У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі визначення основних напрямків удосконалення інституціонального забезпечення реформування пенсійної системи України в умовах трансформації світової економіки. У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки. 1. Дослідження теоретико-методологічних та організаційних основ системи пенсійного забезпечення дозволило встановити, що внаслідок того, що становлення ринкових відносин супроводжується тенденцією скорочення можливостей громадян реалізувати в повному обсязі право на працю, посиленням інфляційних процесів, значним збільшенням чисельності соціально незахищеного населення, скороченням бюджетних асигнувань, істотно зростає роль пенсій в посиленні соціальної захищеності населення. 2. Аналіз інституціонального забезпечення пенсійних систем, що використовуються в світі, показує, що вибір системи пенсійного забезпечення повинен здійснюватись в залежності від конкретних умов кожної країни. На основі дослідження зарубіжного досвіду розроблено класифікацію пенсійних систем світу. 3. Дослідження політики реформування пенсійної системи України в контексті програми «Цілі тисячоліття» дозволило довести, що успіх соціальних реформ залежить, в першу чергу, від здійснення інституціональних і структурних перетворень. Роль лібералізації при цьому є вторинною, оскільки не створює підґрунтя, в першу чергу фінансового, для проведення соціального реформування. 4. Встановлено, що вибір конкретних заходів державного регулювання процесів реформування пенсійної системи визначають такі чинники, як природа пенсійної системи, що склалась в країні, характер демографічної ситуації в країні, пануючі в суспільстві уявлення щодо соціальної справедливості, політичні чинники. 5. В результаті дослідження встановлено, що комплекс заходів щодо реформування пенсійних систем найбільш розвинених країн світу носить характер корегування. Основними напрямками корегуючи заходів є такі: підвищення вікової межі виходу на пенсію і збільшення тривалості необхідного трудового стажу; зміна порядку індексації пенсій: пенсії індексуються на основі темпів зростання споживчих цін, а не середньої заробітної плати; зменшення коефіцієнта заміщення; введення обов’язкових професійних накопичувальних схем і перетворення державної розподільчої системи в систему пенсійного забезпечення, засновану на перевірці потреб осіб, що потребують допомоги. 6. Аналіз ролі пенсійного страхування в системі пенсійного забезпечення показав, що наявність обґрунтованої системи соціального страхування як однієї з найважливіших соціальних гарантій стабільного розвитку суспільства сприяє розвитку трудових відносин країни, посилює національний потенціал економічного зростання і здатність країн здійснювати кардинальні реформи. При цьому встановлено, що державні пенсійні системи країн, побудовані на принципах соціального страхування, ще не вичерпали свого потенціалу. 7. Визначено передумови успішного реформування пенсійної системи, зокрема: зростання виробництва, зміцнення фінансового стану підприємств і відповідне нарощування фінансових можливостей пенсійної системи; розширення продуктивної зайнятості населення, мінімізація прихованого безробіття, тіньової зайнятості, захист трудових і соціальних інтересів громадян України на зарубіжних ринках праці; погашення заборгованості із заробітної плати, підвищення її розміру і збільшення питомої ваги у валовому внутрішньому продукті; розширення бази сплати пенсійних внесків за рахунок охоплення пенсійним страхуванням усіх категорій юридичних і фізичних осіб; припинення практики списання та реструктуризації заборгованості перед Пенсійним фондом; скасування пільг у сплаті пенсійних внесків і заборону запровадження нових пільг у виплаті пенсій без визначення джерел їх фінансування; переведення фінансування виплат пенсій сільським пенсіонерам і пільговим категоріям їх одержувачів з Пенсійного фонду на Державний бюджет, корпоративні та професійні пенсійні фонди. 8. На основі прогнозування діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні розроблено рекомендації щодо захисту активів в недержавному секторі системи пенсійного забезпечення: розроблено схему грошових потоків в системі пенсійного забезпечення України; зміст функції інвестування внесків; визначено перелік юридичних осіб, яким має бути надано право інвестування коштів пенсійних фондів; визначено основні функції банку-зберігача коштів. |