У дисертації отримано нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень органами влади, у межах якої систематизовано теоретико-методичні засади інформатизації державного управління та запропоновано напрями вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах інформаційного суспільства. Проведене дослідження дає змогу сформулювати такі висновки. 1. Одним з пріоритетів побудови інформаційного суспільства є інформатизація органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка має сприяти прозорості та відкритості влади, підвищенню ефективності праці чиновників, якісному наданню населенню країни різноманітних інформаційних послуг органами влади, демократизації виборчого процесу, інтеграції зі світовим інформаційним простором тощо. На сучасному етапі розвитку України необхідна науково обґрунтована зміна парадигми інформаційного забезпечення всіх ешелонів державної влади, яка передбачає широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів, передусім Інтернету, на всіх рівнях державного управління, перехід усіх державних структур на електронний документообіг, об’єднання локальних мереж органів влади в інтегровану мережу, доступ державних службовців до Інтернету, а також уможливлення інтерактивної участі громадян у процесі прийняття рішень. 2. Державна служба в умовах інформаційного суспільства перетворюється на інструмент швидкого реагування на нові умови, фактори та тенденції суспільного розвитку. Одночасно з тенденціями до демократизації влади, підвищення рівня прозорості її діяльності та підзвітності перед громадянами постає вимога інформаційної відкритості органів державної влади. Е-уряд – це адаптація державного управління до нових вимог суспільного розвитку, яка включає в себе і безпосередньо послуги, які надають органи державної влади та місцевого самоврядування своїм громадянам, і інтерактивну взаємодію між ними, зокрема завдяки підтримці та впровадженню системи зворотного зв’язку за допомогою сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Технологія електронного урядування складається з двох компонентів – це внутрішня урядова інформаційна інфраструктура, аналог корпоративної мережі та зовнішня інформаційна інфраструктура, що взаємодіє з громадянами й організаціями. Основною вимогою до системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування в умовах упровадження електронного урядування є те, що вона повинна мати відкритий характер і забезпечувати інтерактивну взаємодію між підрозділами всередині окремої державної установи, між органами державної влади та місцевого самоврядування по вертикалі й по горизонталі, між органами влади та громадянами й підприємствами. 3. Елементами інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування повинні бути бази даних необхідної інформації, системи зв’язку та передачі даних, системи обробки даних, автоматизовані робочі місця державних службовців. Первинними елементами інформаційно-аналітичної системи є периферійні об’єктно-спеціалізовані автоматизовані інформаційні підсистеми, елементами кожної з яких є комплекси технічних засобів, до яких входить обчислювальна техніка, системне і спеціальне програмне забезпечення, колективи відповідних спеціалістів. Для розв’язання слабо структурованих завдань повинні бути розроблені окремі спеціалізовані експертні системи, які б сприяли пошуку, генерації та відбору найбільш вдалих управлінських рішень. 4. Головною проблемою інформатизації влади в Україні залишається не стільки недостатнє фінансування впровадження ІКТ, як проблема їх ефективного використання. Проект електронного уряду в Україні вже має певне практичне втілення, разом з тим слід відзначити, що в більшості сайтів органів державної влади та органів місцевого самоврядування застосовані режими рівня інформування та односторонньої взаємодії, тоді як усе ще відсутні режими двосторонньої інтелектуальної взаємодії та проведення трансакцій. У цілому для сучасного стану інформаційно-аналітичної діяльності органів влади в Україні характерне відставання технологізації процесів управлінської діяльності від сучасних потреб державного управління й сучасного рівня розвитку інформаційних технологій, а також нерозвиненість «публічної влади», прямих та зворотних інформаційних зв’язків органів державної влади і органів місцевого самоврядування з громадськістю та різноманітними недержавними джерелами масової інформації. 