Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Стоматологія


710. Спічка Ірина Анатоліївна. Індивідуальна профілактика рецидивів хронічного катарального гінгівіту у дітей: дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Інститут стоматології АМН України. - О., 2004.



Анотація до роботи:

Спічка І.A. Індивідуальна профілактика рецидивів хронічного катарального гінгівіту у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена експериментальному та клініко-лабораторному обґрунтуванню індивідуальної протирецидивної профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, що забезпечують стабільну нормалізацію захисних функціональних реакцій в порожнині рота за рахунок використання на різних етапах адаптогенних препаратів різного характеру дії в сполученні з постійним електричним струмом фізіологічної величини. Профілактика та лікування проводяться при цьому як лікарем-стоматологом, так і в домашніх умовах пацієнтами, що підвищує їх відповідальність за результат. Показано, що у дітей 12 і 15 років запропонований лікувально-профілактичний комплекс забезпечує високий пародонтопротекторний ефект за індексом кровотечі відповідно 78,4 % та 72,9 %, посилення дифузійного переносу лецитин-каротинових препаратів в тканини пародонту. Підвищена проникність зникає після припинення курсу постійного електричного струму фізіологічної величини, виконавши "транспортну" функцію. Зниження гіпоксії характеризується збільшенням оксигемоглобіну і зменшенням метгемоглобіну в мікрокапілярному руслі. Відзначено нормалізацію біохімічних показників ротової рідини, що свідчить про зниження перекисного окислення ліпідів, підвищення антиоксидантного захисту, стабілізації лізосомальних мембран і зменшення рівня запалення. Про нормалізацію функціональних реакцій у порожнині рота свідчать перехід "негативної" гіперемії мікрокапілярного русла під дією жувального навантаження в "позитивну", нормалізація зарядового стану клітин букального епітелію та ін.

В дисертаційній роботі представлено теоретичне обгрунтування і нове рішення актуальної наукової задачі – підвищення ефективності лікування і профілактики рецидивів хронічного катарального гінгівіту у дітей шляхом поєднання етапів спеціалізованої лікарської допомоги з індивідуальною профілактикою, що проводиться в домашніх умовах.

1. Запропоновано і патогенетично обґрунтовано 2-етапне лікування і профілактика ХКГ у дітей, при яких практично відсутнє рецидивування, за рахунок того, що додатково до спеціалізованої допомоги використовувався в домашніх умовах постійний струм фізіологічної величини, що тимчасово збільшував проникність слизової тканин пародонту, в сполученні з комплексом антиоксидантів і біогенних стимуляторів з різним характером дії.

2. Проведені епідеміологічні дослідження у дітей 12 і 15 років 27 районів Одеської області показали, що поширеність ураження тканин пародонту постійно зростає. У 2000 році кількість 12-річних дітей Одеської області з інтактним пародонтом склала 28,4 %, а у 15-річних - 34,2%. При цьому тільки симптом запалення - зміна кольору і рельєфу ясен (без кровоточивості і зубного каменю) - був зафіксований в 16,6 % випадках у 12-річних і в 12,5 % у 15-річних. Поширеність симптому кровотечі відзначено у 48,8 % 12-річних дітей при інтенсивності 1,27±0,05 секстанта на одного обстеженого, а у 15-річних- 41,0 % при інтенсивності 1,02±0,03 секстанта. Поширеність зубного каменю складала відповідно 26,6 % і 38,0 % з інтенсивністю ураження 0,5±0,09 і 0,9±0,07 секстанта на одну 12- і 15-річну обстежену дитину. Пародонтальні кишені виявлені в поодиноких випадках.

3. В експериментальних дослідженнях встановлено, що сполучення постійного струму фізіологічної величини, що коректує мембранний потенціал клітин і короткочасно збільшує проникність тканин пародонту для препаратів, з комплексом антиоксидантів-біостимуляторів потенціює їх дію, забезпечуючи високу ефективність, яка перевищує ефективність їх окремої дії. Ступінь атрофії альвеолярного паростка щурів складав при цьому 19,3±1,6 %, загальна протеолітична активність в гомогенатах ясен знизилась з 4,6±0,7 нкат/л до 2,1±0,4 нкат/г, рівень МДА - з 45,4±3,6 нкат/г до 27,5±1,9 нкат/г, активність СОД - підвищилась в 2,3 рази.

4. Показано, що запропонований лікувально-профілактичний комплекс забезпечує високий пародонтопротекторний ефект, який у 12-річних дітей за індексом кровотечі склав 78,4%, а у 15-річних - 72,9 %. При цьому відзначено поліпшення мікроциркуляції крові в капілярному руслі і короткочасне збільшення проникності слизової, що забезпечує посилення дифузійного переносу лецитин-каротинових комплексів в тканини пародонту. Підвищена проникність зникає після припинення курсу ПЕСФВ, виконавши "транспортну" функцію. Зниження гіпоксії характеризується збільшенням оксигемоглобіну і зменшенням метгемоглобіну в мікрокапілярному руслі.

