Анотація до роботи:

Наливайченко К.В. Інституціональні перетворення в зовнішньоекономічній діяльності України в контексті трансформування регіональних економічних відносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертацію присвячено визначенню основних напрямків удосконалення зовнішньоекономічної діяльності України з урахуванням інституціональної складової зовнішньоекономічної діяльності.

У роботі досліджено теоретико-методологічні та організаційні основи інституціональних змін і розвитку регіональної економічної інтеграції, стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин, аспекти інституціональної трансформації світової економіки і участь у ній України.

Надано характеристику зовнішньоекономічної діяльності України, проаналізовано трансформування економічний відносин України з регіональними економічними угрупованнями, особливості співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями, визначено напрямки і перспективи включення України до світогосподарської системи.

З метою удосконалення зовнішньоекономічній діяльності України в умовах трансформації регіональних економічних відносин визначено організаційні передумови активізації зовнішньоекономічної діяльності України, пріоритетні напрямки та перспективи міжнародної економічної інтеграції за участю України.

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі визначення основних напрямків і організаційно-економічних засад удосконалення зовнішньоекономічної діяльності України з урахуванням інституціональної складової регіональних економічних відносин.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. Дослідження теоретико-методологічних та організаційних основ інституціональних змін у світовому господарстві дозволило встановити, що на економічних ринках існують «інкрементні процеси» – інституціональні зміни, які мають плавний, недискретний характер переходу старих інститутів у нові, утворюючи підґрунтя стабільності інституціональної системи.

2. До інституціональних змін, які відбуваються в процесі радикальних економічних реформ і впливають на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, належать перетворення державного типу власності на недержавну; державних підприємств – на акціонерні, спільні, приватні; державних цін – на ринкові; державних фінансово-кредитних інститутів – на приватні та колективні, комерційні тощо. Найвідчутніше з-поміж базисних матеріально-речових факторів на інституціональні зміни впливає впровадження передових досягнень науки і техніки у виробництво.

3. Аналіз розвитку регіональної економічної інтеграції свідчить , що самостійний і непідготовлений вихід регіонів на світові ринки може завдавати значних економічних збитків країні. Неузгоджені дії регіонів часто погіршують загальну зовнішню кон’юнктуру і можуть завдати значних збитків експортерам та імпортерам.

4. Процес регіональної і міжрегіональної інтеграції, що посилюється, має низку позитивних наслідків: інтеграційні об’єднання дають змогу створити більш стабільне і передбачувальне середовище для взаємної торгівлі та взаємодії у рамках міжнародних інституцій; з’являються передумови використання переваг економії масштабу завдяки розширенню ринку, зменшенню трансакційних витрат тощо; більш розвинені країни залучають сусідні країни до здійснення глибоких економічних реформ; стає можливою підтримка молодих галузей виробництва, оскільки на широкому регіональному ринку інтеграційних об’єднань можуть знайти попит товари цих галузей.

5. Встановлено, що характеристики зовнішньоекономічної діяльності України цілком відповідають сучасній загальносвітовій системі ЗЕД, якій притаманні такі риси: широкомасштабний розвиток в системі ЗЕД інформаційного обміну, послуг зв’язку, транспортного обслуговування; швидкі темпи розвитку наукоємних, високотехнологічних галузей; розвиток регіональних інтеграційних процесів; вивезення капіталу; міжкраїнове переміщення робочої сили; зростання обсягів зовнішньої торгівлі, що сприяє зниженню витрат виробництва; цілеспрямована роль держави щодо включення країни в систему світової економіки; жорстке міжнародне регулювання ЗЕД.

6. Основним стратегічним партнером України є Росія: питома вага Росії в загальному обсязі експорту і імпорту України складає 18% і 41% відповідно. Співробітництво з країнами СНД і Європейським Союзом супроводжується розвитком відносин України з іншими субрегіональними інтеграційними утвореннями – ОЧЕС, ГУАМ, ЄЕП, ЄврАзЕС.

7. У вирішенні питань, пов’язаних з регіональним розвитком, основна увага повинна приділятися створенню в Україні єврорегіонів та територій зі спеціальним режимом господарювання, що виступали б незалежним сегментом у територіальній структурі світового ринку і виконували б функцію своєрідного інтегратора економічних процесів.

8. Доведено, що міжнародна економічна інтеграція відбувається на основі міжнародної економічної взаємодії на мікрорівні, що визначає необхідність використання галузевого чинника міжнародного співробітництва і залучення іноземних інвестицій через розробку відповідного інституціонального забезпечення.

9. Розроблено концептуальний підхід щодо забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства як основи підвищення національної конкурентоспроможності, основними складовими якого мають стати такі: забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства має складатись із забезпечення конкурентоспроможності продукції і власне міжнародної конкурентоспроможності підприємства; виділення критеріїв міжнародної конкурентоспроможності підприємства в залежності від рівня планування і управління на підприємстві; основним показником міжнародної конкурентоспроможності підприємства на оперативному рівні має бути інтегральний показник міжнародної конкурентоспроможності продукції; на тактичному рівні міжнародна конкурентоспроможність підприємства забезпечується його загальним фінансово-господарським станом; на стратегічному рівні міжнародна конкурентоспроможність підприємства характеризується інвестиційною привабливістю.

