У дисертації наведено теоретичні та науково-практичні узагальнення проблеми застосування інформаційних технологій в управлінні субєктами туристичної діяльності, запропоновано методологічний та практичний інструментарій її вирішення. Результати мають концептуально-теоретичний та науково-прикладний характер, що дає можливість їх використання в науці та на практиці. У дисертаційному дослідженні було отримано такі основні результати. 1. Туризм як один із важливих сегментів національної економіки здійснює вагомий вплив на її ключові галузі, з’єднувальною ланкою між якими є інформація. Туристична діяльність, на відміну від інших видів економічної діяльності, вважається інформаційно насиченою, а тому найбільший соціально-економічний ефект від якої досягається шляхом впровадженням різноманітних інформаційних технологій. 2. Досліджено функціонування інформаційних систем у діяльності суб’єктів господарювання у сфері туризму, що дозволило зясувати еволюційну природу цих систем та визначити етапи життєвого циклу, розробити механізм адаптації основних завдань інформаційної системи управління для суб’єктів туристичної діяльності. Сучасний інноваційно-інформаційний етап розвитку вітчизняної економіки обумовив необхідність доповнення періодизації історичних аспектів розвитку інформаційних систем, які поділялись на стадії: ранню, початкову та помірного розвитку, стадією активного масового розвитку. Встановлено, що характерним елементом зазначеної стадії є запровадження процесів віртуалізації, які сприяють переміщенню суб’єктів туристичної діяльності на вищий виток їх функціонування. 3. Поглиблено теоретико-методологічні засади застосування інформаційних технологій в управлінні суб’єктами туристичної діяльності шляхом розроблення концептуальної моделі, що передбачає поширення інформаційних систем менеджменту, які забезпечують прийняття управлінських рішень необхідною інформацією. 4. Удосконалено організаційний механізм управління туризмом залежно від специфіки інформаційного ринку (учасників та товару), визначено структуру останнього у туризмі та розкрито змістовну сутність складових. Результати змістовно-логічного аналізу наукових поглядів свідчать про історичну періодизацію розвитку інформаційного ринку, що включає періоди: початковий, активного і слабкого розвитку. Аналіз реальних тенденцій розвитку інформаційного ринку свідчить про відродження періоду активного розвитку, який характеризується якісно і змістовно новими інформаційними потребами та інформацією, що їх задовольняє. Тому періодизацію доповнено періодом активного розвитку, що дає можливість оцінити інформаційний ринок як елемент механізму управління туризмом. 5. Зазначено, що у системі стратегічного менеджменту підприємств туристичної сфери вагомим компонентом є інформація, для отримання і перетворення якої використовуються інформаційні технології. Запропоновано концептуальну модель використання інформаційних технологій у стратегічному менеджменті туристичних підприємств, яка відображає основні види ІТ на кожному етапі стратегічного управління з виділенням таких блоків управлінських дій: визначення цільових орієнтирів; аналітичний блок; розроблення та реалізації стратегії; оцінювання стратегії і контролю за її реалізацією. Застосування моделі в практичній діяльності надасть змогу керівникам вибирати стратегії управління і приймати рішення, які враховують реальну оцінку стану підприємства на ринку, здійснювати аналіз альтернатив та прогнозувати діяльність підприємства. 6. Нові підходи до організації бізнесу, концентраційні процеси у сфері туризму обумовили необхідність систематизації передових підходів до маркетингової діяльності туристичних підприємств. Встановлено, що інформаційні технології, як один із сучасних бізнес-інструментів, забезпечують підтримку маркетингу двома основними способами: шляхом надання інформації, необхідної для прийняття маркетингових рішень, і забезпечення каналами для надання послуг новими способами. Визначено основні напрями використання маркетингової інформації в туризмі; виокремлено маркетингові функції; визначено різноманітні засоби реклами в Інтернеті; надано нове тлумачення поняттю "електронний бізнес" та основних його складових (е-маркетинг, е-комерція), які більш детально охарактеризовано з урахуванням галузевої специфіки. 7. Формальний підхід до застосування інформаційних технологій значно звужує можливості туристичних підприємств щодо оцінювання рівня якості послуг. З метою розширення термінологічної бази для практичного застосування уточнено поняття "управління якістю туристичних послуг" та з позицій системного підходу визначено термін "система управління якістю туристичних послуг". Запропоновано Інтернет-методику оцінки якості туристичних послуг споживачами. Змодельовано процес використання інформаційних технологій для забезпечення якості туристичних послуг з метою дотримання суб’єктами туристичної діяльності комплексу взаємодіючих і взаємодоповнюючих вимог, що формують якість. Раціональне застосування сучасних інформаційних технологій у діяльності підприємств дасть можливість задовольнити потреби споживачів послуг та забезпечити конкурентні переваги підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. 8. Виявлено необхідність використання в умовах конкуренції потужних інструментів і методів управління, що зумовило застосування найбільш прогресивного, радикального й універсального методу – реінжинірингу бізнес-процесів. У звязку з цим, встановлено інтеграційний характер інструментальних засобів підтримки реінжинірингу; розроблено алгоритм застосування інформаційних технологій у реінжинірингу бізнес-процесів підприємств, де важливим є взаємодія бізнес-процесів туристичного підприємства, ринку і споживачів. 