Анотація до роботи:

Соловяненко Д.В. Інтернет-технології бібліотечного сервісу в Україні: становлення і розвиток (1990-ті рр. - початок ХХI ст.) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.08 – “Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство”. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2008.

У дисертаційній роботі досліджено концептуальні основи функціонування бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС) як окремого виду бібліотечного сервісу. Розроблено та подано деталізований технологічний цикл БІС, відповідно до вимог стандарту ISO 13407:1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем". Розглянуто загальні передумови освоєння Інтернет-простору бібліотеками України, досліджено деталізовані показники динаміки підключення вітчизняних бібліотек до Інтернету та створення ними веб-проектів (веб-сайтів та веб-сторінок). Зроблено контент-аналіз веб-сайтів бібліотек України. Проаналізовано розміри проектів, мовні формати, наявність електронних каталогів, шлюзів до повнотекстових баз даних, різних форм онлайнового бібліотечного сервісу, оновлюваність веб-сторінок, якість дизайну та графічного оформлення існуючих бібліотечних проектів. Подано статистичні дані щодо підключення бібліотек України до Інтернету, використання ними технологій електронної пошти та “Всесвітнього павутиння”. Всі показники статистики деталізовані за ознакою відомчої та географічної належності бібліотек. Проаналізовано проблеми створення бібліотечних веб-проектів, подано рекомендації щодо вирішення цих проблем.

У дисертаційній роботі, що присвячена проблемам використання Інтернет-технологій при наданні бібліотечних послуг, були зібрані та, головне, проаналізовані матеріали з профільних для цієї галузі тем. Для отримання об'єктивних результатів дослідження комплекс питань розглядався у п’яти проблемних аспектах, згідно з якими й названі розділи даної роботи, що дало змогу адекватно проаналізувати сучасний стан та провідні тенденції розвитку предмета, що вивчається.

Дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Інтернетизація українських бібліотек вже має свою історію: за останні 13 років впровадити Інтернет-технології у практику своєї роботи встигли кілька сот вітчизняних бібліотек (близько 1% від загальної кількості), серед яких є бібліотеки різного відомчого підпорядкування з усіх регіонів України. Інтернетизація вже охопила навіть сільські бібліотеки. В той же час БІС не розглядається поки бібліотеками як окремий вид бібліотечного сервісу, а в деяких випадках - і як бібліотечний сервіс взагалі. Проблема ця не є суто українською, хоча у вітчизняних бібліотек вона ускладнюється ще й недосвідченістю у питаннях надання бібліотечних послуг телекомунікаційними каналами. Вирішення цієї проблеми потребує переосмислення поняття “бібліотечний соціальний інститут” згідно вимог часу і попиту на ринку інформації. Перетворення бібліотек на потужні інформаційні центри потребує проведення цілеспрямованої бібліотечної політики, зокрема, виділення цільових коштів на впровадження новітніх технологій, включення показників надання бібліотечних послуг засобами Інтернету до форм державної звітності, рекомендацій бібліотекам щодо створення окремих підрозділів, які б відповідали за надання бібліотеками послуг через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі.

2. Вдосконалення потребує нормативно-правова база щодо використання Інтернет-технологій для надання бібліотечних послуг. Деякі аспекти бібліотечної діяльності, пов’язані з наданням бібліотечних послуг в онлайновому режимі, сьогодні не є врегульованими нормативно. Отже, потребує розроблення “концепція віртуалізації бібліотечних послуг”, яка б містила в собі чіткі стандарти надання БІС – визначення послуг, які бібліотеки можуть (мають) надавати через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі, перелік форм і методів надання таких послуг, нормативно-правовий статус суб’єктів онлайнової взаємодії, відповідальність сторін, норми контролю кількісних і якісних показників надання сервісу.

3. Наявні показники динаміки підключення бібліотек до Інтернету дозволяють прогнозувати, що найближчими роками кількість бібліотек, підключених до Мережі, продовжить збільшуватись. Констатуючи це, слід також зауважити, що деякі бібліотеки ще не є підготовленими до впровадження Інтернет-технологій у їх діяльність, деяким не вистачає ресурсів, а деяким - досвіду. Відсоток бібліотек, які мають комп’ютерну техніку, все ще залишається невеликим. Не всі бібліотеки, що мають комп’ютерну техніку, можуть дозволити собі оплатити вартість підключення до Інтернету та обслуговування телекомунікаційних каналів або знайти спонсора, який би взяв на себе відповідні витрати. Не так багато бібліотек мають у своєму штаті співробітників, які мають досвід роботи з Інтернетом, наявне також деяке недалекоглядне ставлення до впровадження у практику роботи новітніх технологій. Вирішення цієї проблеми лежить у площині популяризації використання Інтернет-технологій серед працівників вітчизняних бібліотек.

