Дослідження, що проведені в дисертаційній роботі, є теоретичним обґрунтуванням і новим рішенням наукової задачі, яка полягає в підвищенні достовірності оцінювання параметрів об'єктів пасивної локації шляхом комплексного аналізу частотних і тимчасових характеристик реєстрованих високочастотних сигналів, що відображають електромагнітне випромінювання об'єктів. Теоретичні і експериментальні дослідження, що виконані в роботі, можуть бути узагальнені наступними висновками: 1. На основі аналізу характеристик об'єктів ідентифікації, існуючих розробок предметної області і відомих методів ідентифікації джерел радіовипромінювання встановлено, що поставлена мета може бути досягнута шляхом використання методів, що засновані на комплексній оцінці доступних до вимірювання параметрів радіовипромінювання об'єктів в частотно–тимчасовій області і в широкому діапазоні вимірюваних величин. Діапазони параметрів радіовипромінювань різних об'єктів, що перекриваються, не дають можливості однозначної ідентифікації джерел радіовипромінювання. Рішення задачі ідентифікації слідує шукати методами теорії статистичних рішень. 2. Запропоновано концепцію і структурно–алгоритмічну організацію спеціалізованої ІВС у складі станції радіотехнічного контролю. Обґрунтована трьохальтернативна процедура прийняття рішення з результатами «є випромінювання об'єкту», «немає випромінювання об'єкту», «достатньо інформації для прийняття рішення». Виконано синтез алгоритму прийняття рішень виходячи з критерію мінімального умовного середнього ризику. 3. Для реалізації процедур прийняття рішень при ідентифікації об'єктів радіовипромінювання обґрунтоване використання комплексного параметра, що включає спектральні, частотні і тимчасові параметри у якості простих. Проведений синтез оптимального алгоритму прийняття рішень з критерію середнього ризику. Одержані співвідношення і параметри, що реалізовані в алгоритмі. 4. Обґрунтована доцільність сумісного вимірювання частотних і тимчасових параметрів сигналів, що відображають знайдене радіовипромінювання, а також необхідність застосування пристрою паралельного частотного аналізу радіосигналів для оцінювання частотних параметрів радіовипромінювання об'єктів. Запропоновано використання акустооптичного аналізатору і необхідність додаткового дослідження його частотно–тимчасових і метрологічних характеристик при використанні у складі ІВС. 5. Розроблено математичний опис оптичних сигналів у вигляді аналітичних виразів для середнього і дисперсії випадкового потоку фотонів, який враховує хвильові і корпускулярні представлення структури оптичного випромінювання, що дозволило синтезувати оптимальні алгоритми просторової і просторово–часової обробки оптичних сигналів малої тривалості в АОАС. Одержано оцінки ефективності розроблених алгоритмів за критерієм величини відношення сигнал/шум, яке залежить від тривалості tрад аналізованого радіоімпульсу. Так, для алгоритму просторової обробки вихідного сигналу в АОАС значення критерію пропорційно , а для алгоритму просторово–часової обробки – пропорційно , що порівняно з класичним дає істотний виграш при спектральному аналізі коротких радіосигналів. Одержано вирази для умовної імовірності правильного виявлення і помилкової тривоги, коли сигнал і поміха прийнятої реалізації оптичного сигналу мають гаусову статистику. 6. Для підвищення розділової здатності АОАС по частоті з урахуванням кінцевого часу реєстрації і тривалості вхідних радіоімпульсів з просторовою інтеграцією необхідно проводити градуювання апертури АОМ як функцію вхідного сигналу, з виділенням максимального значення розстроєння несучої частоти, відповідної биттю коливань на комбінаційних частотах. 7. Розроблений метод розпізнавання при паралельній обробці сигналів великої енергії в широкій смузі частот в реальному масштабі часу по нелінійному відгуку АОАС, що приводить до невизначеності за визначенням частоти радіосигналу. Реалізація методу заснована на використанні результатів навчальної вибірки, що поміщаються в базу даних, яка має багатошарову структуру, в якій кожен рівень характеризує еталонні описи сукупності сигналів, як векторів, залежних від інтенсивності і частоти вхідних сигналів. Вирішальне правило розпізнавання еталонних класів побудовано на критерії виділення ознак, для яких оцінна функція правдоподібності максимальна. 8. Розроблена концепція роботи системи візуальної ідентифікації, структура системи і структура бази даних, структура і склад програмного інтерфейсу прототипу системи, а також алгоритм розрахунку і візуалізації частотно–тимчасових розподілів сигналів на основі його спектрального аналізу. 