Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького, Львів, 2002.
Дисертація присвячена вивченню імунобіологічних аспектів діагностики та лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів.
У роботі досліджено імунобіологічний статус корів при фізіологічному перебізі післяродового періоду та в динаміці лікування ендометриту.
Післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів супроводжується зменшенням вмісту Т- та В-лімфоцитів, зростанням лізоцимної активності сироватки крові, пригніченням бактерицидної активності та фагоцитозу.
За результатами досліджень зроблена порівняльна оцінка різних методів лікування. Вперше здійснено імунобіологічний підбір біологічно активних та антибактерійних препаратів, на основі чого зроблено прогностичне обґрунтування їх клінічного застосування.
На основі отриманих експериментальних даних встановлено, що при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті найвищу терапевтичну ефективність досягають при застосуванні комплексної схеми лікування, яка включала внутрішньоаортальні інфузії (1% р-ну новокаїну; 25 ОД окситоцину; 5% р-ну енрофлоксу) в поєднанні із біостимулятором АСД-ф-2.
У дисертації, відповідно до поставленої мети та завдань досліджень, уперше отримані результати комплексної імунобіологічної оцінки корів в процесі розвитку, перебігу та лікування при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті із застосуванням лікарських препаратів, підібраних превентивно в імунологічних тестуваннях in vitro, що підтверджується наступним.
Післяродові інволюційні процеси в організмі корів супроводжуються суттєвими змінами окремих ланок імунітету. Перебіг післяродового гнійно-катарального ендометриту характеризується значним пригніченням Т- і В-системи імунітету, що вказує на імунодефіцитний характер цієї патології.
Розвиток післяродового гнійно-катарального ендометриту супроводжується пригніченням бактерицидної активності сироватки крові (на 14,24%, р<0,001) та фагоцитозу (на 20,4%, p<0,001) на фоні зростання рівня циркулюючих імунних комплексів. Гострий ендометрит характеризується зростанням кількості формазанпозитивних нейтрофілів та лізоцимної активності сироватки крові (на 8,98%, p<0,01), що можна вважати компенсаторною реакцією організму.
Проведення імунологічних тестувань антибактерійних та біологічно активних препаратів у дослідах in vitro є цінним інформативним методом
прогнозування їх впливу на функціональні ланки імунітету.
Біологічно активний препарат АСД-ф-2 виявив найвищу імунотропну дію в дослідах in vitro та in vivo.
Умовно-патогенна мікрофлора (Escherichia coli, Proteus vulgaris та Proteus mirabilis) з геніталій хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів проявляла найбільшу антибіотикочутливість до енрофлоксу, гентаміцину, стрептоміцину та амоксоциліну.
Найвищу лікувальну ефективність при післяродовому ендометриті корів отримано при застосуванні комплексної терапії з інтрааортальними інфузіями лікарських речовин.
Запропонована схема комплексного проведення клінічних, гематологічних, імунобіологічних, цитохімічних та мікробіологічних досліджень дозволяє об’єктивно оцінити патогенетичний механізм розвитку післяродових захворювань, прогнозувати їх перебіг та ефективність лікувально-профілактичних заходів.
Публікації автора:
Яблонський В.А., Боднар О.О., Желавський М.М., Ратушняк М.П. Дослідження імунорегулюючої дії біологічно активних препаратів in vitro // Вісник Білоцеків. держ. аграр.ун-ту: Зб. наук. праць ”Актуальні проблеми ветеринарної медицини”.- Вип.8.-Ч.1.-Біла Церква, 1999.-С. 270-274.
Здобувач брав участь у формуванні груп, проводив імунологічне дослідження препаратів, проводив біометричну обробку результатів.
Желавський М.М., Яблонський В.А., Боднар О.О., Ратушняк М.П. Імунологічні аспекти раціонального підбору антибіотиків при терапії гнійно-катаральних ендометритів корів // Вісник Білоцеків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.-Вип.9.-Біла Церква, 1999.- С.58-62.
Дисертант брав участь у формуванні груп, готував матеріал для проведення дослідів, проводив імунологічне тестування препаратів, узагальнення одержаних результатів та підготовку роботи до друку.
Боднар О.О., Желавський М.М. Показники функціональної метаболічної активності нейтрофілів при гострих післяпологових ендометритах у корів // Науковий вісник Львівської держ. академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Т.2 (№ 2).-Ч.1. Львів, 2000.-С. 19-21.
Здобувач формував дослідні групи, проводив дослідження показників крові; узагальнено результати і оформлено статтю.
Желавський М.М. Деякі питання раціональної антибіотикотерапії післяпологових ускладнень у корів // Науковий вісник Національного аграрного університету “Проблеми фізіології і патології відтворення тварин”.- Київ, 2000.- Вип. 22.-С. 56-58.
Яблонський В.А., Боднар О.О., Желавський М.М. Імунологічний статус корів при гострому післяродовому ендометриті // Вісник Білоцеків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.-Вип.13.-Ч.1.-Біла Церква, 2000.-С. 129-132.
Дисертант брав участь у формуванні груп, проводив імунологічні дослідження, проводив біометричну обробку результатів; за результатами досліджень була підготовлена стаття до друку.
Яблонський В.А., Боднар О.О., Желавський М.М. Динаміка імунобіологічної реактивності організму корів при післяродовому ендометриті // Науковий вісник Національного аграрного університету.- Київ, 2001.- Вип. 42.-С. 41-43.
Дисертант брав участь у формуванні груп, проводив імунологічні дослідження, проводив біометричну обробку результатів; приймав участь у підготовці статті до друку.
