Анотація до роботи:

Кучерявенко Р.О. Інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби (епізоотологія, діагностика та специфічна профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2003.

Дисертація присвячена вивченню епізоотологічних особливостей інфекційного ринотрахеїту (ІРТ) великої рогатої худоби та створенню й оцінці засобів діагностики та специфічної профілактики цієї інфекції. Проведено порівняльний епізоотологічний моніторинг ІРТ великої рогатої худоби в країнах різних континентів світу, в тому числі й в Україні. Визначено епізоотологічні особливості захворювання та встановлено ступінь розповсюдження герпесвірусу-1 в товарних та племінних господарствах. Вивчено форми клінічного прояву захворювання та локалізацію збудника інфекції в різних органах і тканинах хворої на ІРТ великої рогатої худоби. Розроблено технологію виробництва набору для діагностики ІРТ в РІФ. Встановлено етіологічну роль герпесвірусу-1 у спричиненні нервової форми ІРТ: виділено збудника з головного мозку та проведено його ідентифікацію. Розроблено технологію накопичення вірусу ІРТ, яка дозволяє отримати високо очищену і концентровану вірусну біомасу для виготовлення діагностичних і вакцинних препаратів. Вивчено профілактичну ефективність вакцини „Рипавак”, визначено оптимальну схему імунізації великої рогатої худоби та встановлені зміни імуно-гормональних показників у вакцинованих тварин.

1. Вивчено епізоотологічні особливості та перебіг інфекційного процесу при інфекційному ринотрахеїті великої рогатої худоби, розроблено та впроваджено в практику діагностичний набір для виявлення антигену вірусу ІРТ методом імунофлуоресценції, а також пакет нормативно-технічної документації по виробництву і використанню діагностикуму; вивчено ефективність вакцини "Рипавак" в управлінні епізоотичним та інфекційним процесом при ІРТ, визначено роль гормональної ланки в формуванні поствакцинального імунітету.

2. Інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби є значно поширеною інфекцією в світі: із 122 аналізованих країн (1996-2001 рр) щорічно реєстрували хворобу в 68,8-73,7% адміністративних регіонів; найвища інфікованість виявлялась в країнах Австралії і Океанії та Американському континенті, найменша – в Азії і Африці. В Європі 5 із 41 країни оздоровлено від цієї інфекції.

3. Україна є стаціонарно неблагополучною щодо ІРТ. Епізоотологічними особливостями інфекції є стаціонарність, поширеність в різних природо-кліматичних зонах, висока сприйнятливість до герпесвірусу тварин різновікових та статевих груп, переважний прояв клінічного перебігу інфекції серед тварин віком до одного року в перехідні періоди – зима-весна і літо-осінь та при дії на організм інфікованих тварин різних стрес-факторів.

4. Перебіг інфекційного процесу при ІРТ характеризується зміною стадійності та поліморфізмом клінічних форм залежно від локалізації патологічного процесу: респіраторної, генітальної, кон'юнктивальної і нервової. В одних стадах інфекція перебігає в скритій формі, в других – проявляться різноманітністю клінічних форм, або з переважаючим проявом однієї з них, в третіх - чітко виражений моноклінічний прояв інфекції.

5. Встановлено етіологічну роль герпесвірусу-1 у виникненні нервової форми ІРТ ВРХ в господарствах України. Епізоотологічна особливість цієї форми хвороби полягає в тому, що вона виникає після тривалого періоду неблагополуччя (3-6 років) господарств щодо герпесвірусу-1, виявляється у телят переважно в перші дні життя і рідше в 1-6 - місячному віці, може проявлятися одночасно з іншими клінічними формами перебігу ІРТ (респіраторною, генітальною та кон'юнктивальною). Виникнення менінгоенцефалітів обумовлено реплікацією вірусу в корі головного мозку.

6. Вперше розроблено, налагоджено та впроваджено в лабораторну практику "Набір для діагностики інфекційного ринотрахеїту-пустульозного вульвовагініту (баланопоститу) в реакції імунофлуоресценції", який включає: специфічний флуоресціюючий імуноглобулін, специфічну та негативну сироватки. За допомогою набору досліджено 1063 проб патологічного матеріалу з 11 областей України; з яких в 45,2% проб виявлено антиген вірусу інфекційного ринотрахеїту. При дослідженні в РІФ 1235 проб сперми з 24 племпідприємств штучного запліднення антиген вірусу ІРТ виявлено в 5,9%, що свідчить про широке розповсюдження і стаціонарне неблагополуччя України щодо цього захворювання.

7. Методом високошвидкісного ультрацентрифугування в градієнті щільності сахарози та інструментальної графічної реєстрації піків білків за допомогою проточного спектрофотометра й потенціометра виділено очищену та концентровану фракцію вірусу ІРТ з метою отримання активних та специфічних сироваток. Визначено плавучу щільність вірусу ІРТ штаму „Молдавський” в сахарозному градієнті, яка становить 1,212 г/см³, що характерно для герпесвірусів.

8. За допомогою модифікованого сульфатно-іонообмінного методу виділення імуноглобулінів, в порівнянні з сульфатно-хлороформним, сульфатно-риванольним та методом очищення за допомогою ПЕГ одержано чисту фракцію імуноглобуліну класу G і ФІТЦ-кон’югат з більшою в 2-4 рази активністю.

9. Використання вакцини "Рипавак" в неблагополучних щодо інфекційного ринотрахеїту господарствах приводить до зменшення клінічного прояву ІРТ у всіх його формах, сприяє утворенню колострального імунітету та забезпечує збереженість телят від 91,5 до 97,8%.

10. Формування специфічного імунітету у тварин, імунізованих вакциною „Рипавак”, супроводжується змінами функції системи гіпофіз-щитовидна залоза та глюкокортикоїдної функції гіпаталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи, які виявляються уже через 2 години після введення імуногену.