9. Вагомі зміни в технології управління під впливом ІТ обумовлюють необхідність реструктуризації управління туристичними підприємствами. Результатом організаційного моделювання шляхом структурування бізнесу та впровадження організаційних змін є: автоматизація управління і створення на підприємстві інтегрованої управлінсько-інформаційної системи; модифікація організаційної структури управління туристичним підприємством з урахуванням різних типів реакцій за діями, що відбуваються на підприємстві в межах його організаційної структури. Такі загальновизнані типи реакцій, як: виробнича, конкурентна, стратегічна, інноваційна, підприємницька та адміністративна, а також нетрадиційні типи організацій (едхократична, багатомірна, партисипативна, підприємницька, мережева, віртуальна), вперше розглянуто відносно суб’єктів туристичної діяльності. Таким чином, застосування сучасних інформаційних технологій забезпечить моделювання якісно нової системи менеджменту та підвищення рівня активізації підприємницької діяльності в туристичній сфері. 10. Проблема практичних засад створення комплексної системи автоматизації управління бізнес-процесами потребує визначення етапів та встановлення черговості їх реалізації. У звязку з цим, розроблено алгоритм створення комплексної автоматизованої системи управління підприємством та встановлено вірогідність виникнення ризиків, що супроводжують процес її впровадження. Дотримання алгоритму дасть можливість уникати негативного впливу управлінських рішень на фінансові показники та партнерські взаємовідносини. 11. Ієрархічність розвитку туризму викликала необхідність проведення аналітичних досліджень застосування інформаційних технологій на чотирьох основних рівнях: мега-, макро-, мезо-, мікрорівнях. Визначено основні показники оцінки застосування ІТ на різних рівнях. Проведено аналіз тенденцій впливу інформаційних технологій на розвиток туризму, результати якого є підставою для удосконалення методологічних підходів оцінки ефективності використання інформаційних технологій у менеджменті суб’єктів туристичної діяльності. 12. Для вирішення технологічних та організаційних проблем, що виникають унаслідок застосуванням інформаційних технологій у системі менеджменту суб’єктів туристичної діяльності, запропоновано використання новітніх систем менеджменту, серед яких: функціонально-вартісне управління, бенчмаркінг, бізнес-інтелект, реінжиніринг, планування ресурсів підприємствами, управління ресурсами і взаємовідносинами підприємства, тотальне управління якістю, маркетинг взаємовідносин. Розкрито особливості застосування нових інструментів менеджменту при проектуванні систем управління субєктами туристичної діяльності. Встановлено, що на практиці суб’єкти туристичної діяльності шляхом інтеграції різних систем менеджменту створюють Інтернет-орієнтовну інформаційну систему. 13. Розроблено економіко-математичний інструментарій розподілу обсягу асигнувань на різні засоби реклами в мережі Інтернет з метою обґрунтованого вибору рекламного засобу в глобальній комп’ютерній мережі та розрахунку рекламного бюджету. Дієвість цієї моделі апробовано на одному з туристичних підприємств м. Києва. 14. Необхідність оцінювання існуючої ситуації в країні за основними напрямами застосування ІТ зумовила обґрунтування актуальності розроблення та визначення структури державної програми розвитку інформаційних технологій у туризмі. Розроблено методичні підходи до удосконалення її складових. Реалізація програми сприятиме розвитку нових механізмів державного регулювання у сфері інформаційних технологій. 15. Формування стратегії у сфері інформаційних технологій зумовлено посиленням впливу ІТ на бізнес-процеси суб’єктів туристичної діяльності. У результаті виявлено необхідність уточнення процесу розроблення ІТ-стратегії туристичного підприємства; розроблено основні етапи формування та реалізації стратегії у сфері інформаційних технологій; запропоновано перелік витрат та вимог, відповідно до яких повинно здійснюватись формування складових ІТ-бюджету. Розроблення та реалізація ІТ-стратегії узгодженої з бізнес-стратегією підприємства забезпечить довгострокове планування його діяльності. 16. Поступовий перехід до віртуальної економіки обумовив створення та функціонування віртуальних організацій (підприємств). У звязку з цим запропоновано та введено в науковий обіг дефініцію "віртуальна туристична фірма". Розроблено методичний інструментарій управління віртуальними туристичними підприємствами. Змодельовано взаємовідносини віртуальної туристичної фірми з суб’єктами зовнішнього середовища. 17. Активізація діяльності суб’єктів господарювання у сфері туризму щодо застосування новітніх інформаційних технологій та поглиблення теоретичних основ ітології та науки про туризм привело до необхідності уточнення дефініцій: "інформація", "економічна інформація", "середовище", "інформаційне середовище", "інформаційна система", "інформаційна технологія", "інформаційна інфраструктура", "електронний бізнес", "автоматизоване робоче місце", "управління якістю туристичних послуг", "система управління якістю туристичних послуг", "менеджмент субєктів туристичної діяльності", "система менеджменту суб’єктів туристичної діяльності", "ІТ-стратегія". | 