1. Краєзнавча діяльність бібліотек регіонального рівня – невід’ємна складова бібліотечного краєзнавства як сфери наукової і практичної діяльності. Краєзнавчий фонд – документна база бібліотечно-інформаційного забезпечення краєзнавства, потребує нових наукових підходів до розробки теоретичних, організаційних і методичних засад його формування і використання на основі інтеграції краєзнавчих ресурсів бібліотек регіону та розвитку комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Це тим важливіше, що в даному контексті краєзнавчий фонд ще не був предметом самостійного дисертаційного дослідження. 2. Територіальний аспект змісту і походження документів є фондоутворюючою ознакою краєзнавчого фонду. Системоутворюючою ж ознакою є територіальний зміст документів, що складає сутність базових понять “краєзнавчий документ” і “краєзнавчий фонд”, визначає основні відмінності краєзнавчого фонду як своєрідного типу бібліотечного фонду. Узагальнююче поняття “краєзнавчий фонд” слід розуміти як систематизовану сукупність документів, що за змістом і (або) формою пов’язані з краєм. Розподільні поняття ”підфонд краєзнавчих документів” і “підфонд місцевих документів” відбивають два основні напрями формування краєзнавчого фонду: 1) роботу з документами, пов’язаними з краєм за змістом (краєзнавчими документами); 2) роботу з документами, пов’язаними з краєм походженням (місцевими документами). Краєзнавчий фонд – це динамічна система, яка являє собою єдність закономірно розташованих і взаємопов’язаних частин, має внутрішню структуру, зовнішні і внутрішні зв’язки. 3. Краєзнавчі інформаційні потреби користувачів, які зумовлюють склад і структуру КФ, доцільно розглядати як багаторівневий і поліструктурний феномен, що включає три соціальні рівні: 1) соціокультурні потреби, притаманні всім мешканцям краю, які мають задовольняти, в першу чергу, універсальні наукові і публічні (загальнодоступні) масові бібліотеки (ОУНБ, ЦБС), а також спеціалізовані бібліотеки (для дітей, юнацтва, осіб з фізичними дефектами); 2) ділові КІП користувачів, зумовлені певним видом (сферою) діяльності особистості у краї (управлінські, виробничі, науково-дослідницькі, освітні, творчо-мистецькі, просвітницькі тощо), які мають задовольняти міжгалузеві і галузеві краєзнавчі фонди спеціальних бібліотек – академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій регіону; 3) аматорські КІП користувачів, пов’язані з поглибленим вивченням історії та сучасності краю, які мають задовольнятися завдяки активному залученню фондів усіх зазначених бібліотек. За ознакою суб’єкта (на рівні особистості, груп користувачів, населення краю в цілому) виділено такі рівні краєзнавчих інформаційних потреб: потреби мешканців краю в цілому (загальні), часткові (групові) та індивідуальні. Перший рівень КІП складає спільнота краю, другий – група (колектив, об’єднання), третій – особистість. Зміст краєзнавчих потреб усіх рівнів може бути інваріантним або варіативним. Документні ресурси однієї бібліотеки не можуть з належною повнотою забезпечити все розмаїття краєзнавчих потреб користувачів, тому слід розвивати інтеграційні зв’язки між бібліотеками. 4. Аналіз сучасного стану інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек України свідчить про її спорадичність і нестійкість, що зумовлено об’єктивними і суб’єктивними чинниками. Досягти інтегрального ефекту можна завдяки активному застосуванню комп’ютерних і телекомунікаційних технологій у формуванні і використанні краєзнавчих фондів, оперативному реагуванню на зміни в системі уявлень користувачів про рівень відповідності змісту фонду інформаційним потребам. Забезпечити відповідність складу краєзнавчих фондів інформаційним потребам користувачів можна через інтеграцію бібліотек різних типів і видів регіону на базі комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, що дозволить здійснити перехід від системної побудови КФ окремої бібліотеки до створення інтегрованого – єдиного розподіленого краєзнавчого фонду (ЄРКФ) бібліотек кожного регіону України. Під ЄРКФ розуміється система розподілених та інтегрованих краєзнавчих фондів бібліотек регіону, побудована на принципах відповідності, координації і кооперації формування і взаємовикористання, доступна користувачам у локальному й інтерактивному режимах. ЄРКФ наближається до типу гібридного фонду, який поєднує в собі як традиційні, так і електронні (розподілені краєзнавчі фонди первинних і вторинних документів). Умовно в його структурі можна виділити дві взаємопов’язані частини – реальну і віртуальну. Оскільки інтегрований фонд містить документи і у друкованій, і в електронній формі, бібліотеки мають застосовувати традиційні й автоматизовані бібліотечні технології. В умовах інтеграції кожна окрема бібліотека, зберігаючи за собою право на повноту репертуару краєзнавчих і місцевих документів за профілем власного фонду, перестає бути ізольованою одиницею і перетворюється на підсистему інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону. 5. Концептуальні засади формування інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону базуються на системно-функціональному підході, який передбачає створення та системну взаємодію таких його основних функціональних підсистем: координоване комплектування краєзнавчих фондів, яке базується на узгодженій відповідальності бібліотек за розподілену галузеву, типо-видову спеціалізацію і профільну повноту фондів; розподілений місцевий обов’язковий примірник документів, який гарантує базову повноту ЄРКФ; перерозподіл фондів, направлений на оптимізацію структури єдиного фонду; депозитарне і репозитарне зберігання краєзнавчих документів, яке забезпечує збереження в системі повного їх репертуару; формування страхового ЄРКФ бібліотек регіону на мікроносіях; автоматизація процесів формування і використання інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону; організація зведеного електронного краєзнавчого каталогу на ЄРКФ, який багатоаспектно розкриває склад краєзнавчих документів та адреси їх зберігання у межах системи; організація локального і віддаленого доступу, який забезпечує доступність ЄРКФ кожному користувачеві у зручній формі; управління, яке забезпечує розвиток ЄРКФ і його адаптацію до умов зовнішнього середовища; підготовка і перепідготовка фондознавців, здатних ефективно діяти в умовах інтеграції й інформатизації. Означені складові функціонування ЄРКФ сприяють об’єднанню краєзнавчих фондів бібліотек регіону в систему “єдиний розподілений краєзнавчий фонд”. 6. Основними організаційними засобами створення інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону є: розподілене комплектування підсистем ЄРКФ бібліотек регіону на основі критерію краєзнавчої цінності документів, що забезпечить узгоджений перерозподіл фондів з метою оптимізації повноти ЄРКФ бібліотек регіону; створення розподіленої системи обов’язкового примірника краєзнавчих і місцевих документів у межах бібліотек регіону, організація регіональної “Бібліотечної серії”, що сприятиме формуванню еталонного ЄРКФ корпоративної системи. Ефективне функціонування ЄРКФ бібліотек регіону можливе за умови перерозподілу місцевого обов’язкового примірника документів між універсальними і спеціальними бібліотеками регіону відповідно до їх профілю. Це можна здійснити через запропоновану систему критеріїв краєзнавчої цінності документа. Головними ознаками краєзнавчої цінності документа є: відповідність його змісту типу, виду, профілю бібліотеки, основним краєзнавчим інформаційним потребам користувачів; повнота інформації про край у цілому і (або) окремі аспекти його життєдіяльності; територіальний масштаб охоплення матеріалу; обсяг краєзнавчої інформації стосовно всієї інформації, що міститься в документі; місце походження і видання (виготовлення) документа; авторська належність до краю; час створення і видання документа; рівень надання краєзнавчої інформації; індивідуальні особливості документа. Система критеріїв дозволяє вже на етапі придбання краєзнавчих і місцевих документів визначити унікальні, особливо цінні й малоцінні документи, з’ясувати їх місце в системі ЄРКФ бібліотек регіону. Застосування критерію краєзнавчої цінності документа дозволить створити у межах регіону еталонну частину ЄРКФ бібліотек регіону – ядро найцінніших краєзнавчих документів. 