертація присвячена вивченню інтертекстуальності у творчості В. Пелевіна і відображає процес шукань у сучасній художній літературі та культурі.
Предметом дисертаційного дослідження є природа інтертекстуальності, її форм і функцій в оповіданнях, повістях і романах В. Пелевіна на рівні картини світу і концепції героя.
У дисертації доведено, що твори В. Пелевіна мають інтертекстуальну природу. Джерелами інтертексту В. Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій.
Виявлення у творах В. Пелевіна складного комплексу цитат, алюзій, ремінісценцій дозволило охарактеризувати їх як центонні й визначити основний вид інтертекстуальності мета/гіпертекстуальність.
У роботі виявляються функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу і концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен прототекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму).
Виявлення у творчості В. Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.
Інтертекстуальність як одна з найбільш помітних властивостей постмодерністської поетики своєрідно організує різножанрову творчість В. Пелевіна. Елементами інтертексту письменника є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс алюзій і цитат дозволяє охарактеризувати твори В. Пелевіна як центонні й виявити основний вид інтертекстуальності мета/гіпертекстуальність.
Домінантним видом інтертекстуальності є авторська інтертекстуальність. Різнорідні тексти, що утворюють гіпертекст пелевінської прози, одержують нове висвітлення в контексті творів письменника (пародійно знижуються) і конструюються за принципом складної геральдичної конструкції, що сполучує кілька багатозначних текстів, які водночас є елементами однієї структури. Усі вони “працюють” на центруючий текст-лідер (буддизм і його модифікацію дзен-буддизм). Складники гіпертексту інтексти виступають у ролі конкурентних ідеологій щодо центруючого тексту, який разом з іншими інтекстами пародіюється, але, на відміну від них, не руйнується через споконвічно іронічний характер.
У творах В. Пелевіна простежується еволюція від гетерогенних знаків-кодів, що конструюють образ світу і героя, до центруючого тексту-лідера. Поява центруючого тексту змінює традиційну постмодерністську картину світу й концепцію людини, в основі якої лежить ризома, і виявляє специфіку інтертекстуальності В. Пелевіна, як і російського постмодернізму в цілому, із його пошуком центруючих і синтезуючих ідей, актуалізованими у творах 90-х рр. ХХ ст. Виявлення у творчості письменника елементів синтезу свідчить про завершеність у літературному процесі певного етапу, позначеного постмодерністською деконструкцією, а також про початок переходу літератури на якісно новий рівень.
Публікації автора:
Роль мифа в “авангардном бестселлере” Виктора Пелевина “Generation “П”” // Лiтература в контекстi культури: Зб. наук. праць. – Днiпропетровськ: РВВ ДНУ, 2000. – С. 79-84.
“Золотая удача” Виктора Пелевина // Лiтература в контекстi культури: Зб. наук. праць. Вип. 5. – Днiпропетровськ: РВВ ДНУ, 2001. – С. 127-132.
Мотив пути в творчестве В. Пелевина // Лiтература в контекстi культури: Зб. наук. праць. Вип. 7. – Днiпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2002. – С. 226-231.
Империя знаков в романе В. Пелевина. “Чапаев и Пустота” // Вісник Харківського національного університету. Серія “Філологія”. – Вип. 491. –Харків: ХНУ, 2000. – С.583-586.
Жан Лафонтен в контексте культурных ассоциаций романа В. Пелевина “Жизнь насекомых” // Материалы Междунар. науч. конф. “Шестые Лафонтеновские чтения”. Серия “Simposium”. – Вып. 8. – СПб.: Санкт-Петербургское научное общество, 2000. – С. 71-73.
Античные мифы творения в художественном мире В. Пелевина: Роман “Generation “П”” // Крымский пушкинский научный сборник. – Вып. 1. – Симферополь: Крымский архив, 2001. – С. 251-257.
Интертекстуальность романа В. Пелевина “Чапаев и Пустота” // Материалы Междунар. науч. конф. “Взаимодействие литератур в мировом литературном процессе (Проблемы теоретической и исторической поэтики)”: В 2 ч. – Гродно: ГрГУ, 2001. – Ч.2. – С. 227-235.
Знаковая система художественной прозы В. Пелевина (рассказ “Хрустальный мир”) // Материалы Междунар. науч. конф. “Aктуальные вопросы изучения русской литературы и культуры, русскогo языка и методики его преподавания в европейском контексте” – Krakуw: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2001. – C. 162-170.