Публікації автора:

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Наливайченко Е.В. Концепция формирования Единого экономического пространства как программа мер повышения уровня интеграции стран СНГ. / В монографии: Крамаренко В.И Наливайченко Е.В. и др. Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации. – Симферополь: Таврия, 2006. – С.82-100. – 17,5/0,9 д.а.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано концепцію формування Єдиного економічного простору як програму заходів підвищення рівня інтеграції країн СНД.

2. Наливайченко К.В. Інституційні фактори як основа структурної трансформації економіки // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2006. – С. 1267-1271. – 0,7 д.а.

3. Наливайченко Е.В., Наливайченко С.П. Государственное регулирование реализации рыночных интересов субъектов рыночного механизма // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. № 65. – Симферополь: Межвузовский центр «Крым», 2005. – С.52-55. – 0,5/0,2 д.а.

Особистий внесок здобувача: досліджено впливу держави на реалізацію інтересів суб’єктів ринкового механізму.

4. Наливайченко Е.В. Задачи и пути достижения экономического роста на современном этапе для государств СНГ // Экономика Крыма. Научно-практический журнал. № 12. – Симферополь: ИП «НАПКБ», 2005. – С. 42-44. – 0,4 д.а.

5. Наливайченко Е.В. Опыт эффективного функционирования зон свободной торговли между развитыми странами // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. № 64. – Симферополь: Межвузовский центр «Крым», 2005. – С.66-67. – 0,4 д.а.

6. Наливайченко Е.В. Пути интеграции Украины в мировое пространство // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 204. В 5 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С.732-737. – 0,45 д.а.

7. Наливайченко К.В. Перспективи створення вільних економічних зон в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 51. Частина ІІ (у двох частинах) – К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2005. – С.139-140. – 0,4 д.а.

8. Наливайченко Е.В. Стратегия экономической интеграции стран СНГ / Культура народов Причерноморья. Научный журнал. № 59. – Симферополь: Межвузовский центр «Крым», 2005. – С.40-42. – 0,4 д.а.

9. Наливайченко Е.В. Экономические предпосылки для создания зоны свободной торговли на территории СНГ // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. № 56. – Симферополь: Межвузовский центр «Крым», 2004. – С.152-155. – 0,4 д.а.

10. Наливайченко Е.В. Роль свободных экономических зон в социально-экономическом развитии стран // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 199. В 4 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С.649-653. – 0,4 д.а.

11. Наливайченко Е.В. Мировой опыт создания и функционирования свободных экономических зон и возможности его использования в Украине // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. Том 2, № 52.– Симферополь: Межвузовский центр «Крым», 2004. – С.215-217. – 0,4 д.а.

12. Наливайченко Е.В. Создание зоны свободной торговли между государствами-участниками СНГ // Ученые записки Таврического Национального Университета им. В.И. Вернадского. Научный журнал. Серия «Экономика». Том 16 (55), № 1. – Симферополь: ТНУ, 2003. – С.102-103. – 0,4 д.а.

Публікації в інших виданнях:

1. Наливайченко Е.В., Наливайченко С.П. Стратегия активизации деловых связей государств содружества на постсоветском пространстве // Научно-теоретический и практический журнал «Современный научный вестник». № 1(1) 2005. – Белгород: Руснаучкнига, 2005. – С.85-88. – 0,4/0,2 д.а.

Особистий внесок здобувача: досліджено зв’язок світових економічних регіонів та інфраструктур з державами СНД.

2. Наливайченко Е.В. Приоритеты создания общего рынка конкурентоспособной продукции стран СНГ // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної наукової конференції „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах”. – Черкаси, 28-30 вересня 2005 р. Вид. Від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2005. – С. 435-437. – 0,2 д.а.

3. Наливайченко К.В. Переваги створення вільних економічних зон в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та фахівців «Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах». – Ялта, 9-12 листопада 2005 р. В 2 ч. Ч. 1. – Сімферополь: ПП «Кильбер», 2005. – С. 39-40.- 0,2 д.а.

4. Наливайченко Е.В. Опыт функционирования зон свободной торговли в экономике США // Материалы IV Всеукраинской научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины». – Алушта, 28-30 сентября 2005 г. – Симферополь: ТНУ, 2005. – С. 105. – 0,2 д.а.

5. Наливайченко Е.В. Преимущества создания зоны свободной торговли между странами СНГ // Материалы II Международной научно-практической конференции «Теория и практика экономики и предпринимательства». – Алушта, 10-12 мая 2005 г. – Симферополь, 2005. – С.81. – 0,2 д.а.

6. Наливайченко Е.В. Практические аспекты сельскохозяйственной политики Украины в контексте европейской интеграции // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта 2004». Том 8. Зовнішньоекономічні відносини. – 10-25 лютого 2004 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 30-31. – 0,2 д.а.

7. Наливайченко Е.В. Проблемы создания зоны свободной торговли для Украины // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции «Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины». – 29 декабря 2003 г. – Симферополь: «Таврия-Плюс», 2004. – С. 166. – 0,2 д.а.

8. Наливайченко Е.В. Украина в мировом торговом пространстве // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины (в контексте глобализации)». – Алушта, 29 сентября – 1 октября 2004 г. – Симферополь: ТНУ, 2004. – С. 18. – 0,2 д.а.