7. Гарантоване збереження краєзнавчих і місцевих документів сприяє створенню документної бази “Пам’ять регіону”, як складової національної програми “Пам’ять України”, що реалізується в межах програми ЮНЕСКО “Пам’ять світу”. Це потребує переведення краєзнавчих і місцевих документів на мікроносії та їх оцифрування. Дегіталізація, тобто переведення фондів у цифрову форму – перспективний напрям збереження найцінніших краєзнавчих і місцевих документів. Його сутність полягає в розподілі між бібліотеками регіону відповідальності за повноту збирання і зберігання депозитарної і репозитарної частин інтегрованого фонду через: а) формування депозитарного ЄРКФ на базі бібліотек регіону, який кумулюватиме еталонний репертуар краєзнавчих і місцевих документів; б) організацію на базі ОУНБ єдиного регіонального репозитарія маловикористовуваних краєзнавчих і місцевих документів; в) формування в кожному регіоні України цифрової (електронної) краєзнавчої колекції, яка виконуватиме функцію страхового фонду. Універсальні та спеціальні бібліотеки регіону мають спеціалізуватися на депозитарному зберіганні краєзнавчих і місцевих документів згідно зі своїм профілем. 8. Ефективне функціонування ЄРКФ бібліотек регіону можливе лише за умови створення відповідної інфраструктури, яка сприятиме його оптимальному формуванню і використанню. Це наявність: зведеного електронного каталогу на базі корпоративної каталогізації та підключення до локальних і глобальних бібліотечних мереж; краєзнавчих бібліографічних, фактографічних і повнотекстових баз даних, регіонального веб-порталу на базі ОУНБ для об’єднання веб-сайтів бібліотек регіону; регіональної інформаційної системи “Documents in print”, яка забезпечить повноту й оперативність інформації про краєзнавчі і місцеві документи, що плануються до друку, або вийшли у світ; системи локального і віддаленого доступу користувачів до ЄРКФ бібліотек регіону та електронної доставки документів через автоматизований МБА; автоматизованої системи управління як ЄРКФ бібліотек регіону, так і його зовнішніми зв’язками з іншими документними системами регіону (країни, світу); системи підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів, здатних ефективно здійснювати формування і використання ЄРКФ бібліотек регіону на базі комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Успішне функціонування корпоративного ЄРКФ бібліотек регіону, його ефективний розвиток значною мірою залежать від бібліотеки-лідера, яка зможе якісно управляти формуванням і використанням ЄРКФ. Нею має бути ОУНБ – центр бібліотечного краєзнавства в Україні. Підсумовуючи вищеозначене, можна констатувати, що: а) тенденція до інтеграції і створення ЄРКФ бібліотек регіону є об’єктивною необхідністю і буде й надалі активно розвиватися; б) здійснюватиметься поступовий перехід від регіонального об’єднання краєзнавчих фондів бібліотек одного виду (публічних, вузівських) до багаторівневих єдиних розподілених КФ бібліотек регіону; в) створюватимуться єдині розподілені краєзнавчі фонди всіх документних соціальних інститутів у межах регіону, країни, світу; г) активізується застосування комп’ютерних і телекомунікаційних технологій у формуванні і використанні ЄРКФ через тіснішу інтеграцію задля забезпечення локального і глобального доступу до них користувачів, що сприятиме повному й оперативному задоволенню їхніх краєзнавчих інформаційних потреб. У даному контексті подальше дослідження особливостей формування і використання ЄРКФ бібліотек регіону має подальшу наукову і практичну перспективу в сучасних умовах України. |