У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі розробки теоретичних та методологічних положень щодо оцінки використання трудового потенціалу країн світу та удосконалення політики державного стимулювання розвитку трудового потенціалу України в контексті інтеграції до світового ринку праці. У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1. Наукове узагальнення теоретичних основ міжнародної економіки стосовно інтеграції із виділенням трудової складової дозволило визначити інтеграцію до світового ринку праці як процес залучення і згладжування відмінностей виробничих і трудових потенціалів сукупності країн, у результаті якого створюється позитивний ефект від їх взаємодії на вищому рівні розвитку, а саме забезпечення соціальних та економічних суб’єктів добробутом і безпекою на довготривалий час. 2. Виділено чотири найпоширеніших характеристики моделей ринку праці (ліберальна, соціал-демократична, консервативна і перехідна). Запропоновано систему факторів, які комплексно впливають на світовий ринок праці, а саме: міжнародний розподіл праці і спеціалізація; НТП, інформатизація і зв’язок; міжнародна конкуренція; Рис._7 міжнародна транспортна інфраструктура; міжнародна мобільність капіталу; структурні зрушення в економіці; лібералізація цін; міжнародна міграція робочої сили, які необхідно враховувати при формуванні державної політики розвитку трудового потенціалу країни в контексті посилення інтеграційних процесів.
3. Визначено місце трудового потенціалу у розвитку світового ринку праці, тобто він є атомарною ланкою, яка визначає сутнісні характеристики і динаміку розвитку світового ринку праці, а також будує більш складні економічні і соціальні процеси, що фокусуються на ньому. Від ефективного використання трудового потенціалу залежить конкурентоспроможність економіки кожної країни світової спільноти, а відповідно й особистий добробут і статок кожного працівника. 4. Сучасні інтеграційні процеси у трудовій сфері вплинули на структуру світового ринку праці і визначили ряд тенденцій, які спостерігаються у даний час, а саме: посилення глобальної нерівності в оплаті праці; структурні зрушення у зайнятості населення; зростання мобільності населення; дефіцит кваліфікованої робочої сили; скорочення витрат на робочу силу; зростання кількості населення і старіння трудового потенціалу; розвиток сучасної світової освіти; уніфікація, стандартизація та гомогенність соціальних процесів. 5. Обґрунтовано важливість застосування авторської методики кількісної інтегральної оцінки трудового потенціалу країн світу, на основі якої передбачалося дослідження 41 соціально-економічного показника за восьма компонентами, а саме: “матеріальна забезпеченість”, “ринок праці”, “освіта”, “інноваційний потенціал”, “соціальна напруженість”, “демографія”, “здоров’я” та “екологія”. Це дозволило замінити множину соціально-економічних показників єдиним інтегральним показником, який відображає системні взаємозв’язки його компонентів; визначити ранг країн відносно гіпотетичної ідеальної країни; виявити динамічні зміни рівня використання трудового потенціалу країн світу; порівняти комплексні показники за кожним компонентом трудового потенціалу між окремими країнами, що дає змогу виявити резерви їх нереалізованих можливостей і дослідити негативні тенденції, які гальмують інтеграцію до світового ринку праці. 6. Діагностика сучасного стану трудового потенціалу України у розрізі його компонентів дозволила зробити висновок, що він знаходиться у незадовільному стані. На першому місці серед негативних тенденцій, які гальмують інтеграцію України до світового ринку праці – зниження використання інноваційного потенціалу, погіршення стану матеріальної забезпеченості, порушення пропорційності і структурної рівноваги демографічних процесів, а також погіршення стану здоров’я трудових ресурсів. На другому місці – незадовільний стан національного ринку праці, дефіцит кваліфікованої робочої сили, зростання рівня злочинності і корумпованості суспільства. На третьому місці – зниження якості освіти (хоча рівень освіти в Україні досить високий) і погіршення екологічної ситуації. 7. Запропоновано методику якісної оцінки трудового потенціалу країн світу з використанням кластерного аналізу, яка дозволила поділити сукупність країн на чотири групи в залежності від значень компонентів і виявити притаманні їм характеристики: відмінні, добрі, задовільні чи незадовільні з метою визначення перспектив використання трудового потенціалу для кожної із групи країн. 8. Автором розроблено економіко-математичну модель визначення загального інтегрального показника рівня використання трудового потенціалу України. На її основі оцінено ступінь впливу вищезазначених компонентів, на які, у свою чергу, впливають певні фактори, що дозволило здійснити прогноз рівня використання трудового потенціалу України. Зроблено висновок, що активізація використання факторів трудової сфери є передумовою підвищення міжнародної конкурентоспроможності робочої сили. 9. Автором запропоновано систему напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті посилення інтеграційних процесів, яка полягає у комплексному поєднанні заходів із визначенням певних пріоритетів: розвиток інноваційного потенціалу, покращення матеріальної забезпеченості, поліпшення демографічного стану, стимулювання здоров’я, зменшення соціальної напруженості, регулювання ринку праці, підвищення якості освіти та оптимізація екологічної політики. Отже, пропозиції щодо напрямків розвитку трудового потенціалу базуються на обґрунтованій основі та можуть стати головним орієнтиром у формуванні державної соціально-економічної політики в контексті посилення інтеграційних процесів. |