Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Біотехнологія


Харчишин Віктор Миколайович. Інтенсифікація біотехнології вермікультивування і шляхи оптимізації використання черв'ячної біомаси та цеолітів у виробництві м'яса і яєць перепелів : дис... канд. с.-г. наук: 03.00.20 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. - Біла Церква, 2005.



Анотація до роботи:

Харчишин В.М. Інтенсифікація біотехнології вермікультивування і шляхи оптимізації використання черв’ячної біомаси та цеолітів у виробництві м’яса і яєць перепелів – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія. – Білоцерківський державний аграрний університет. – Біла Церква, 2005.

Дисертація присвячена вивченню процесу інтенсифікації біотехнології вермікультивування шляхом оптимізації мінерального складу живильного середовища для гібрида червоних каліфорнійських черв’яків за допомогою природних цеолітів вітчизняних родовищ та використанню черв’ячної біомаси, вирощеної на різних за мінеральним складом живильних середовищах, і самих цеолітів у раціонах перепелів. Вивчено вміст рухомих і малорухомих форм металів у цеоліті Сокирницького родовища Закарпатської області і цеолітовмісному базальтовому туфі родовища “Полицьке-ІІ” Рівненської області. Визначено рівень елімінації феруму, магнію, мангану, купруму і цинку з мінералів залежно від реакції середовища та експозиції. Встановлено, що оптимальною концентрацією цеоліту Сокирницького родовища у складі живильного середовища для гібрида червоних каліфорнійських черв’яків є 3 %, а цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ” – 4,5 %. Визначено оптимальну концентрацію – 1,5 % обох мінералів у складі раціону для перепелів та вивчено біохімічні показники в організмі птиці. Досліджено, що включення 2 % черв’ячної біомаси, вирощеної на живильному середовищі із вмістом 4,5 % цеолітовмісного базальтового туфу, впливає на біохімічні показники, сприяє підвищенню м’ясної і яєчної продуктивності птиці та не є перешкодою для отримання якісної продукції.

1. Вивчено фізико-хімічні властивості природних цеолітів вітчизняних родовищ та вдосконалено біотехнологію вермікультивування шляхом оптимізації мінерального складу живильного середовища для черв’яків, проведено перевірку впливу використання черв’ячної біомаси, одержаної на субстраті з додаванням 3 % цеоліту Сокирницького родовища Закарпатської області А та 4,5 % цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ” Рівненської області В, а також самих цеолітів А і В на м’ясну й яєчну продуктивність перепелів та якість одержаної продукції.

2. Модельними дослідженнями доведено, що при підвищенні рН буферного середовища з 1,0 до 8,0 та часу експозиції із 40 до 180 хв кількість елімінованих з цеоліту А макро- та мікроелементів коливається у межах: феруму 5,4ч480,7; магнію 56,5ч783,5; мангану 6,7ч131,3 та купруму 1,8ч9,3 мг/кг, а вилучених із цеолітовмісного базальтового туфу – відповідно 10,3ч5808,7; 83,0ч6730,5; 9,7ч132,7; 1,5ч26,7. Крім того встановлено, що з підвищенням рН середовища концентрація вилучених елементів зменшується, а зі збільшенням часу експозиції – збільшується.

3. Визначено, що в цеоліті Сокирницького родовища у рухомій формі знаходиться 324,1±4,74 мг/кг феруму; 230,0±9,00 мг/кг магнію; 48,9±0,74 мг/кг
мангану; 3,1±0,16 мг/кг цинку; 0,4±0,041 мг/кг купруму; 0,02±0,002 мг/кг кадмію та 3,4±0,17 мг/кг плюмбуму, а в цеолітовмісному базальтовому туфі відповідно, 5850,0±480,00 мг/кг магнію; 1618,8±158,41 мг/кг феруму; 33,0±1,02 мангану; 18,3±1,36 мг/кг цинку та 13,7±0,35 мг/кг купруму. Отримані дані щодо вмісту рухомих форм металів-біотиків у цеолітах можуть слугувати підґрунтям при балансуванні раціонів за мінеральним складом, а за концентрацією плюмбуму і кадмію – бути підставою для одержання екологічно безпечної продукції.

