В дисертаційній роботі наведені основні результати проведених наукових досліджень стосовно визначення нових геометричних моделей в багатовимірних просторах. В роботі вперше: 1. Запропоновані, обгрунтовані та розроблені автором основи теоретичного дослідження теорії трискладових розподілів афінного простору, що дозволяють узагальнити теорію гіперсмугових розподілів, регулярних і вироджених гіперсмуг, смуг, поверхонь повного і неповного рангу, дотично–оснащених поверхонь. Побудовано поля фундаментальних геометричних об'єктів трискладового розподілу. Отримано ряд інваріантних двоїстих нормалізацій розподілу, у більшості випадків знайдено геометричний зміст отриманих нормалей. Знайдено тринадцять полів інваріантних стичних гіперквадрик. 2. Встановлено, що при інваріантній нормалізації гіперрозподілу внутрішнім чином самим Н–розподілом визначається афінна зв’язність, а будь–яка інваріантна двоїста нормалізація трискладового розподілу індукує афінні зв’язності з кривиною і скрутом на розподілах, асоційованих з трискладовим розподілом. Отримано деякі геометричні результати щодо знайдених зв’язностей. Новизну містить прикладне застосування одержаних результатів в теорії гіперсмугового розподілу m–вимірних лінійних елементів. 3. Вказано можливості і деякі шляхи застосування теорії трискладових розподілів до вивчення теорії регулярних гіперсмуг. Знайдено диференціальні рівняння гіперсмуг відносно рухливого автополярного нормованого репера багатовимірного простору. Визначено нормалізацію в сенсі А.П. Нордена. Знайдено аналог тензора Дарбу, визначено геометричний зміст цього тензора. 4. Досліджено фокальні багатовиди, асоційовані з H(M(L))–розподілом, а також інваріантні підпростори, асоційовані з фокальними образами регулярних гіперсмуг. Введено нормалізацію базисного L–розподілу і оснащувального М–розподілу за А.П. Норденом. Вивчаються інваріантні оснащення гіперсмуг в сенсі Е. Картана і проективні зв'язності, індуковані побудованими інваріантними підпросторами. 5. Розроблено апарат застосування теорії трискладових розподілів до вивчення теорії тангенціально–виродженої поверхні багатовимірних просторів. Досліджено особливості одержаної у диференціальному околі третього порядку внутрішнім інваріантним чином в'язки проективних нормалей тангенціально–виродженої поверхні. 6. Встановлено бієкцію між нормалями першого і другого роду, що дозволяє одержати взаємнооднозначну відповідність однопараметричної канонічної в'язки проективних нормалей першого роду однопараметричній в'язці нормалей другого роду тангенціально–виродженої поверхні. 7. Досліджено одинадцять однозначно визначених роз-шарувань, асоційованих із тангенціально–виродженою поверхнею в неевклідовому просторі. Встановлено зв’язки між формами кривини неевклідових зв’язностей, які визначені на отриманих розшаруваннях. 8. Запропоновані та розроблені автором методи дослідження ступеня забруднення водозабору за допомогою побудованих градієнтів на прикладі розподілів, гіперсмуг та тангенціально-вироджених поверхонь багатовимірних просторів. Отримані результати доповнюють загальну теорію розподілів однорідних просторів. Вони можуть бути використані в подальших дослідженнях в загальній теорії розподілів (розподілів m–вимірних лінійних елементів, гіперсмугових розподілів і двоскладових розподілів) багатовимірних афінних і проективних просторів, а також в теорії нормальних підрозшарувань і підрозшарувань дотичного розшарування багатовидів, асоційованих з даними розподілами, при вивченні геометрії структур різних типів. |