У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки теоретико-методологічних основ і науково-практичних рекомендацій щодо створення й розвитку транснаціональних фінансово-промислових груп і на їх основі рівноправного включення економік країн до світового господарства в умовах його інтернаціоналізації, що дозволило зробити такі висновки: 1. Теоретичні основи дослідження процесу інтернаціоналізації світової економіки спираються на теорії, які пояснюють причини торгівлі товарами й послугами між країнами (теорії міжнародної торгівлі меркантилістів, теорії абсолютних переваг, теорії порівняльних переваг, теорії співвідношення факторів виробництва, парадоксу Леонтьєва, теорії конкурентних переваг й інші теорії міжнародної торгівлі); теорії, які пояснюють рух виробничих факторів між країнами (традиційні теорії міжнародного руху капіталу: неокласична, неокейнсіанська й марксистська теорії міжнародного руху капіталу; моделі прямих інвестицій: модель монополістичних переваг, модель життєвого циклу продукту, модель інтерналізації, марксистська модель, еклектична модель; теорія "втечі капіталу"; теоретичне пояснення міжнародної міграції робочої сили; теорії передачі технології). Міжнародна інтеграція може бути вигідна всім її учасникам, при цьому країни повинні ефективно використовувати власні фактори виробництва. 2. До переваг формування інтегрованих господарських структур в контексті інтернаціоналізації їх діяльності віднесені: збільшення прибутковості, зниження витрат, зниження ризиків, можливість виходу на нові ринки, більша стратегічна гнучкість, більш раціональне використання ресурсів інтегрованою господарською структурою. 3. При здійсненні оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів в інтегрованих структурах застосовується наступний алгоритм: збір необхідної інформації, оцінка її вірогідності, обробка інформації, розрахунок показників структури фінансових звітів (вертикальний аналіз), розрахунок показників зміни статей фінансових звітів (горизонтальний аналіз), розрахунок фінансових коефіцієнтів з основних аспектів фінансової діяльності або проміжних фінансових агрегатів, порівняльний аналіз значень фінансових коефіцієнтів з нормативами, аналіз змін фінансових коефіцієнтів, розрахунок й оцінка інтегральних фінансових коефіцієнтів, підготовка висновку про фінансовий стан компанії на основі інтерпретації оброблених даних. При здійсненні оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів в інтегрованих структурах слід використовувати метод чистого поточного значення (NPV-метод), метод розрахунку фінансових коефіцієнтів. 4. Процеси формування інтегрованих господарських структур в світі, досліджені на прикладі США, Японії, Південної Кореї та держав ЄС, мають наступні особливості формування й функціонування: для США – високий рівень розвитку промислових корпорацій і фінансових ринків, "жорстке" антимонопольне законодавство, вільна конкуренція, поширеність двох основних типів інтегрованих господарських структур (залежно від консолідуючого ядра – банківський холдинг і виробничо-технологічний комплекс); для Японії – висока диверсифікованість інтегрованих господарських структур, основа інтегрованих господарських структур – банк, взаємна участь їх членів в капіталі один одного, тісні зв’язки між членами інтегрованої структури, перехресне володіння акціями; для Південної Кореї – наявність певних "екстраринкових" інститутів, високий ступінь концентрації й монополізації виробництва й капіталу у декількох інтегрованих господарських структур, що базуються на сімейному капіталі, тісна взаємодія держави з інтегрованими структурами з метою досягнення загальнодержавних цілей, високий рівень підтримки з боку держави, високий рівень диверсифікованості інтегрованих структур, перехресне володіння акціями; для ЄС – "м'яке" антимонопольне законодавство, основа інтегрованих господарських структур – банк. 5. Динаміка світових інтернаціоналізаційних процесів характеризується зростанням показників обсягу ввезених прямих іноземних інвестицій, продажу закордонних філіалів, сукупних активів закордонних філіалів тощо, при цьому економіка України, незважаючи на досить високий показник включення в світові інтернаціоналізаційні процеси, має, насамперед, сировинну орієнтацію експорту, що свідчить про недостатньо ефективну міжнародну спеціалізацію. 6. Більшість з проаналізованих показників інтеграції економіки України до світового господарства (експорт продукції, імпорт продукції, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України та інші) поступово зростають, що є свідченням посилення її інтеграції до світового господарства. 7. До особливостей процесу інтеграції економіки України до світової економіки віднесено наступні: висока частка експорту у валовому національному продукті, досить розвинутий внутрішній розподіл і кооперація праці, ресурсна обмеженість за деякими видами ресурсів, обмеженість власних нових технологій, інвестиційних і фінансових ресурсів. 8. Аналіз економіко-правових умов створення й функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп в Україні довів, що в країні існують сприятливі економічні умови для функціонування фінансово-промислових груп (зростання кількості комерційних банків і торговельних фірм, які є потенційними інвесторами промисловості, збільшення їхніх фінансових активів, зниження темпів інфляції, зниження дохідності за операціями з державними цінними паперами й валютою, що надає ще більшої актуальності вкладенням у промисловий сектор економіки тощо). У той же час правові умови створення і функціонування фінансово-промислових груп мають обтяжливий характер (збут продукції фінансово-промислової групи може здійснюватися тільки через її головне підприємство, встановлено обов'язковий мінімум обсягів реалізації кінцевої продукції фінансово-промислової групи, існує обмеження на участь у групі тільки однієї банківської установи й т.і.). 9. Запропоновані напрямки удосконалення системи державного регулювання діяльності транснаціональних фінансово-промислових груп включають: розробку концептуальних підходів державної політики щодо інституціональної трансформації економіки України, яка повинна передбачати, крім іншого, курс на підтримку транснаціональних фінансово-промислових груп; вдосконалення законодавчої бази, що регламентує їх створення й діяльність; оптимізацію процедури їх державної реєстрації тощо. 10. Визначено потенціал транснаціонального корпоративного бізнесу в Україні, зокрема валовий дохід за останні роки, обсяг інвестицій й інші показники розвитку транснаціонального корпоративного бізнесу, що дозволяє дійти висновку про необхідність активнішого використання Україною наявного значного потенціалу вітчизняних й міжнародних фінансово-промислових груп, які працюють на її території, з метою отримання як можна більших вигід для своєї економіки. 11. Розроблено механізм державного сприяння транснаціоналізації діяльності фінансово-промислових груп, що демонструє взаємозв'язок між підтримкою їх діяльності державою та забезпеченням стабільного розвитку національної економіки, який дозволить прискорити процес інтеграції економіки країн до світового господарства через створення й підтримку діяльності таких груп. |