Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Шкірні та венеричні хвороби


Іссa Шаді Хусейн Ібрагім. Iнтегральна оцiнка клiнiчного перебiгу екземи та комбінована корекцiя встановлених порушень. : Дис... канд. наук: 14.01.20 - 2006.



Анотація до роботи:

Шаді Ісса Х.І. Iнтегральна оцiнка клiнiчного перебiгу екземи та комбінована корекцiя встановлених порушень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця Міністерства охорони здоров’я України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню особливостей клінічного перебігу екземи, їх залежності від патогенетичних порушень та пошуку комбінованого методу корекції виявлених змін.

Проведені дослідження засвідчили, що у хворих на екзему спостерігається зростання показників сігми-ШОЕ та пригнічення рівня ЦП у сироватці крові . Ступінь виразності цих змін залежить від клінічного перебігу дерматозу. Доведена ескалація екзематозного процесу грибами та піококами. Встановлено асоційованість сігми-ШОЕ та інтенсивності запальних явищ, які виникають. Констатовано, що високі значення показників сігми-ШОЕ супроводжуються деформацією її лінії.

Зменшення рівня ЦП свідчить про пригнічений стан природної резистентності організму хворих на екзему. Кореляція між показниками сігми-ШОЕ та концентрацією ЦП має лабільний і обмежений характер, котрий доводить, що ці показники віддзеркалюють різні патогенетичні механізми розвитку дерматозу.

Доведена значно краща ефективність комбінованого застосування псорінохееля Н, ніж засобів традиційної гіпосенсибілізуючої терапії та 1% гідрокортизонової мазі. Запропонований метод використання антигомотоксичного препарату при лікуванні хворих на екзему дозволяє усунути або лімітувати запальні явища, а також стабілізувати ремісії шляхом стимуляції природної резистентності організму пацієнтів.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення важливої наукової задачі – підвищення ефективності лікування хворих на екзему з урахуванням вастановлених порушень шляхом розробки і застосування комбінованої антигомотоксичної терапії .

1.Встановлено, що у хворих на екзему існує вірогідне (р<0,05) підвищення параметрів сігми-ШОЕ, ступінь якого залежить від клінічного перебігу захворювання. Найбільш виразно це зрастання спостерігається у пацієнтів з мікотичним варіантом розвитку дерматозу (сігма-ШОЕ – 265,8±18,5 мм, в той час як у здорових осіб – 75,8±8,4 мм), що свідчить про значний вплив на формування запальних явищ при екземі фунгальної інфекції.

2.Констатовано, що високі значення сігми-ШОЕ, зокрема, при мікотичній (265,8±18,5 мм) і мікробній (232,4±24,3 мм) екземі, а також при гострому (279,5±21,2 мм) і підгострому (224,3±17,8 мм) перебігу захворювання, супроводжуються деформацією її лінії. За цих умов лінія набуває дво- та трифазної структури, характеризуючи тяжкість наявних патологічних відхилень.

3.Доведено зниження рівня ЦП у сироватці крові хворих на екзему. Найбільш виразне воно у пацієнтів , хворих на мікотичну екзему – 0,098±0,013 г/л ( у здорових осіб – 0,218±0,011 г/л; р<0,05) , що свідчить про пригнічений статус природної резистентності їх організму. Більш високі значення показників ЦП спостерігаютьсво при мікотичній (0,107±0,010 г/л), істинній (0,122±0,007 г/л), варикозній (0,134±0,012 г/л), а також дисгідротичній (0,167±0,007 г/л) екземі , що є свідченням високого агресивного потенціалу грибів у якості чинника, який ініціює розвиток даного захворювання.

4. Встановлена у хворих на екзему кореляція між рівнем ЦП і сігмою-ШОЕ має лабільний і обмежений ( від r = - 0,12 – при мікотичному, до r = - 0,35 – при дисгідротичному варіантах перебігу дерматозу) характер, що свідчить про відмінність патогенетичних механізмів, які відображають ці показники.

5. Доведено, що загальне лікування псорінохеелем Н знижує показники сігми-ШОЕ та підвищує рівень ЦП при мікотичній екземі - до 148,1±7,9 мм (р<0,05) і 0,168±0,004 г/л (р<0,05) відповідно; мікробній – до 156,3±5,2 мм (р<0,05) і 0,157±0,003 г/л (р<0,05); варикозній – до 151,8±6,4 мм (р>0,05) і 0,183±0,006 г/л (р<0,05) і забезпечує набагато кращий коригуючий вплив, ніж засоби традиційної гіпосенсибілізуючої терапії.

6.Констатовано, що місцеве використання псорінохееля Н у вигляді крему перевищує ефективність використання порівняльного стандарту – 1% гідрокортизонової мазі.

7. Встановлено, що комбіноване (системне та місцеве) застосування псорінохеелю Н при лікуванні хворих на екзему дозволяє, залежно від клінічного перебігу дерматозу, усувати або лімітувати запальні явища , а також стабілізувати ремісію захворювання за рахунок стимуляції природної резистентності організму пацієнтів.

Публікації автора:

5. Лікувальний засіб N:7564 .від 15.06.2005 , опубліковано бюл.N6