4. Для надання бібліотечного сервісу вітчизняні бібліотеки сьогодні використовують не всі можливості, які надають Інтернет-технології. В основному, для обслуговування користувачів поки що широко використовуються лише дві найпопулярніші служби Інтернет – електронна пошта та “Всесвітнє павутиння”. В той же час інші технології (служби Інтернет), зокрема, технології обміну миттєвими повідомленнями, технології бездротового доступу в Інтернет, служби проведення телеконференцій тощо, також можуть успішно впроваджуватись для надання користувачам бібліотечного сервісу.

5. Існування успішного веб-проекту потребує дієвих механізмів оптимізації його форми та змісту. При цьому, для досягнення прозорого розуміння потреб кінцевих користувачів системи, важливим є залучення їх до процесів оптимізації роботи проекту. Мова йде про відповідність бібліотечних веб-проектів вимогам стандарту ISO 13407:1999. Отже, технологія БІС повинна бути аналітично-адаптивним людинно-центричним циклом створення та підтримки онлайнового проекту, узгодженим як із бібліотекознавчими вимогами до сервісних систем, так і з вимогами стандарту ISO 13407:1999.

6. Бібліотеки України з перших років підключення до Інтернету взяли курс на закріплення на інформаційному ринку Інтернет у якості постачальників інформації. Створення бібліотеками власних веб-проектів йде у бібліотеках України навіть активніше, ніж підключення до мережі Інтернет. Кількість бібліотек, які мають власні веб-сайти або веб-сторінки в Інтернеті, є більшою, ніж кількість бібліотек, які мають підключення до Інтернету. Для виставлення в Мережі власних проектів деякі бібліотеки використовують комунікаційні можливості інших організацій.

7. Контент-аналіз веб-сайтів українських бібліотек засвідчив, що наповнення бібліотечного веб-сегмента УСМІ йде системно, з кожним днем збільшується кількість існуючих проектів, а вже існуючі проекти набувають більшої якості. Великі бібліотеки сьогодні мають досвід розробки веб-проектів, які несуть велике змістовне навантаження та є оптимальними з точки зору форми. В той же час потрібно звернути увагу, що в бібліотечному веб-сегменті УСМІ вистачає також і проектів, якість яких за деякими критеріями не може бути оцінена високо. Викликає занепокоєння також зменшення останніми роками відсоткової частки бібліотечного веб-сегмента в УСМІ. В другій половині 1990-х рр. кожен сотий український веб-сайт був веб-сайтом бібліотеки, сьогодні ж відсоткова частка впала більш ніж у чотири рази. Сказане свідчить про те, що хоча бібліотеки України мають позитивну динаміку у активному освоєнні веб-простору, але за темпами інтернетизації країни в цілому наразі вони не встигають.

За результатами дослідження, в цілому, зроблено висновки щодо сучасного стану інформаційної галузі в українській державі і щодо можливостей, які поки є невикористаними. Головний висновок полягає у тому, що шляхом проведення послідовної бібліотечної політики, спрямованої на вирішення існуючих сьогодні проблем, бібліотечна справа України зможе досягти суттєво нового рівня свого розвитку, а бібліотеки зможуть стати центрами інформатизації суспільства.

Публікації автора:

1. Соловяненко Д. Статистика використання інтернет-технологій у бібліотеках України // Бібл. вісн. – 2007. – № 1. – С. 6-19.

2. Соловяненко Д. Структурний аналіз українського бібліотечного веб-сегмента мережі Інтернет // Бібл. вісн. – 2005. – № 3. – С. 26-37.

3. Соловяненко Д. Концептуальна модель системної архітектури онлайнового бібліотечного сервісу // Бібл. вісн. – 2003. – № 5. – С. 31-37.

4. Соловяненко Д. Концепція онлайнового бібліотечного сервісу // Бібл. вісн. – 2002. – № 5. – С. 31-37; Бібл. вісн. – 2003. – № 1. – С. 18-29.

5. Соловяненко Д. Проблеми впровадження та розвитку інтернет-проектів у бібліотеках України // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2005. - Вип. 14. – С. 214-228.

6. Соловяненко Д. Стратегія забезпечення онлайнового бібліотечного сервісу // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2004. – Вип. 12. – С. 113-130.

7. Соловяненко Д. Онлайновий бібліотечний сервіс як один із видів бібліотечного сервісу // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2003. – Вип. 11. – С. 200-222.

8. Соловяненко Д.В. Досвід передплати онлайнових науково-інформаційних ресурсів для установ НАН України // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів IV міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 21-23 трав. 2007 р. – К., 2007. – С. 171-173.