Анотація до роботи:

Ткач Б.М. Індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості молоді з адиктивною поведінкою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. – Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України. – Київ, 2006.

У роботі, з опорою на системний підхід, вивчено соціальну ситуацію розвитку, виявлено індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості молоді з адиктивною поведінкою.

Вивчення соціальної ситуації розвитку цієї категорії молоді показало, що передумовами вживання нею психоактивних речовин є: неповна сім’я; вживання психоактивних речовин членами сім’ї; сімейні конфлікти та недостатність близьких взаємин між батьками і дітьми; неправильний стиль сімейного виховання; погана успішність у навчанні.

Психологічна діагностика показала, що для молоді, яка епізодично вживає алкоголь і палить, характерним є: надмірна орієнтація на вплив середовища; неконформні тенденції у міжособистісних взаєминах; тенденція до поглиблення домінуючих, агресивних і незалежних рис поведінки з частковим усвідомленням своїх диз’юнктивних і неконформних тенденцій; більш яскраво виявлені акцентуації характеру; домінування деструктивної агресії над конструктивною; послаблений контроль своєї поведінки, низький рівень емпатії та схвалення агресивної поведінки взагалі; домінування екстернального локус-контролю; незбалансованість полярних провідних тенденцій та проблеми в особистісному зростанні.

Нейропсихологічна діагностика виявила, що у групах, які епізодично вживають алкоголь і палять, спостерігається тяжіння до контекст-залежного стилю прийняття рішень у дівчат-правшів та контекст-незалежного – у хлопців-правшів. Це вказує на дисфункцію лівої лобної ділянки мозку та свідчить про реверсію гендерної дихотомії когнітивного стилю серед адиктів. Крім того, нейропсихологічна діагностика виявила, що у правшів чоловічої статі спочатку в онтогенезі формується контекст-незалежний стиль прийняття рішень у невизначених ситуаціях з вільним вибором, який згодом трансформується у контекст-залежний. Водночас у правшів жіночої статі протягом усього життя спостерігається контекст-незалежний стиль прийняття рішень.

Запропоновано концепцію побудови комплексних програм психопрофілактики адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоров’я з урахуванням індивідуально-психологічних та нейропсихологічних особливостей молоді. Розроблено комплексну програму психопрофілактики адиктивної поведінки молоді “Образ власного Я”.

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове системне розв’язання проблеми психопрофілактики адиктивної поведінки молоді, яке полягає в поєднанні результатів психодіагностики, нейропсихологічної діагностики та аналізу соціальної ситуації розвитку молоді. Встановлено індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості з урахуванням вікових та гендерних відмінностей між молоддю, яка не вживає психоактивних речовин і тією, що їх вживає. Дані, отримані у дисертаційному дослідженні, дали можливість розробити і реалізувати комплексну програму психопрофілактики основних форм адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоров’я молоді “Образ власного Я”.

2. Виявлено, що спонукальними причинами бажання спробувати наркотики є цікавість (71%) та приклад друзів чи знайомих (29%). Особи, які вперше запропонували спробувати наркотики — друзі (49,2%), знайомі, старші за віком (34%) та однолітки (16,8%). Переважно вживають і пробують наркотики на вулиці (36%), на дискотеці (31%), у себе вдома (11%), в однолітків вдома (11%) та в барі (11%).

3. Вивчення соціальної ситуації розвитку сучасної молоді показало, що передумовами вживання нею психоактивних речовин є:

4. неповна сім’я;

5. вживання психоактивних речовин членами сім’ї;

6. сімейні конфлікти та недостатність близьких взаємин між батьками і дітьми;

7. неправильний стиль сімейного виховання;

8. погана успішність у навчанні.

9. Психологічна діагностика показала, що для молоді, яка епізодично вживає алкоголь і палить, характерним є:

1. надмірна орієнтація на вплив середовища;

2. неконформні тенденції у міжособистісних взаєминах;

3. тенденція до поглиблення домінуючих, агресивних і незалежних рис поведінки з частковим усвідомленням своїх диз’юнктивних і неконформних тенденцій;

4. більш яскраво виявлені акцентуації характеру;

5. домінування деструктивної агресії над конструктивною;

6. послаблений контроль своєї поведінки, низький рівень емпатії та схвалення агресивної поведінки взагалі;

7. домінування екстернального локус-контролю;

8. незбалансованість полярних провідних тенденцій та проблеми, пов’язані з особистісним зростанням.

