У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового питання вдосконалення інформаційного забезпечення системи державного управління. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення. 1. Визначено роль бюрократичної моделі управління у подальшому реформуванні інформаційного забезпечення державно-управлінських систем, яка традиційно забезпечує дієвість державно-владної вертикалі виконавчої влади у державному управлінні. Історичні традиції української бюрократії, що склались за часів радянської влади, виглядають як посттоталітарна бюрократія, що перетворює політичні цілі на цілі адміністрації. Виявлено основну проблему в розвитку інформаційного забезпечення синергетично-рефлексивних систем державного управління, яка полягає в суперечностях між визнаними тенденціями демократизації державного управління, пріоритетів служіння народу, що передбачає ефективну комунікацію та перехід на маркетингову модель інформаційного забезпечення державного управління, та механістичною бюрократичною моделлю управління з її монополією на інформацію, закритістю від громади та нав’язливою директивною комунікацією. 2. Наявність повноцінних комунікацій, що характеризуються, у першу чергу, зворотними зв’язками, об’єктивно необхідна та виступає як середовище здійснення комунікаційного менеджменту та маркетингу державних послуг. Комунікації у державному управлінні визначено як механізми, завдяки яким розвиваються відносини між керованою та керуючою підсистемами в системі управління разом із засобами передачі їх у просторі та часі, які здатні викликати синергетично-рефлексивні перетворення обох підсистем відповідно до поставленої мети. Маркетинг, застосовуваний у державному управлінні, задає нову, більш чітку систему цілепокладання, спрямовану на задоволення потреб громади. Комунікаційний менеджмент виступає як інструментарій державного управління в інформаційному суспільстві та забезпечувальним середовищем для здійснення маркетингової моделі державного управління. 3. Визначено, що подальший розвиток системи державного управління повинен ґрунтуватися на застосуванні сучасних інформаційних та комунікаційних технологій, а також на загальних тенденціях переходу до інформаційного суспільства. Це потребує розробки ефективної державної інформаційної політики з використанням нових інформаційних технологій, продуктів і послуг. Державна інформаційна політика передбачає, по-перше, реалізацію програми модернізації української інфраструктури, основними тенденціями якої є: зростання ролі Інтернету в системі науково-технічної інформації; розвиток корпоративного електронного ресурсу та електронних баз даних; інституціоналізація інформаційного простору, що продукує неформальні інституціональні норми. 4. Необхідність створення ефективної інформаційно-телекомунікаційної системи державного управління зумовлена об’єктивними причинами: внутрішньою інтеграцією інформаційної, аналітичної, експертної складових органів державної влади всіх рівнів; демократизацією органів державного управління, маркетизацією менеджменту державного управління, необхідністю утворення зворотного зв’язку в державному управлінні шляхом ефективних комунікацій. У сфері забезпечення комунікацій органів державного управління з користувачами державно-управлінських послуг найбільш завершеною та ефективною є електронний уряд. Проте досі не створено навіть об’єднувальних моделей СІАЗ, які функціонують за єдиними правилами гри на території всієї держави та забезпечують внутрішню інтеграцію в державних органах. Тому в процесі електронного врядування необхідно синхронно застосовувати синергетичні ефекти від використання ІКТ для розширення доступу до урядової інформації органами державної влади, надання послуг у режимі он -лайн, розширення громадської участі в державному управлінні. 5. Концепція формування інформаційного простору державного управління в аспекті формалізованої інтегрованої структури процесів управління, перетворення інформації і прийняття управлінських рішень є базою для аналізу і послідовного вдосконалення системи управління і заснована на таких позиціях: структурна декомпозиція виробничого процесу як об’єкта управління до рівня елементарних виробничих процесів, що лежать в основі кожного елементарного контуру управління; функціональна структуризація процесу управління, де кожна конкретна функція виявляється як одна із загальних управлінських функцій; формалізація документообігу як технології реалізації конкретних функцій управління на основі виділення типових операцій роботи над документами і реквізитами. Використання такої концепції в системі управління дасть змогу забезпечити функціональність організаційних систем та є передумовою для їх стандартизації як основи застосування в усіх сферах державного управління на території України. 6. Під новими засобами інформаційного забезпечення системи державного управління пропонуємо розуміти електронні діалогові засоби інформації (Videotex), інформаційні системи на компакт-дисках, інтерактивні мережні послуги, а також діалогові інформаційні мультизасоби, що з’явились останнім часом, подібні до інтерактивного телебачення. У дисертації доведено можливість застосування Інтернету в державному управлінні як найефективнішого і найбільш якісного засобу комунікацій. Це дає змогу як системі державного управління як надавачу інформації, так і споживачам з високим рівнем надійності: надавати та здійснювати інтерактивний доступ до інформаційного вмісту середовища; здійснювати персональне спілкування в цьому середовищі. 7. Виходячи з перспектив ефективного використання Інтернету в державному управлінні, в дисертації запропоновано функціональну схему розвитку основних інформаційних ресурсів. Вона повинна складатися з ресурсів керівництва профільного міністерства, інформаційно-аналітичного центру, центрального WEB-сервера. При цьому повинен формуватися «Великий довідник», який буде містити необхідну інформацію для прийняття оперативних управлінських рішень. В єдину систему пропонується об’єднати інформаційні ресурси підприємств та міністерств. Ресурси Інтернету будуть застосовуватись за такими напрямами: використання пошукових систем та каталогів Інтернету, проведення опитувань відвідувачів власного сервера, дослідження результатів телеконференцій, використання даних опитувань, що проводяться на інших серверах. Буде використана інформація за функціональними напрямами, плани та звітність підприємств. Планується проведення моніторингу з бюджетного фінансування. При такому підході в міністерстві слід створити спеціалізований структурний підрозділ з інформаційних технологій. 8. Запропоновано в сучасній системі державного управління використовувати Інтернет-маркетинг для формування точок зростання, виходячи з того, що створені нові організаційні структури на всіх рівнях виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування будуть сприяти виникненню нелінійної залежності між результатами та нелінійному зростанню ефективності. Застосування Інтернет-маркетингу дасть змогу подолати внутрішні суперечності діючої моделі управління, сприятиме зростанню зацікавленості державних службовців у результатах роботи та досягненню синергетично-рефлексивної взаємодії у керованій та керуючій підсистемах, забезпечить синергетичний ефект за рахунок економії на відсутності дублювання, тиражування однієї й тієї самої інформації. |