9. Запропоновані способи візуалізації у вигляді поля кольоровості і геометричної візуалізації, які виявляють тонку частотно–тимчасову структуру сигналу і забезпечують відображення реальних об'ємів інформації на екрані протягом часу, достатнього для сприйняття оператором. А візуальне порівняння графічних образів типових сигналів і поточного аналізованого сигналу істотно полегшують оператору ідентифікацію і розпізнавання ОР. 10. Використання у складі станції радіотехнічного контролю спеціалізованої ІВС дозволяє досягти підвищення точності вимірювання тимчасових параметрів сигналів джерел радіовипромінювання, збільшити кількість вимірюваних параметрів складних (вобулюючих) сигналів, що у свою чергу дасть можливість досягти ймовірності визначення типу радіотехнічного засобу за повним набором параметрів понад 0,9, а імовірність визначення конкретного екземпляра радіотехнічного засобу – понад 0,85. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в наступних публікаціях: 1. Рябкин Ю.В. Установление информативных параметров типовых источников радиоизлучений для их идентификации // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: «Обчислювальна техніка та автоматизація» . Вип..88. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – С. 145 – 152. 2. Рябкин Ю.В., Зори А.А. Анализ структуры системы обнаружения радиоизлучения в составе станции радионаблюдения и её усовершенствование // Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія. – 2006. – №3(7). – Вінниця: ВНТУ, 2006. – С. 53 – 59. 3. РябкинЮ.В., КарнаухВ.В. Квазиоптимальная обработка коротких радиоимпульсов в акустооптическом спектроанализаторе // Автоматика, автоматизация, электротехнические комплексы и системы. – Херсон: ХНУ. – 2006. – Вып. 2(18). – С. 113 – 116. 4. Стрелков А.И., Барсов В.И., Рябкин Ю.В. Принципы расширения динамического диапазона акустооптического анализатора спектра // Системи обробки інформації. – Харків: НАНУ, ПАНМ, ХВУ. – 2004. – Вип. 9. – С. 173 – 178. 5. Стрелков А.И., Барсов В.И., Рябкин Ю.В. Потенциальные возможности совместной оценки параметров радиосигналов в задачах электромагнитной оценки // Системи обробки інформації. – Харків: НАНУ, ПАНМ, ХВУ. – 2004. – Вип. 7. – С. 208 – 215. 6. Рябкин Ю.В. Обоснование алгоритма оценивания частотных параметров радиоимпульсов большого уровня по информативным сигналам акустооптического спектроанализатора // Материалы 1–й международной научно–технической конференции «Моделирование и компьютерная графика», г.Донецк, 04–07 октября 2005 г. – Донецк, ДонНТУ, МОН Украины, 2005. – 243 – 247. 7. Рябкин Ю.В. Подсистема визуализации частотно–временных характеристик сигналов радиолокационных станций // Матеріали ІІІ – ої науково–практичної конференції , „Донбас–2020: наука і техніка – виробництву”, м. Донецьк, 30 – 31 травня 2006 р. – Донецк, ДонНТУ, МОН України, 2006. – 505 – 513. 8. Стрелков А.И., Барсов В.И., Рябкин Ю.В. Метод совместной оценки параметров радиосигналов при анализе электромагнитной обстановки // 14–я НТК „Наукові проблеми, модернізації та застосування інформаційних систем космічного і наземного базування”. – Житомир: ЖВІРЕ, 2004. – С. 89. 9. Стрелков А.И., Барсов В.И., Рябкин Ю.В. Оценка параметров сигналов с различным динамическим диапазоном при анализе ЭМО // 10–я Юбилейная Международная конференция «Теория и техника передачи, приема и обработки информации». Сб. тезисов докладов. Ч. 1. – Харьков: ХНУРЭ. – 2004. – С.283 – 284. 10. Рябкин Ю.В. Специализированная информационно–измерительная система идентификации объектов радиоизлучений // Практика и перспективы развития партнерства в сфере высшей школы: Материалы восьмого международного научно–практического семинара, г.Донецк, 17–20 апреля 2007г. В 3–х томах. Том 3. – Донецк, ДонНТУ, 2007. – С. 264–276. 11. Патент України №39604 А. Акустооптичний вимірювач частоти. Бюл. №5, 15.06.2001. 12. Патент України №39422 А. Станція радіотехнічного контролю. Бюл. №5, 15.06.2001. 13. Патент України №39605 А. НВЧ–Змішувач. Бюл. №5, 15.06.2001. Особистий внесок претендента в публікаціях: [2] – виконано аналіз структури системи виявлення радіовипромінювання у складі станції радіоспостереження та її удосконалення; [3] – поставлена задача квазіоптимальної обробки коротких радіоімпульсів в акустооптичному спектроаналізаторі; [4] – запропоновано принципи розширення динамічного діапазону акустооптичного аналізатора спектру; [5] – дано аналіз потенційним можливостям сумісної оцінки параметрів радіосигналів; [8] – запропоновано метод сумісної оцінки параметрів радіосигналів при аналізі електромагнітної обстановки; [9] – обґрунтовано модель оцінки параметрів сигналів з різним динамічним діапазоном; [11–13] – автору належить концепція предмету винаходу. |