5. У розвинених країнах світу стимулювання розвитку інформаційного суспільства відбувається в напрямах співпраці із зацікавленими сторонами, створення міжвідомчого органу з питань інформаційного суспільства, Державного департаменту електронного управління, а також Центрального інформаційного органу. В Україні на сьогодні відсутнє належне інституціональне забезпечення розвитку інформаційного суспільства. Розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади, як один з важливих напрямів інформатизації суспільства, теж відбувається хаотично, без наявності чіткої виваженої державної стратегії в цій сфері. Діяльність Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України й Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України спрямована на вирішення окремих технічних проблем інформаційної діяльності органів влади, тоді як жоден із центральних органів виконавчої влади не виконує функцій щодо підвищення якості існуючих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також щодо їх інтеграції. Відповідальним за якість технічного та кадрового забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності є кожен окремий орган влади, що, безумовно, не сприяє інтеграції інформаційно-аналітичної системи. Законодавча база в цій сфері не опрацьована належним чином, зокрема Концепція формування та функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування перебуває лише в стадії розробки. 6. Регіональна програма інформатизації повинна враховувати ряд напрямів, які складають програму соціально-економічного розвитку регіону. Механізми організації спільної діяльності державної адміністрації області та обласної ради з реалізації Концепції інформатизації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування повинні ґрунтуватися на принципах визначення конкретних завдань та механізмів їх вирішення в затверджених цільових програмах і планах робіт; максимального використання вже існуючих головних розробок, а також програмних, технічних засобів і новітніх інформаційних технологій; існування джерел фінансування в повному обсязі та їх надійності; затвердження термінів отримання кінцевого результату вирішення завдання; тривалості подальшої експлуатації впроваджених проектних рішень; належного рівня підготовленості персоналу розробників і користувачів. 7. Перш ніж вирішувати проблеми інтеграції інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідна суттєва модернізації самих об’єктів інтеграції. Базою розробки та впровадження програми інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є розвиток інформаційної інфраструктури, зокрема її технологічної, організаційної й кадрової складових. Удосконаленню інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування буде сприяти розробка механізму стимулювання розвитку телекомунікаційного середовища через подальше розширення складу й підвищення якості традиційних послуг зв’язку, впровадження і розвиток нових телекомунікаційних служб, інтеграцію всіх існуючих мереж зв’язку і служб у єдине телекомунікаційне середовище на базі цифрових методів передачі та обробки сигналів, створення відокремлених регіональних, відомчих, банківських і інших цифрових мереж з інтеграцією обслуговування; взаємний обмін інформацією між інформаційними системами й мережами області, регіонами України та Світового співтовариства. Механізм захисту інформаційних ресурсів повинен бути вдосконалений шляхом підвищення ефективності функціонування підсистеми інформаційної безпеки інформаційно-аналітичної системи області області, яка призначена для безперервного й комплексного захисту електронних документів і відомчої інформації на всіх етапах її життєвого циклу та будується на моделі взаємної недовіри і взаємного захисту для всіх сторін, що взаємодіють. 8. Система управління інформатизацією області має включати структурні підрозділи органів виконавчої влади, які виконують функції замовника, а також мати представництво суспільних організацій та підприємницьких кіл. З метою вдосконалення системи управління інформатизацією органів необхідно створення Регіонального інформаційно-аналітичного центру, який буде здійснювати виконавчу, контрольну та координаційну функції. Інформаційно-аналітичні підрозділи управлінь органів державної адміністрації, органів місцевого самоврядування обласного, місцевого й районного рівнів, у свою чергу, мають забезпечувати інформаційно-аналітичну підтримку прийняття рішень керівництвом органів обласної державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, впровадження й експлуатацію програмно-технічних модулів інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, обслуговування й експлуатацію програмно-апаратних засобів, мережного обладнання засобів зв’язку. 9. У процесі реалізації програми інформатизації області необхідно розробити та реалізувати «План заходів щодо потреб забезпечення підготовки та перепідготовки спеціалістів у галузі інформатизації для потреб області». Раціональною структурою підготовки користувачів є вертикально-організаційна система, яка забезпечує спільне функціонування Центру підготовки програм на верхньому рівні, навчального центру на середньому рівні та систему навчання безпосередньо на робочих місцях спеціалістів організацій на кожному рівні. Пропонується створення інформаційного маркетингового центру, який буде здійснювати моніторинг стану обласного ринку інформатики та прогнозувати попит, пропозиції й реальну потребу в засобах інформатики та інформаційних послугах на території області. |
