Анотація до роботи:

Морозов М.Г. Інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби у господарствах півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08. – епізоотологія та інфекційні хвороби .– Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню кератокон'юнктивітів у великої рогатої худоби в господарствах півдня України. Встановлено, що масові кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби в господарствах Одеської області спричинюють рикетсії (72,3%), хламідії (33,8%), диплобацила Моракса (8,0%) і рідко вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4%). Вивчено мікрофлору кон’юнктивального мішка хворих на кератокон'юнктивіти тварин. До інфекційних кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, на півдні України сприйнятлива велика рогата худоба усіх вікових груп, але частіше уражується молодняк віком від двох тижнів до одного року. Джерелом збудника інфекції є дорослі тварини та хворий молодняк.

Показано терапевтичну ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, з використанням ін’єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі, а також терапевтичну ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт на стадії виразки рогівки, з використанням ін’єкційних антибіотиків окситетрацикліну–200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів - екстракту алое і мареполіміелу, ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим та місцевого застосування окситетрациклінової очної мазі.

Встановлено, що рикетсіозний кератокон'юнктивіт супроводжується чітко вираженою імуносупресією. Доказано доцільність використання біостимуляторів і безпосередньо мареполіміелу при комплексному лікуванні телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт.

1. У дисертації теоретично та експериментально обгрунтовано етіологію масових кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби в умовах півдня України, вивчено клінічний прояв та особливості епізоотичного процесу, удосконалено методи терапії хворих тварин і систему протиепізоотичних заходів.

2. На території Одеської області інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби мають широке розповсюдження: вони зареєстровані в 17 з 26 районів області.

3. Масові інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби в господарствах Одеської області спричиняють як самостійно, так і в асоціаціях рикетсії (72,3%), хламідії (33,8%), мораксели (8,0%) і вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4%). Інфекційний процес ускладнюється паличкоподібною і кокоподібною секундарною мікрофлорою (Escherichia coli, Corynebacterium xerosis, Corynebacterium bovis, Bacillus subtilis, Bacillus brevis, Bacillus larvae, Bacillus megaterium, Bacillus stearothemophilus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus faecium, Streptococcus sp.,гр.N).

4. Перебіг і клінічні ознаки кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, між собою схожі. Для рикетсіозного кератокон'юнктивіту у великої рогатої худоби характерна стадійність розвитку патологічного процесу (серозно – катаральна, ерозії рогівки, клітинної інфільтрації, дозрівання абсцесу, виразки рогівки, рубця рогівки). Така стадійність інколи спостерігається і при хламідійному кератокон'юнктивіті. При мораксельозному кератокон'юнктивіті стадійності нами не встановлено. Рикетсіозний кератокон'юнктивіт супроводжується чітко вираженою імуносупресією.

5. На півдні України до інфекційних кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, сприйнятлива велика рогата худоба усіх вікових груп, але частіше уражується молодняк віком від двох тижнів до одного року. Джерелом збудника інфекції є дорослі тварини та хворий молодняк. Масові інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби відмічаються в квітні – вересні. В інші місяці року захворювання реєструються, але не набувають масового характеру.

6. Терапевтична ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, з використанням ін’єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі становить на серозно-катаральній стадії 100,0%; клітинної інфільтрації - 100,0%; дозрівання абсцесу рогівки - 100,0% і виразки рогівки - 86,7%. При традиційному методі лікування з використанням ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М. Авроровим і місцевим застосуванням тетрациклінової очної мазі ефективність становить відповідно 100,0%,100,0%, 100,0%, 80,0% і 66,6%. Запропонований нами метод дає можливість скоротити термін лікування на 1,1-2,7 дня.

7. Терапевтична ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт на стадії виразки рогівки, з використанням ін’єкційних антибіотиків окситетрацикліну–200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів - екстракту алое і мареполіміелу, ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим та місцевого застосування окситетрациклінової очної мазі, становить 100,0%, що у порівнянні з традиційним методом, при якому використовували ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М. Авроровим і місцево тетрациклінову очну мазь, на 33,4% вища і дає можливість скоротити термін лікування на 1,7-3,3 дня.

8. Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератокон'юнктивіт, з використанням ін’єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі становить 92,0%, що у порівнянні з традиційним методом, при якому використовували ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М. Авроровим і місцево застосовували тетрациклінову очну мазь, на 12,0% вища і дає можливість скоротити термін лікування на 3,8 дня.

9. Результати проведених досліджень свідчать, що лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт з використанням 1% очної окситетрациклінової мазі два рази на добу, ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М.Авроровим один раз у п’ять днів, ін’єкційного розчину енроксилу 5% у дозі 1 мл/20 кг живої маси тварини підшкірно один раз на добу, протягом шести днів, та біостимулятора мареполіміелу (ін’єкційного розчину) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно 1 раз у п’ять днів, є більш ефективним в клінічному та в імуно-реабілітаційному відношенні і пропонується нами для широкого використання у ветеринарній офтальмології.

10. Використання мареполіміелу при комплексному лікуванні телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, підвищує імунологічну реактивність організму. У хворих тварин збільшується кількість Т- і В лімфоцитів, гамаглобулінів, підвищується фагоцитарна активність нейтрофілів. Це свідчить про доцільність застосування цього препарату у ветеринарній офтальмології.

Публікації автора:

1. Морозов М. Г. Характеристика мікрофлори очей у телят, хворих на кератокон'юнктивіти // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. - Біла Церква, 1998. - Вип.5.- Ч. 2. - С. 184-186.

2. Морозов М. Г. Епізоотологія кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби в господарствах півдня України // Ветеринарна медицина України. - 1999.- № 5.- С. 12-13.

3. Морозов М. Г. Ефективність використання егоцину L. A. ін’єкційного для профілактики та лікування масових кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1999.- № 7.- С. 36-37.

4. Морозов М. Г., Атамась В.Я. Динаміка імунологічної реактивності організму телят, хворих на кератокон’юнктивіти, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. / ОДСГІ. - Одеса, 2000. - Вип. 4 (9). - С. 170-176.

5. Морозов М.Г. Ефективність комплексної терапії тварин, хворих на кератокон’юнктивіти // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. / ОДСГІ. - Одеса, 2001. - Вип. 4 (14). - С. 178-184.

6. Морозов М. Г. Клінічний прояв і диференційна діагностика при масових кератокон’юнктивітах великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. / ОДАУ. - Одеса, 2001. - Вип. 5 (16). - С. 21-26.

7. Морозов М.Г., Атамась В.Я. Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератокон'юнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України / Одеса: КЦ “Акваріум ”, 2002. – 20 с.