4. Проведеними дослідженнями щодо удосконалення вермікультивування доведено, що додавання цеоліту Сокирницького родовища в концентрації 3 % та цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ” в кількості 4,5 % від маси субстрату забезпечує зростання біомаси вермікультури відповідно на 23,3 % (р<0,05) та 16,5 % (р<0,05).

Встановлено прямий задовільний кореляційний зв’язок між зростанням біомаси вермікультури і активністю аспартатамінотрансферази (r=0,25ч0,75), а лужної фосфатази – зворотний задовільний (r= –0,25ч –0,75).

5. Додавання до живильного середовища гібрида червоних каліфорнійських черв’яків цеоліту Сокирницького родовища у кількості 1,5; 3; 4,5 та 6 % від маси субстрату супроводжується підвищенням вмісту у вермікультурі магнію, феруму, мангану, цинку та купруму у межах 0,3ч3,6; 8,7ч48,8; 5,8ч16,6; 1,0ч14,9; 9,3ч46,7 % відповідно, а за умови внесення аналогічних доз цеолітовмісного базальтового туфу – 1,0ч7,0; 4,2ч68,6; 6,7ч20,0; 0,6ч29,8; 7,5ч104,6 %. Крім того, наявність цеолітів А і В у субстраті зумовила зниження в біомасі вермікультури вмісту металів-токсикантів кадмію і плюмбуму, про що свідчать дані кореляційного аналізу. Так, встановлено зворотну високу кореляційну залежність між
умістом у субстраті цеоліту А і цеоліту В та концентрацією у вермікультурі
кадмію й плюмбуму (r> –0,75).

6. При додаванні до субстрату 3 % цеоліту А в біогумусі підвищується вміст магнію, феруму, мангану, цинку та купруму відповідно на 8,4; 24,4; 7,2; 4,6 та 7,1%, а за умови внесення 4,5 % цеолітовмісного базальтового туфу – відповідно на 29,1; 154,3; 9,9; 7,5 та 21,7 %, що не перевищує ГДК.

7. Додавання 1,5 % цеоліту Сокирницького родовища до комбікорму сприяє збільшенню живої маси перепелів у 2-місячному віці на 4,1 % (р<0,05), а несучості – на 5,6 % (р<0,01). Підвищення вмісту білка в сироват-ці крові та печінці відповідно на 12,3 (р<0,05) і 16,4 % (р<0,01) перебуває у прямій високій кореляційній залежності з показниками живої маси перепелів та їх несучістю (r> 0,75).

8. Включення в раціони перепелів 1,5 % цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ” приводить до підвищення м’ясної і яєчної продуктивності птиці відповідно на 4,08 (р<0,05) та 7,7 % (р<0,001) і супроводжується збільшенням умісту загального білка у крові та печінці на 26,5 (р<0,05) і 13 % (р<0,001); показники підвищення яєчної і м’ясної продуктивності знаходяться у прямій високій кореляційній залежності (r> 0,75) з умістом білка у крові й печінці.

9. При введенні у раціон перепелів 2 % черв’ячної біомаси, одержаної на живильному середовищі із вмістом 4,5 % цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ”, м’ясна продуктивність перепелів у 2-місячному віці збіль-шується на 4,4 % (р<0,01). При цьому не виявлено змін щодо вмісту загальних HS-груп, сульфогідрильних груп білкових та низькомолекулярних сполук у
печінці птиці. Це означає, що черв’ячна біомаса не є джерелом важких металів-токсикантів, які можуть у ній накопичуватись і в першу чергу блокувати високореакційні HS-групи активних центрів ферментів.

10. Включення 3 % цеоліту А до складу живильного середовища вермікультури дає можливість одержати додатковий прибуток на суму 15,2 грн, а при додаванні 4,5 % цеоліту В – 73,9 грн; введення до складу раціону 2 % вирощеної на субстраті із цеолітом В черв’ячної біомаси дозволяє отримати 275,2 грн додаткового прибут-ку у розрахунку на 1000 голів птиці. Додатковий прибуток при введення і до складу раціону перепелів 1,5 % цеоліту А та В на 1000 гол. складає відповідно 150,8 та 223,3 грн.

