1. Вивчено основні кластери клітин імунітету (СD3, CD4, CD8, TcR1, TcR2, CVI, IgM, IgG та IgA), динаміку розвитку цих компонентів клітинного імунітету у SPF курчат після інфікування патогенним збудником та щеплення атенуйованою вакциною проти сальмонельозу. Отримані дані про особливості складу кластерів за постінфекційного та поствакцинального імунітетів у птиці, визначена роль певних кластерів на різних етапах формування імунітету. Розроблено двоступеневий метод імуногістохімічної індикації сальмонельозного антигена в зрізах із тканин, інфікованих збудником сальмонельозу птиці шляхом використання поліклональних імуноглобулінів. Визначені строки та місця максимального накопичення антигена, що підвищує ефективність діагностики захворювання та удосконалює експертизу продуктів забою птиці, контамінованих сальмонелами. 2. У селезінці контрольних неінфікованих SPF курчат між 1-ю та 8-ю добами їхнього життя різко зростала кількість клітин з маркерами CD3, CD4, CD8, CVI, IgG. З 15-ї доби майже вдвічі зменшувалася кількість клітин з маркером IgA, яка потім помітно підвищувалася на 17-у – 51-у доби (0,263±0,063 % на 51-у добу). 3. У бурсі Фабриціуса SPF курчат з 13-ї по 51-у доби спостерігалося стабільне зменшення вмісту клітин з маркерами CD3, CD4 та CD8. Кількість клітин з маркером CVІ незначна та була з 15-ї по 51-у доби практично на рівні одноденних курчат (16,085±0,239 % на 51-у добу). Істотно, але короткочасно, на 8-у–13-у доби збільшувалася кількість клітин з маркерами IgG (1,012±0,158 % на 10-у добу). Отже склад клітин із маркерами у фабрицієвій бурсі коливався, що свідчить про наявність у ній певних ознак зростання кількості кластерів залежно від віку, причиною чого могла бути відсутність антигенної стимуляції у SPF курчат. 4. Найбільш низька кількість усіх досліджених кластерів клітин селезінки була в одноденних курчат. На 8-у добу їхня кількість виходила на певні стартові рівні, які у 2-5 разів перевищували значення кластерів у одноденних курчат. У фабрицієвій бурсі така закономірність не спостерігалась, і тільки вміст клітин з маркерами імуноглобулінів у цьому органі помітно зростав, починаючи з 13-ї доби для IgG від 0,496±0,083 (1-а доба) до 0,740±0,046 (51-а доба) та для IgA від 0,019±0,003 (1-а доба) до 0,188±0,036 (на 51-у добу). 5. Імунітет у щепленої птиці відрізнявся від такого в зараженої більшою кількістю клітин з маркерами CD8 та ІgG у бурсі Фабриціуса, а в селезінці – клітин з маркерами ТсR2, IgM, IgA, CD8, CVI, CD3. 6. За даними визначення вмісту різних імунокомпетентних клітин у селезінці та бурсі Фабриціуса після імунізації курчат проти сальмонельозу, на відміну від зараженої птиці, швидше розвивався процес формування глобулінпродукуючих клітин. При цьому переважну роль відігравала бурса Фабриціуса. Важливе значення в створенні захисту проти сальмонельозу відігравали також секреторні імуноглобуліни, найбільший відсоток яких продукувався в бурсі (7,263±0,045 % на 21-у добу) і менша частина в селезінці (0,606±0,013 % на 51-у добу). 7. Кількість глобулінпродукуючих клітин (IgG) у бурсі Фабриціуса стабілізувалася на максимальному рівні в імунізованих та інфікованих курчат на 13-у добу й утримувалася на постійному рівні до 51-ї доби включно та була вищою в щепленої птиці, у той час як кількість секреторних імуноглобулінів (IgA) досягала в ній стабільно високого рівня на 15-ту добу (7,158±0,146 %), починала знижуватися після 21-ї доби (4,175±0,138 % на 51-у добу) та була більшою в інфікованої птиці, що дозволяє відрізнити післяінфекційний імунітет від післявакцинального при сальмонельозі птиці. 8. Запропонований двохетапний метод імуногістохімічного визначення сальмонельозного антигена дозволяє виявляти його в зрізах тканин хворої на сальмонельоз птиці, визначати місця локалізації, вивчати динаміку та кількість накопичення. 9. У курчат, орально інфікованих збудником сальмонельозу, антиген інтенсивніше накопичувався в печінці (14,80±0,028 % на 15-у добу) та селезінці (34,75±0,038 % на 15-у добу). За внутрішньом’язового інфікування курчат спостерігалося накопичення антигена, особливо в бурсі Фабриціуса (6,20±0,014 % на 15-у добу), селезінці (44,10±0,042 % на 30-у добу) та м’язовій тканині (11,00±0,039 % на 15-у добу). |
