У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми з удосконалення організації та методики інфраструктурного забезпечення ефективного розвитку ринку продукції АПК. На основі проведеного дослідження теоретичних засад інфраструктури ринку продукції АПК та практичного аспекту даного питання автор дійшла до наступних висновків: 1. Ринкова інфраструктура є цілісною системою, яка об’єднує в собі окремі підсистеми: організаційну – біржі, оптові, брокерські, дилерські та інші посередницькі організації, власні комерційні структури великих концернів, підприємства роздрібної торгівлі; матеріальну – складське і тарне господарство, транспортні системи; інформаційну – інформаційні системи за споживачами, виробниками, цінами, банківськими послугами; кредитно-розрахункову – банківські і страхові установи, фінансові інвестиційні компанії, які покликані обслуговувати товаровиробників, забезпечуючи процес ринкового товарообміну, здійснювати рух товару до споживача шляхом купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продовольства з участю покупців та продавців і генерувати ринкові ціни як ціни попиту та пропозиції. Проблемою повноцінної інфраструктури ринку є повільне створення мережі пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції. 2. Для ефективного функціонування ринкової інфраструктури важливо забезпечити комплексне вирішення досліджуваної проблеми. Запропоновано схему комплексного розвитку регіональної інфраструктури ринку агропромислової продукції на основі формування блоків сукупних елементів, які охоплюють підприємства та організації виробничого, фінансово-кредитного та інформаційно-консультативного обслуговування виробників продукції, підприємства оптової та роздрібної торгівлі продуктами і забезпечують реалізацію продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках з виходом на споживачів кінцевої продукції. 3. Важливим напрямом розвитку ринку сільськогосподарської продукції визнано його оптовизацію. Обґрунтовано механізм запровадження оптових продовольчих ринків для забезпечення роздрібної торгівлі та системи громадського харчування широким асортиментом продукції як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва в одному центрі, який передбачає переорієнтацію роботи міських плодоовочевих та інших баз за принципом роботи оптових ринків, створення оптових продовольчих ринків на рівні районів, областей з метою наближення їх до товаровиробників, що вирішуватиме проблему забезпечення населення якісною сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки за рахунок збільшення сільськогосподарськими товаровиробниками і переробними підприємствами обсягів виробництва, посилення здорової конкуренції на споживчому ринку сільськогосподарської продукції та продовольства. 4. Основною формою оптового ринку виступає біржа, на якій яскраво проявляється механізм функціонування ринкової інфраструктури, а продуктопотоки підпадають під прозору систему ціноутворення, оподаткування, стандартизації умов збуту. З метою підвищення ефективності функціонування аграрних бірж запропоновано впровадження в ринкову інфраструктуру торгових домів, які зберігають традиції прямих зв'язків, зменшують ланковість товароруху, спрощують схему руху товару, пристосовані до ведення операцій з нестандартизованими споживчими продовольчими товарами, забезпечують високу концентрацію попиту та пропозиції, максимально можливу конфіденційність укладених угод, оперують реальним товаром, характеризуються універсальною комерційно-посередницькою діяльністю і різноманітними виробничими та інвестиційно-фінансовими операціями. 5. В структурі оптового ринку необхідно активніше розвивати ринок худоби за рахунок аукціонного продажу, який вважається одним з елементів ринку селекційно-племінної продукції тваринництва, встановлює ціновий баланс між попитом і пропозицією, сприяє зменшенню маркетингових витрат. Для розвитку ринку м'ясної та молочної продукції запропоновано визначити квоту внутрішнього споживання продукції і її переробки, провести тендерний відбір підприємств, які забезпечать виробництво конкурентоспроможної продукції; продовжити державну конкретну підтримку перспективних підприємств і виробництв, які забезпечують обсяги внутрішньої квоти. 6. Важливе значення для сільських населених пунктів має організація оптового ринку небіржової продукції - картоплі, овочів, фруктів, яєць, вовни тощо, яку виробляє велика кількість товаровиробників. Доцільно розвивати інфраструктуру сільського споживчого ринку за рахунок розширення та якісного оновлення системи споживчої кооперації. Запропоновано засади розвитку сільської інфраструктури, що передбачають формування відповідних оптових секцій на селянських ринках (базарах) на основі створення мережі заготівельних підприємств та організацій у сільській місцевості та умов для поліпшення роботи переробних підприємств плодоовочевої промисловості за рахунок їх модернізації відповідно до вимог ринку, переведення колгоспних ринків у великих містах в режим оптово-закупівельної, оптово-роздрібної та роздрібної торгівлі; проведення організаційної роботи по переведенню великих міських сільськогосподарських селянських ринків в оптово-роздрібні режими. 7. Для забезпечення об’єктивного прогнозування ефективної структури аграрного виробництва доцільно використовувати ф’ючерсно-опціонну торгівлю. Обґрунтовано пропозиції по впровадженню і розвитку ф’ючерсно-опціонного біржового ринку продукції АПК з широким використанням хеджування, що сприяє прискоренню реалізації товару та обігу вкладеного капіталу, дає можливість створити умови для прогнозування майбутніх спотових цін, без яких не може функціонувати великий бізнес ні в сфері торгівлі, ні в сфері виробництва, забезпечує становлення ефективної ринкової економіки. 8. В сфері збуту сільськогосподарської продукції доцільно покращувати використання транспортної інфраструктури. Визначено підходи до оптимізації товаропросування, що передбачають обґрунтування вибору доцільного і ефективного виду транспорту, який повинен максимально відповідати притаманним фізико-хімічним і споживчим властивостям та характеру товару, його транспортному і споживчому пакуванню, умовам транспортування та перевантаження, а також інтересам і можливостям як виробника, так і споживача. 9. Для забезпечення ефективного функціонування ринку продукції АПК доцільно раціонально поєднувати оптову і комерційну торгівлю. Запропоновано розвивати в регіональній та місцевій інфраструктурі товарного ринку комерційно-посередницькі фірми, які мають стати найважливішою ланкою сфери товарного обігу і найбільш розповсюдженим видом оптового комерційного підприємства, що забезпечують на договірній основі постачання товарами і продукцією будь-яких споживачів у регіоні і за його межами. 10. З метою повноцінного інфраструктурного забезпечення ринку необхідно розвивати маркетингово-інформаційно-аналітичну ланку. Обґрунтовано механізм поглиблення маркетингу та удосконалення інформаційного забезпечення учасників ринку, що передбачає формування інформаційно-маркетингової системи продуктового підкомплексу, основу якої складає створення маркетинго-збутового центру з регіональними інформаційно-консультаційно-маркетинговими центрами. Це забезпечує збір та аналіз ринкової інформації про ціни, обсяги реалізації, попит і пропозицію на продукцію АПК, додержання стандартів якості та нормативно-правових положень, здійснення торговельно-збутової діяльності та матеріально-технічного постачання для виробників, оптовиків, транспортників, переробників, роздрібних продавців і населення, а також органів державного управління, координацію діяльності виробничих структур, усунення протиріч між виробниками і споживачами сировини та кінцевої продукції, всебічне задоволення попиту на високоякісну продукцію АПК. |
