Результати теоретико-емпіричного дослідження дали змогу дійти таких висновків: 1. У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання з визначення відмінностей у переживанні почуття провини на підставі аналізу різнорівневої структури особистості. В результаті дослідження виділено два типи переживання особистістю почуття провини: спрямованість провини на саму себе і спрямованість на переживання провини перед іншими людьми та три особистісних профілі переживання: лідируючий, збудливий, вразливий на ґрунті врахування особливостей поєднання характеристик почуття провини та індивідуально-психологічних властивостей конкретної людини. 2. Здійснено теоретичний аналіз поняття провини шляхом систематизації основних підходів і аспектів її вивчення. Цей аналіз дав змогу розкрити основні аспекти дослідження поняття провини, а саме: характеристики, компоненти і функції, а також детермінанти його виникнення. До емпіричного дослідження почуття провини включено особливості прояву переживання (зовнішнє вираження, фізіологічні реакції, рівень вияву провини), його кількісні, якісні і змістові його характеристики й індивідуально-психологічні властивості особистості, котра переживає почуття провини. 2. З’ясовано, що у досліджуваних молодих людей переважають низький рівень вираження тривалості та середній рівень інтенсивності переживання почуття провини. Серед ознак переживання провини домінує стан внутрішньої важкості, що дістає зовнішній прояв у міміці, поведінці, вербальному вираженні. У змістових характеристиках переживання особистістю почуття провини розрізняються його моральний і екзистенціальний зміст (при їх домінуванні), а також невротичний зміст. В якісних характеристиках розкривається спрямованість почуття провини – це провина перед іншими людьми або перед самою собою. 4. Встановлено статистично значущі кореляційні зв’язки між показниками характеристик почуття провини і показниками індивідуально-психологічних властивостей на всіх рівнях структури особистості. Цей зв’язок найбільш виразний з показниками нервової системи та характерологічними особливостями. Високі показники почуття провини пов’язані з чутливістю нервової системи, а також з емотивністю, тривожністю і застряганням особистості. Такий зв’язок підтверджується і факторним аналізом – зокрема, виділенням фактора “Емоційна чутливість”, який включає тривалість почуття провини, показник чутливості нервової системи, емотивні та тривожні особливості характеру, і фактора “Експресивність”, до складу якого входять і показник зовнішнього прояву провини і низка особистісних характеристик: зокрема, збудливість, циклотимність та екзальтованість в особливостях характеру. 5. Як показало дослідження, типи міжособистісних взаємин по різному пов’язані з показниками почуття провини. Чим вищу агресивність та підозріливість у взаєминах виявляють респонденти, тим інтенсивніший прояв у них почуття провини і вищий рівень усвідомленості його зовнішнього вираження. Особистостей, котрі виявляють сором’язливість, покірливість та схильність брати на себе чужі обов'язки у відносинах з іншими людьми, так само характеризує висока інтенсивність вираження почуття провини. Отже, посилення почуття провини пов’язане або з проявами агресивності у стосунках, або, навпаки, із залежністю від інших, невмінням людини себе відстояти. 6. Виділено два типи переживання особистістю почуття провини за його спрямованістю (провина перед самою собою й перед іншими людьми) шляхом порівняння показника інтенсивності почуття провини з якісними та змістовими характеристиками цього почуття. У разі низької та середньої інтенсивності почуття провини спостерігається переживання провини перед іншими людьми, а високі показники інтенсивності почуття – зумовлюють провину перед самою собою. 7. Визначено особистісні профілі переживання почуття провини з низьким, середнім та високим рівнем інтенсивності, що зумовлюється властивостями нервової системи, типом міжособистісних відносин, особливостями характеру і ціннісними переживаннями особистості. Показники виділених профілів відрізняються за t - критерієм Ст’юдента. В результаті дослідження виділено такі особистісні профілі переживання провини: лідируючий профіль з низьким рівнем інтенсивності провини, збудливий – з середнім рівнем і вразливий – з високим рівнем. 8. Показано наявність статевих відмінностей у переживанні почуття провини. У жінок вираження показників тривалості та інтенсивності почуття провини є вищим, ніж у чоловіків. Крім того, жінки мають більше зовнішнє вираження почуття провини, у них переважають моральні і невротичні за змістом переживання, тоді як у чоловіків домінує екзистенціальне переживання провини. До того факторний аналіз показав, що у чоловіків фактор застрягаючої інтенсивності характеризується інтенсивністю вияву почуття провини, а у жінок фактор емоційної чутливості визначається такою характеристикою почуття провини, як тривалість. 9. На підставі даних про особливості переживання особистістю почуття провини запропоновано основні напрямки аналізу переживання цього почуття, які можуть бути підґрунтям програми роботи з корекції переживання провини і вироблення практичних рекомендацій. Такий аналіз передбачає: - врахування показників характеристик почуття провини і деяких показників індивідуально-психологічних властивостей особистості під час проведення діагностичних процедур з визначення особливостей почуття провини та його впливу на емоційну сферу; - обрання відповідної форми роботи (індивідуальної або групової), напрямку психокорекційної допомоги, змістового наповнення методичного матеріалу відповідно до типу й особистісного профілю переживання почуття провини у випадках, коли це переживання є травмуючим для особистості або заважає її зростанню. Подальший науковий пошук може бути пов’язаний з поглибленим вивченням якісних і змістових характеристик почуття провини, їх зв’язку з особистісними характеристиками, що дасть змогу використати отримані наукові знання для підвищення ефективності індивідуальної та групової роботи з психокорекції переживання особистістю почуття провини. | 