Публікації автора:

1. Герасименко В.Г., Харчишин В.М. Інтенсифікація процесів утилізації відходів сільськогосподарського виробництва шляхом впровадження біотехнології вермікультивування // Наук. вісник НАУ. – Київ, 2004. – № 73. – С. 33–38. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

2. Герасименко В.Г., Харчишин В.М. Залежність рівня елімінації феруму із цеолітів вітчизняних родовищ від реакції середовища та експозиції // Аграрні вісті. – 2004. – №2. – С.17–19. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

3. Герасименко В.Г., Харчишин В.М. Порівняльна характеристика вилучення купруму із цеолітів вітчизняних родовищ залежно від часу перебування в середовищах з різними значеннями рН // Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. – 2004. – Вип. 18. – С. 3–7. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

4. Харчишин В.М. Вплив мінерального складу живильного середовища на вміст металів у біомасі черв’яків // Аграрні вісті. – 2005. – №1. – С. 8–9.

5. Харчишин В.М. Вплив цеоліту Сокирницького родовища на продуктивність перепелів // Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. – 2005. – № 22. – С. 164–170.

6. Герасименко В.Г., Харчишин В.М. Вплив мінерального складу живильного середовища для каліфорнійських черв’яків на вміст металів у біогумусі. – // Зб. праць Луганського ДАУ. – 2005. – № 47. – С. 178–181. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

7. Герасименко В.Г., Харчишин В.М. Шляхи оптимізації складу живильного середовища для удосконалення технології вермікультивування / Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи досліджень: Зб. матер. третьої міжвузів. наук.-практ. конф. аспірантів 17–18 березня. – Вінниця, 2003. – С. 108–110. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

8. Харчишин В.М., Герасименко В.Г. Шляхи підвищення ефективності
функціонування біоконверсного комплексу // Сучасні проблеми екології: Зб.
матер. всеукр. конф. молодих вчених 7–9 жовтня. – Запоріжжя, 2004. – С. 211–212. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

9. Герасименко В.Г., Герасименко М.О., Мерзлов С.В., Харчишин В.М. “Біомаса гібрида червоних каліфорнійських черв’яків як кормова добавка до раціонів сільськогосподарських тварин та птиці” ТУ У 15.7-00493712-010-2004 (зареєстровані 17.12 2004р.), настанова по застосуванню. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

10. Герасименко В.Г., Харчишин В.М. Рекомендації щодо застосування цеоліту Сокирницького родовища та цеолітовмісного базальтового туфу родовища „Полицьке-ІІ” у біотехнології вермікультивування. – Біла Церква, 2005. – 15 с. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

11. Герасименко В.Г., Харчишин В.М. Рекомендації щодо застосування
цеоліту Сокирницького родовища, цеолітовмісного базальтового туфу родовища „Полицьке-ІІ” і черв’ячної біомаси у раціонах перепелів. – Біла Церква, 2005.– 11 с. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

12. Деклараційний патент України на корисну модель МПК 7 А01К67/033. Склад живильного середовища для гібрида червоних каліфорнійських черв’яків / В.Г. Герасименко, В.М. Харчишин. – № u 2005 03790; Заявл. 21.04.2005; Видано 10.08.2005. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

13. Заявка на видачу деклараційного патенту України на корисну модель. Склад живильного середовища для гібрида червоних каліфорнійських черв’яків / В.Г. Герасименко, В.М. Харчишин. – № u 2005 07037; Заявл. 15.07.2005; Прийнято до розгляду 4.08.2005 р. Державним департаментом інтелектуальної власності. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

14. Заявка на видачу деклараційного патенту України на корисну модель. Склад раціону для перепелів / В.Г. Герасименко, В.М. Харчишин. – № u 2005 07186; Заявл. 19.07.2005. Прийнято до розгляду 9.08.2005 р. Державним департаментом інтелектуальної власності. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

15. Заявка на видачу деклараційного патенту України на корисну модель. Склад раціону для м’ясо-яєчних перепелів / В.Г. Герасименко, В.М. Харчишин. – № u 2005 07035; Заявл. 15.07.2005; Прийнято до розгляду 4.08.2005 р. Державним департаментом інтелектуальної власності. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).