Результати дослідження дають можливість зробити такі висновки: 1. Усвідомлення специфіки обраної професії в системі вищої освіти можливе лише в процесі виконання студентами конкретних професійних дій, зумовлених необхідністю орієнтації навчання на модель сучасного фахівця. Професійне навчання студентів нефілологічних спеціальностей мовним стратегіям повинно будуватися на виявлених основних підходах вивчення мовних стратегій, якими є багатомовність людства (Арістотель, Алкуін), соціально-філософський підхід (Л.Фейєрбах), робота з гіпертекстом (О.О. Гокунь), готовність до іншомовного спілкування (Л.П. Гапоненко), соціальні мовні зв'язки (Г.О. Арсентьєва). Проаналізована проблема дозволила виявити підходи, що забезпечують найбільш повне впровадження іноземних мов у навчально-виховний процес педагогічного університету та забезпечують комплекс знань та вмінь, необхідних для здійснення адекватних мовлених дій з урахуванням специфіки майбутньої професії. 2. Ефективність інтенсифікації мовленєвих стратегій в сучасній професійній освіті забезпечує соціальне замовлення суспільства на учителів високої професійної майстерності. У дослідженні виокремлено сутність терміну „мовні стратегії”, які нами визначаються як особливий тип соціальної діяльності особи, яка здобула професійну освіту, має навички іншомовного спілкування та реалізує їх завдяки інтенсифікації міжнародних зв'язків. Мовні стратегії є прямі (стратегії запам’ятовування, пізнавальні, компенсаторні) та непрямі (метакогнітивні, емоційні, соціальні). Виділення мовних стратегій в окремий навчальний напрям засвідчує важливість їх інтенсифікації з конкретизуванням на вищу освіту, навчальний процес і навчальні дії. 3. Процес пошуку оптимального розв’язання проблемних завдань дозволив звернутися до зарубіжного досвіду впровадження мовних стратегій засобами інформаційних технологій у практику вищої школи згідно вимог Болонського процесу. Основними напрямами такого впровадження є: встановлення інтенсивних професійних педагогічних контактів між студентами різних країн; розширення доступу студентів до іноземної „мовної” матриці, що вивчається; налагодження міжнародних мовних телекомунікаційних зв'язків; нарощування можливостей реалізації індивідуального підходу в процесі вивчення мовних стратегій. Сутнісними аспектами впровадження інформаційних технологій у систему реалізації мовних стратегій є міжнародний характер, паралельність інформаційних технологій, їх доступність, гнучкість, модульність, якість. 4. Формування соціального мислення студента сучасного суспільства стимулює вивчення мовних стратегій засобами інформаційних технологій. Інформаційні технології характеризуються багатомовністю. Тому головними аспектами процесу інформатизації освіти є методологічний, економічний, технічний, технологічний, методичний і професійний. У ракурсі даного дослідження розкрито термін „інформаційні технології” – інформаційні ресурси для професійної підготовки студентів під час аудиторних та позааудиторних занять у вищій школі. У дисертації обґрунтовані умови оптимізації застосування інформаційних технологій в реалізації мовних стратегій у професійній освіті: забезпечення навчальних закладів комп’ютерними мережами та он-лайновськими програмами, забезпечення сучасними підручниками, що відповідають світовому стандарту, розробка та впровадження нових спецкурсів, інтеграція освітніх та інформаційно-комунікаційних технологій у практиці навчання студентів нефілологічних спеціальностей майбутній професійній діяльності. 5. Теоретико-методичне обґрунтування впровадження інформаційних технологій як засобу інтенсифікації мовних стратегій у навчально-виховному процесі вищої школи дозволив розробити та експериментально перевірити їх ефективність. Виявлений реальний стан дозволив констатувати про незадовільне володіння студентами мовними стратегіями за виокремленими показниками, а саме мотиваційним, змістово-навчальним та процесуальним. Визначено три рівні показників готовності студента до професійної освіти – високий, середній, низький. Високий характеризувався сформованістю знань та вмінь має високий потенціал знань із мовних стратегій; середній рівень забезпечено фундаментальними знаннями, вміннями та методами, але не завжди доцільне їх використання; низький указував на незадовільне засвоєння інформації про мовні стратегії та інформаційні технології, не обтяжуючи себе мотиваційними цінностями. Результати формувального експерименту підтвердили ефективність розробленої системи показників і рівнів професійної підготовки студентів до вивчення мовних стратегій засобами інформаційних технологій. 6. На теоретичному рівні доцільне запровадження спецкурсу „Мовні стратегії & інформаційні технології: професійне спрямування” для всіх вищих навчальних закладів, на методичному – забезпечити інформаційними технологіями та висококваліфікованими кадрами усі ланки системи освіти. Система професійної підготовки студентів до вивчення мовних стратегій засобами інформаційних технологій може бути використана для вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, частково – у загальних середніх та спеціальних професійних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми теорії та практики професійної підготовки студентів до навчання мовним стратегіям засобами інформаційних технологій. Перспективою подальшої науково-пошукової діяльності може виступити професійна підготовка студентів з даного напряму освіти у профільних навчальних закладах різних міністерств та відомств, розробка теорії та практика підготовки магістрів до майбутньої професійної діяльності у вищих навчальних закладах різного спрямування, вивчення засад мовних стратегій для викладання у загальноосвітніх навчальних закладах. | 