У результаті теоретичних та експериментальних досліджень з розвитку інформаційного забезпечення планування зрошення на основі використання просторово розподілених даних сформульовано наступні висновки: 1. Застосування просторово розподілених даних про стан посівів, розвиток сільськогосподарських культур та використання зрошуваних земель, отриманих обробленням космічних знімків пасивного методу дистанційного зондування Землі, є необхідним та доцільним для розвитку інформаційного забезпечення планування зрошення земель. 2. Точність розрахунків при використанні просторово розподілених даних залежить від відображальної здатності культури та розміру площі під ними. Розроблена методика наземних спостережень регламентує розмір площ під сільськогосподарськими культурами, що забезпечує потрібну точність прогнозування урожаю та визначення евапотранспірації за даними дистанційного зондування Землі з космосу. Встановлено, що при проведенні спостережень на площах 300-400 га під кукурудзою точність прогнозу урожаю з використанням космічних знімків становить 94 %, а при проведенні спостережень на площах 200-300 га точність визначення сумарного випаровування становить 92%. Таким чином, отримання за допомогою дистанційного зондування Землі з космосу якісної інформації для планування зрошення забезпечується веденням наземних спостережень на площах в середньому 300 га. 3. Показники, що необхідні для оцінки стану функціонування природних агро-меліоративних систем, визначаються у певних діапазонах спектра електромагнітного випромінювання: тип земної поверхні 0,45–0,67 м, ідентифікація культур 0,60–0,75 м, території фактичного зрошення 0,66–0,90 м, біомаса 0,70–1,50 м, індекс листкової поверхні 0,65–0,75 м, коефіцієнт культур 0,65–0,75 м, коефіцієнт водного стресу 8,00–15,00 м, альбедо 10,40–12,50 м, NDVI 0,66–0,90 м, температура поверхні 10,42–11,60 м. 4. Для визначення прогнозованого рівня урожаю за даними пасивного методу дистанційного зондування Землі застосовується метод розрахунку нормалізованого диференційного вегетаційного індексу та його спектрального розподілу у межах поля. Використовуючи науково обґрунтовані дані про потенційний (максимальний можливий) рівень урожаю на зрошенні і без зрошення для степової зони України, нами запропонована уточнена формула розрахунку прогнозованого рівня урожаю основних культур за спектральним розподілом. 5. На основі апробації алгоритму енергетичного балансу поверхні на пілотній території господарства „Джанкой” Джанкойського району АР Крим, доведена та реалізована (у стандартній програмі ERDAS IMAGINE) можливість використання космічних знімків для визначення та коригування значень сумарного випаровування з представленням результатів у вигляді електронних карт. 6. Запропоновано метод використання просторово розподілених даних у інформаційному забезпечені планування зрошення на різних просторово-часових рівнях, який базується на результатах теоретичних та експериментальних досліджень на пілотних територіях. Сферою застосування розробленого методу використання просторово розподілених даних є: річне та оперативне планування зрошення на рівні зрошувальних систем і господарств, планування використання водних та земельних ресурсів на зрошуваних територіях та у межах річкових басейнів, стратегічне планування використання зрошення на рівні зрошувальних систем та окремих регіонів. |