Нейропсихологічна діагностика виявила, що у правшів чоловічої статі спочатку в онтогенезі формується контекст-незалежний стиль прийняття рішень у невизначених ситуаціях з вільним вибором, який згодом трансформується у контекст-залежний. Водночас у правшів жіночої статі протягом усього життя спостерігається контекст-незалежний стиль прийняття рішень.

У групах, які не вживають психоактивних речовин, серед дівчат правшів переважає контекст-незалежний вибір, серед хлопців-правшів, у порівнянні з дівчатами, домінує більш контекст-залежний вибір. Зазначені тенденції у когнітивному стилі відповідають типовій гендерній дихотомії і свідчать про гармонійний розвиток ЦНС цих хлопців та дівчат.

У групах, що епізодично вживають алкоголь і палять, спостерігається тяжіння до контекст-залежного вибору у дівчат-правшів та контекст-незалежного – у хлопців-правшів. Це вказує на дисфункцію лівої лобної ділянки мозку та свідчить про реверсію гендерної дихотомії когнітивного стилю серед адиктів.

6. Врахування індивідуально-психологічних та нейропсихологічних, а також вікових та гендерних особливостей молоді, яка не вживає психоактивних речовин і тієї, що епізодично вживає алкоголь і палить, дало можливість розробити ефективну комплексну програму психопрофілактики її адиктивної поведінки “Образ власного Я”. У експериментальній групі під впливом профілактичної програми, а також порівняно з контрольною групою зменшилися показники таких форм агресії: фізична агресія (р=0,001), опосередкована агресія (р=0,001), роздратованість (р=0,01), підозрілість (р=0,001) та вербальна агресія (р=0,001). Вибірка якісно і кількісно репрезентує генеральну сукупність, що було досягнуто врахуванням таких позапсихологічних характеристик популяції, як її біологічні та соціокультурні особливості. З метою зменшення впливу перешкод на результати дослідження було враховано особливості молоді та виконано всі вимоги формуючого експерименту. Це свідчить на користь високої внутрішньої та зовнішньої валідностей формуючого експерименту і дозволяє отримані результати поширити на всю молодь, а не лише на представників даної вибірки. Вищенаведене дає підстави оцінювати психопрофілактичну програму “Образ власного Я” як ефективну.

Надійність та вірогідність результатів психологічної та нейропсихологічної діагностик дають підстави для використання їх як методологічної основи подальшої розбудови психопрофілактики адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоров’я молоді України.

Публікації автора:

1. Ткач Б.М. Сучасні погляди на проблему адиктивної поведінки учнівської молоді // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. — 2003. — № 18. — С. 114—117.

2. Ткач Б.М. Сучасний стан проблеми адиктивної поведінки в Україні // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. — К.: 2003. — Т.5, №4. — С. 329—334.

3. Ткач Б.М. Основні напрямки психопрофілактики адиктивної поведінки та робота з практично здоровою молоддю // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. — К.: 2004. — Т.6, №1. — С. 309—315.

4. Ткач Б.М. Концепції адиктивної поведінки учнівської молоді // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології
   ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. — К.: 2004. — Т.7, №3. — С. 232—243.

5. Ткач Б.М. Індивідуально-психологічні властивості особистості та соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки учнівської молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. — К.: 2003. — Т.6, №4. — С. 334—339.

6. Ткач Б.М. Агресивність як один із чинників виникнення адиктивної поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. — К.: 2003. — Т.6, №5. — С. 349—355.

7. Ткач Б.М. Індивідуально-психологічні особливості учнівської молоді, схильної до адиктивної поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. — К.: 2003. — Т.6, №6. — С. 359—366.

8. Ткач Б.М. Принципи побудови та оцінка ефективності програми психопрофілактики основних форм адиктивної поведінки учнівської молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. — К.: 2003. — Т.6, №7. — С. 330—338.

9. Ткач Б.М. Нейропсихологічні чинники виникнення адиктивної поведінки учнівської молоді // Актуальні проблеми психології. Том. V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. Випуск 3 / За ред. Максименка С.Д. — К.: Міленіум, 2004. — С. 204—211.