Лупій Тетяна Григорівна. Інтеграція західноєвропейських художніх течій в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст.: Дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.05 / Львівська академія мистецтв. - Л., 2002. - 195арк. + дод. 161арк. - Дві кн. одиниці.. - Бібліогр.: арк. 173-189.
Анотація до роботи:
Лупій Т.Г. Інтеграція західноєвропейських художніх течій в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.05 – образотворче мистецтво.- Львівська академія мистецтв, Львів 2001.
Дисертація присвячена дослідженню інтеграційних процесів в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст. На основі комплексного аналізу стану образотворчого мистецтва виявлено, що основними чинниками, які впливали на його розвиток були художня критика, літературно-мистецькі видання та мистецька освіта, яку львівські художники здобували в західноєвропейських мистецьких центрах. Досліджено характер формування та діяльність численних мистецьких товариств, гуртків, спілок, які діяли у Львові протягом першої третини ХХ ст. Встановлено, що найвиразніше процеси інтеграції з західноєвропейськими художніми течіями проявились в творчості художників, які входили до складу групи львівських формістів, угруповання “Артес” та Асоціації незалежних українських митців.
Проведене дослідження на тему: “ Інтеграція західноєвропейських художніх течій в образотворче мистецтво Львова першої третини ХХ ст.” дозволяє зробити наступні висновки.
В першій третині ХХ ст. мистецьке середовище Львова творило суперечливу, складну, але надзвичайно цікаву для істориків і теоретиків мистецтва картину, зумовлену виникненням мистецьких спілок, угруповань, об’єднань, діяльність яких базувалась на різних ідейно-естетичних платформах.
Протягом досліджуваного періоду членами львівських мистецьких об’єднань були художники різних національностей. Переважна більшість з них були українцями та поляками, вони представляли різні мистецькі школи і сповідували в своїй творчості різні мистецькі напрямки та стилі.
На підставі аналізу діяльності згаданих мистецьких об’єднань в контексті поставлених в дисертації завдань, можна стверджувати, що найактивніше процеси інтеграції з європейськими авангардними художніми течіями знайшли свій вираз в творчості художників, які входили до складу групи львівських формістів, угруповання “Артес” та Асоціації незалежних українських митців. Проведене дослідження переконливо показало, що цьому сприяли такі головні чинники: 1) спільність засад одержаної художньої освіти європейського типу; 2) загальнодоступність як місцевої, так і зарубіжної періодика; 3) безпосередня участь львівських художників в житті визначних художніх центрів Європи шляхом участі у виставках, розширенні особистих контактів тощо.
У творчості молодих львівських митців, які об’єднались в групу формістів у 1918 р. знайшли своє втілення ідейно-єстетичні засади кубізму та експресіонізму. Концептуальні ідеї їхніх експериментів базувались на аналітичному осмисленні взаємодії кольору, об’єму і простору з площиною картини. Творча та виставкова діяльність формістів, їхні виступи в пресі активізували мистецьке життя Львова в перші повоєнні роки, посилили інтерес до новітніх явищ в мистецтві тогочасної Європи. Вони створили передумови для авангардних пошуків нової генерації митців, зокрема, угруповання “Артес”.
Угруповання “Артес” виникло в нових історико-культурних умовах, що склалися після першої світової війни. Стилевими орієнтирами їхньої творчості були кубізм, посткубістичні напрямки, сюрреалізм, а на загал, це угруповання представляло широкий діапазон авангардних течій європейського мистецтва. В своїй діяльності артесівці притримувалися ідеї інтеграції різних видів мистецтва – малярства, графіки, архітектури, прагнули в кожному з них втілити свої новаторські ідеї. Уся виставкова та громадська діяльність “Артесу” мала на меті пропагування здобутків європейського мистецтва та активну інтеграцію місцевих художників з його авангардними напрямками і течіями. Творчі концепції артесівців мали великий вплив на подальший розвиток авангардного мистецтва у несприятливих умовах тоталітарного режиму після другої світової війни.
На початку 1930-х рр. інтеграційні процеси набули особливого розмаху в діяльності Асоціації незалежних українських митців. Ця потужна мистецька організація об’єднала українських художників, які працювали в багатьох країнах Західної Європи. Діяльність Асоціації грунтувалась на засадах реального мистецького плюралізму, толерування різних напрямків, течій та стилів. Розглядаючи діяльність АНУМ в контексті інтеграційних мистецьких процесів, можна з впевненістю стверджувати, що вона носила цілеспрямований, програмний характер. Мистецьке об’єднання розгорнуло планомірну, широку виставкову діяльність не лише в Галичині, її члени брали активну участь в мистецьких імпрезах, які відбувалися закордоном. В свою чергу, Асоціація залучала до львівських виставок митців практично з усього світу. Таким чином, АНУМ виконала важливу історичну місію, репрезентуючи на високому професійному рівні українську культуру в світовому мистецькому просторі.
Як показало дослідження, інтеграція західноєвропейських авангардних течій сприяла формуванню у львівських художників нового мистецького мислення, що вивело їх на новий сучасний рівень формотворення. Яскравою прикметою того часу стала орієнтація художників на різні мистецькі напрямки та образно-пластичні моделі – експресіонізму, кубізму, футуризму, сюрреалізму тощо. Проте, в цьому безконечно різноманітному мистецькому просторі львівські митці не втратили своєї індивідуальності: інтеграцію мистецтва, активний обмін інформацією вони розуміли як один з шляхів творення українського мистецтва нового часу.