У Висновках викладаються найбільш важливі теоретичні положення дослідження, формулюються пропозиції щодо посилення інформаційної функції цивільного права, основними з яких є: 1. Інформаційна функція цивільного права може бути визначена як інформаційний напрямок впливу цивільного права на суспільні відносини та інформаційне соціальне призначення цивільного права. 2. Інформаційна функція цивільного права може бути розглянута за елементами її структури. Структуру інформаційної функції цивільного права становлять суб’єкт інформаційної функції цивільного прав, об’єкт інформаційної функції цивільного права, зміст інформаційної функції цивільного права, засоби реалізації інформаційної функції цивільного права. 3. Суб’єкт інформаційної функції цивільного права повинен мати більш високий ступінь організації порівняно з об’єктом інформаційної функції цивільного права, він повинен мати більшу різноманітність, у зв’язку з чим цілком виправданим уявляється звернення за висновками стосовно проектів нормативно-правових актів та узагальнень судової практики до експертних та наукових установ, проведення консультацій зі спеціалістами окремих сфер відносин, які регулюються цивільним правом, залучення саме до розробки актів цивільного законодавства вузькопрофільних спеціалістів специфічних галузей діяльності людини, використання при розробці актів цивільного законодавства соціологічної інформації, постійне підвищення теоретичного рівня усіх осіб, причетних до правотворчого процесу, загальне удосконалення організації та діяльності всіх суб’єктів останнього, підвищення юридичної техніки. Особливу важливість порівняно з іншими галузями права в урізноманітненні суб’єкта інформаційної функції цивільного права набуває правова пропаганда, урахування особливостей суб’єктів зі звичайним та компетентним рівнем правосвідомості. 4. Виокремлюються три аспекти впливу інформаційної функції цивільного права: орієнтаційний, програмний та прогностичний відповідно до трьох етапів поведінки, яка становить об’єкт інформаційної функції цивільного права та надається їхня характеристика, що дозволяє моделювати характер інформаційних потреб різних людей та їхніх інформаційних запитів, результатом чого може бути якісно новий підхід до побудови нормативно-правових актів цивільного законодавства та правових інформаційно-пошукових систем. 5. Особливістю цивільного права у порівнянні з іншими галузями права є максимальна можливість для суб’єкта самостійної оцінки цінності правової інформації. Інформаційна цінність принципів цивільного права є вищою у порівнянні з конкретними нормами цивільного права. Відчувається необхідність надання у ст. 3 Цивільного кодексу України визначень понять загальних засад цивільного законодавства, оскільки відсутність останніх суттєво збіднює
інформаційну функцію цивільного права, знижуючи в кінцевому підсумку ефективність цивільно-правового впливу на суспільні відносини. Необхідно визнати необхідність визначення у розділі 1 книги I Цивільного кодексу України понять соціальних та юридичних цілей цивільно-правового регулювання, правових цінностей, які захищаються цивільним правом, механізму дії кодексу, що сприятиме посиленню інформаційного впливу цивільного права на суспільні відносини, та можливість посилення інформаційної функції цивільного права завдяки включенню до інших нормативно-правових актів та цивільно-правових договорів розділів, присвячених фіксації спеціальних положень щодо регульованої актом цивільного законодавства специфічної сфери відносин, визначенню понять тих елементів концепції закону, які об’єктивно мають потребу у цьому, визначенню понять, що застосовуються у сфері відносин, яку регулюють зазначені договори.
6. Виокремлюються два аспекти змісту інформаційної функції цивільного права: загальна інформаційна дія цивільного права та інформаційна дія, що здійснюється через систему юридичних засобів, тобто через механізм правового регулювання. 7. З метою посилення інформаційної функції цивільного права великі акти цивільного законодавства, у першу чергу Цивільний кодекс, повинні найбільш повно виражати логічну структуру норм у порівнянні з підзаконними актами, в яких можливі досить значні перекручування логічної структури норм. 8. Цивільно-правова інформація може бути надлишковою. Надлишковість цивільно-правової інформації має як позитивні, так і негативі аспекти. Відносини, що регулюються цивільним правом, мають інформаційну своєрідність, а саме – необхідну надлишковість окремої інформації (роз’яснювальних положень, доповнень і дефініцій). 9. Суб’єктивне цивільне право є найважливішим елементом правового регулювання, відіграє важливу роль у його механізмі, і, таким чином, є важливим засобом реалізації інформаційної функції цивільного права. |
