Вивчення основних інституційних форм безпеки на глобальному та регіональному рівні за допомогою методів порівняльно-історичного, квазіекспертного опитування та частотного аналізу дозволив встановити їх взаємозв'язок та взаємовплив. Існують наступні інституційні форми забезпечення міжнародної безпеки: альянс, колективна безпека, кооперативна безпека, система згоди. Процес інституалізації безпеки у Чорноморському регіоні має різношвидкісний характер, що пов'язаний з наявністю відмінностей в економічному, військовому, людському потенціалі чорноморських держав. Важливим механізмом побудови чорноморських регіональних структур безпеки є асоціативність, найбільш повно реалізована при створенні «BLACKSEAFOR». В умовах високої напруженості Чорноморського регіону проблема розподілу ЧФ між Росією та Україною була якнайкращим прикладом потенційних конфліктів між державами-членами СНД, а її рішення на інституційному рівні є вельми цінним політичним досвідом. На двосторонньому рівні відносин у регіоні проявили себе чотири групи держав; включаючи 1). Туреччину, як державу, що достатньо довго є членом НАТО; 2). Болгарію, Румунію – країни, що недавно вступили до альянсу; 3). Україну, Грузію – що проголосили своє прагнення приєднатися до НАТО; 4). Росію, Вірменію, Азербайджан – що розвивають відносини з альянсом, без вступу до його структур. Свій відбиток на характер інституалізації військово-політичної співпраці наклав розпад СРСР та збільшення кількості геополітичних гравців у регіональному просторі. Організація співпраці чорноморських держав ГУАМ є інститутом, в значній мірі, що торкається у своїй діяльності питання безпеки. Для України ГУАМ представляє значення, як альтернативна СНД коопераційна структура, як організація, для набуття досвіду попередньої взаємодії на шляху до вступу до євроатлантичних структур. Модель взаємних відносин Україна-НАТО, збудована впродовж аналізованого періоду, є механізмом взаємних консультацій з періодично виникаючих проблем. У найближчому майбутньому Україні належить вирішити проблему реформування Збройних Сил, взаємодії армії з цивільним суспільством, що формується у країні. Чимале значення для майбутнього розвитку відносин Україна-НАТО приділяється їх ухваленню громадською думкою. Покищо основна частина суспільства не володіє достатнім об'ємом інформації у даній сфері, для того, щоб визначитися зі своїм вибором. Публікації Статті у наукових фахових виданнях: Афанасьев В. А. Предпосылки и последствия создания «BLACKSEAFOR» // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия «Политические науки». – 2003. – Том16(55), №1. – С.60-64. Афанасьев В. А. Институционализация отношений Украина-НАТО: достижения и перспективы // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия «Политические науки». – 2005. – Том 18 (57)., №1. – С. 63-70. Афанасьєв В. О. Інституційні форми регіональних систем безпеки // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В. П. Бех – Вип. 53. – К.: Вид-во НПУ імені. М. П. Драгоманова, 2006. – С. 116-124. Статті у інших наукових виданнях: Афанасьєв В. О. Розділ Чорноморського флоту: історія та перспективи // Історико-правови проблеми автономізму та федералізму. Матеріали Х - ї Міжнародної історико-правової конференції 22-24 вересня 2003 року. М. Севастополь. За редакцією професора Тимощука О. В. – м. Сімферополь: Всеукраїнський інформаційно-культурний центр, 2004р. – С.291–295. Афанасьев В. А. Проблема раздела Черноморского флота в двусторонних отношениях России и Украины: возможные перспективы // Сборник материалов научно-практической конференции «Крым в контексте Русского мира: история и культура», посвящённой 206-й годовщине со дня рождения А. С. Пушкина. / Ответств. за выпуск: к.ф.н., доцент А. С. Филатов. – Симферополь: Таврия, 2005. – С.131–135. Афанасьев В. А. ГУАМ, как проект сотрудничества черноморских государств // Сборник материалов научно-практической конференции «Крым в контексте Русского Мира: общество и культура», посвященной 207 годовщине со дня рождения А. С. Пушкина / Ред. вып. А. С. Филатов. – Симферополь: Таврия, 2006. – С. 125–138.
|