5. Відзначено нормалізацію біохімічних показників ротової рідини, що свідчить про зниження перекисного окислення ліпідів, підвищення антиоксидантного захисту, стабілізацію лізосомальних мембран і зменшення рівня запалення. Вміст білка в ротовій рідині після курсу терапії зменшився в 2,8 рази у 12-річних дітей та в 2,5 рази - у 15-річних, активність еластази зменшилась відповідно в 3,0 рази та 2,5 рази, кислої фосфатази - в 3,0 рази та 1,9 рази відповідно, активність СОД - збільшилась в 2,6 рази та 2,4 рази, активність каталази - в 1,98 рази та в 2,04 рази, концентрація МДА - зменшилась з 4,12 ммоль/мл до 1,05 ммоль/мл та з 3,67 ммоль/мл до 0,95 ммоль/мл відповідно.

6. Про нормалізацію функціональних реакцій у порожнині рота в результаті застосування досліджуваного комплексу свідчать перехід "негативної" гіперемії мікрокапілярного русла під дією жувального навантаження, в "позитивну", зменшення пофарбування зубів метиленовою синьою (кількісна оцінка ТЕР-тесту), нормалізація зарядового стану клітин букального епітелію (50,3 % рухливих ядер КБЕ, відношення амплітуд електрофоретичного зміщення плазмолем і ядер КБЕ 1,7 у 12 років і 57,2 % і 1,59 у 15 років відповідно).

7. Отримані результати дозволяють рекомендувати для застосування в клініці дитячої стоматології розроблену методику і схему застосування терапевтичного комплексу, що дозволяє підвищити ефективність лікування, збільшити період ремісії і відповідальність самого хворого за кінцевий результат лікування.

Публікації автора:

  1. Деньга О.В., Спичка И.А. Индивидуальная профилактика и лечение хронического катарального гингивита у детей в домашних условиях // Вісник стоматології. - 2003. - № 4. - С. 79-85. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні клініко-лабораторних досліджень, статистичній обробці та аналізі результатів, підготовці статті до друку.

  2. Деньга О.В., Спичка И.А., Макаренко О.А. Экспериментальное клинико-лабораторное обоснование использования постоянного электрического тока с физиологическими параметрами в профилактике и лечении гингивита у детей // Вісник стоматології. - 2004. - № 1. - С. 72-77. Участь здобувача в проведенні клініко-лабораторних обстежень, лікуванні дітей, аналізі результатів, їх статистичній обробці, написанні статті.

  1. Деньга О.В., Спичка И.А., Иванов В.С., Горохивский В.Н., Жук Д.Д., Николаева А.В. Заболеваемость тканей пародонта и состояние гигиены полости рта у детей Одесской области // Український стоматологічний альманах. - 2004. - № 1. - С. 51-55. Участь здобувача в проведенні епідеміологічних досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів, що стосуються захворювань пародонту у дітей .

  2. Деньга О.В., Иванов В.С., Горохивский В.Н., Анисимова Л.В., Спичка И.А., Жук Д.Д., Кононенко А.Е., Николаева А.В. Мониторинг стоматологической заболеваемости у детей Украины (сообщение первое) // Дентальные технологии. - 2003. - № 6. - С. 2-6. Здобувач брала участь в проведенні клініко-лабораторних досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті.

  3. Деньга О.В., Деньга Э.М., Левицкий А.П., Спичка И.А. Количественная оценка цветовых параметров окрашивания эмали зуба при ТЭР-тесте и его разновидностях у детей // Вісник стоматології. - 1994. - № 1. - С. 53-55. Участь здобувача в проведенні експериментальних досліджень, аналізі результатів, написанні статті.

  4. Спічка І.А. Застосування зубної пасти з лецитином та b-каротином у комплексі лікувально-профілактичних засобів у дітей / Тези доп. 63-ї підсумкової студентської наук. конф. ОДМУ. - 1994. - С. 95.

  5. Дєньга О.В., Анісімова Л.В., Спічка І.А., Іванов В.С., Жук Д.Д. Захворюваність тканин пародонту у дитячого населення України / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. "Епідеміологія основних стоматологічних захворювань". - Івано-Франківськ, 2004. - С. 29-31. Здобувач брала особисту участь в проведенні клініко-лабораторних обстежень дітей,аналізі результатів, підготовці матеріалів до друку.

  6. Косенко К.Н., Деньга О.В., Иванов В.С., Горохивский В.Н., Анисимова Л.В., Спичка И.А., Жук Д.Д., Кононенко А.Е., Николаева А.В. Мониторинг стоматологической заболеваемости у детей Украины / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. "Епідеміологія основних стоматологічних захворювань". - Івано-Франківськ, 2004. - С. 18-20. Участь здобувача полягає в проведенні клініко-лабораторних обстежень, аналізі результатів, що стосується захворювань пародонту у дітей..